ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
19 червня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/6/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області
до Комунального підприємства "Очисні споруди смт.Лазурне"
про стягнення 612 006,72 грн,
за участі:
- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,
- представників:
позивача - Соловйової С.В.,
відповідача - Дунаєва М.І.,
Дії та аргументи Позивача
03.01.2019 Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулася з позовом до Комунального підприємства «Очисні споруди смт. Лазурне» про стягнення 612 006,72 грн збитків, заподіяних унаслідок самовільного користування водними ресурсами.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що під час здійсненої у 2016 році перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було установлено порушення Відповідачем положень статті 23 Кодексу України «Про надра», яке виявилося у споживанні підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами. Зокрема, Позивач вказав, що такий видобуток води здійснений у період з 01.01.2014 по 31.06.2016, у зв'язку з чим він склав 603,2 тис. м куб на загальну суму 612 006,72 грн.
Дії та аргументи Відповідача
Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та вказав, що Позивачем в акті перевірки вказано, що забір підземної води здійснювався без відповідного дозволу у період з 01.07.2014 по 19.08.2014, але розрахунок здійснений за інший період, який значно перевищує вказаний. Поряд із цим до позову не додані докази, на підставі яких здійснювався розрахунок збитків, оскільки не доведено об'єму споживання води у період, за який здійснений розрахунок.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 22.01.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче провадження здійснив у підготовчому засіданні 21.02.2019, 07.05.2019 та 04.06.2019, а розгляд справи по суті - 19.06.2019.
Суд також констатує, що сторонами на стадії розгляду справи по суті не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.
Установлені судом обставини
У період з 5 по 8 червня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведена перевірка Комунального підприємства «Очисні споруди смт. Лазурне» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за результатами якої складений Акт № 02-11/239.
За змістом розділу «Водопостачання та водовідведення» Акту перевірки:
«…Підприємство здійснює забір підземної води з двох свердловин №№ 16-19, 16-310 в смт. Лазурне …
Відповідно до п. 4 дозволу на спецводокористуваня водозабір дозволено з артезіанських свердловин №№ 16-19, 16-21, 16-170, 16-171, 16-310, 16-312 … Водокористування дозволено при дотримані наступних умов - забір води з підземних джерел не більше 362,01 тис. м куб на рік, використання води на власні потреби 1,5 тис. м куб на рік…
Відповідно до звіту за 2015 рік забрано підземної води 279,5 тис. м куб …
Підприємство здійснює забір підземної води без спеціального дозволу на користування надрами (видобування підземних вод, що є порушенням статті 23 Кодексу України «Про надра …».
За результатами виявленого порушення Позивачем здійснений розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, за змістом якого:
«Щодобовий обсяг забраної підземної води зі свердловин № 16-310 та 16-19 у період з 01.01.2014 по 01.01.2016 перевищував 300 м куб з кожної свердловини та здійснювався без спеціального дозволу на користування надрами (видобування підземних вод) чим порушено вимоги статті 23 Кодексу України «Про надра».
Відповідно до інформації, наданої листом Херонського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів від 28.09.2016 № 17-10/3-746 КП «Очисні споруди смт. Лазурне» за 2014 рік забрано 323,7 тис. м куб, за 2015 рік забрано 279,5 тис. м куб, що разом складає 603,2 тис. м куб, підземної види …
Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м куб; Тар - розмір аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення; … З сам = 5 х 603 200 х (0,6764 х 0,3) = 612 006,72 грн …».
25.11.2016 Позивач надіслав Відповідачу претензію № 09-13/36 про сплату нарахованої суми збитків у розмірі 612 006,72 грн, а також вказав у ній, що «у період з 01.01.2014 по 31.06.2016 забрано без спеціального дозволу на користування надрами 603,2 тис. м куб підземної води …».
Отже, підсумовуючи викладені обставини, суд зазначає, що Позивачем нараховані збитки у сумі 612 006,72 грн у зв'язку з допущеним Відповідачем порушенням статті 23 Кодексу України «Про надра», а саме видобування підземної води у кількості 603,2 тис. м куб у період з 01.01.2014 по 01.01.2016 без спеціального дозволу на користування надрами, а тому судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача щодо іншого періоду порушення, оскільки наявне порушення у період з 01.07.2014 по 19.08.2014 стосувалося забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування та стосувалося порушення пункту 9 статті 44 Водного кодексу України, яке не враховане у розрахунку збитків.
Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства
Відповідно до п. 1. Положення про державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.17 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно із пунктом 1 Положення про державну екологічну інспекцію у Херсонській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.18 № 249, Державна екологічна інспекція у Херсонській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Голова Херсонської обласної державної адміністрації координує діяльність Інспекції та сприяє їй у виконанні покладених на неї завдань. Повноваження Інспекції поширюються на територію Херсонської області, за винятком територій та об'єктів, віднесених до зони діяльності Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної Азовської морської екологічної інспекції.
Пунктом 3 Положення передбачено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Херсонської області, за винятком територій та об'єктів, віднесених до зони діяльності Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної Азовської морської екологічної інспекції.
Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції чинній на дату проведення перевірки) встановлено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно зі статтею 1 Кодексу України про надра (в редакції станом на час перевірки), надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Відповідно до частини 2 статті 16 того ж Кодексу спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів АР Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території АР Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 21 Кодексу України про надра (в редакції станом на час перевірки), надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів.
Статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції станом на час проведення перевірки) було унормовано, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
За статтею 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Безпосередньо порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлений положеннями «Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.09 № 389.
Зокрема, пунктом 1.2. Методики нею встановлено порядок визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Так, згідно з пунктом 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.
У відповідності до пункту 9.2. Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Отже, чинним законодавством встановлено підстави для відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), а формула визначення розміру відшкодування, а також перелік документів, на підставі яких визначається фактичний об'єм води, що використаний самовільно. Таким чином, ключовими при розрахунку є період та об'єм самовільного водокористування.
У даному випадку Позивачем при розрахунку об'єм води визначений у розмірі 603 200 м куб, що складає суму об'ємів забраної води у 2014 році - 323 700 м куб та у 2015 році - 279 500 м куб. При цьому об'єм забраної води за 2015 рік вказаний в Акті перевірки та визначений перевіряючими особами на підставі звіту Відповідача за 2015 рік, а об'єм забраної води у 2014 році визначений Позивачем на підставі інформації Херсонського обласного управління водних ресурсів.
Проте, відповідних доказів об'єму забраної у 2014 році води Позивачем до матеріалів справи не надано, а тому суд констатує про не доведення Позивачем належними та допустимими доказами факту добутої Відповідачем у 2014 році води, а сам Розрахунок розміру збитків не є відповідним доказом.
Отже, суд приходить до висновку, що Позивачем доведено об'єм забраної Відповідачем води у 2015 році без спеціального дозволу на користування надрами, а тому доведено нарахування 283 580,70 грн збитків, виходячи із розрахунку: 5 х 279 500 м куб х 0,6764 х 0,3 = 283 580,70 грн. Інша сума спричинених збитків (328 426,02 грн) не доведена Позивачем відповідними доказами.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд вважає, що
- Відповідач у період з 01.01.2014 по 01.01.2016 здійснював видобування підземної води без спеціального дозволу на користування надрами, чим порушив положення статті 23 Кодексу України «Про надра»,
- об'єм забраної води за 2015 рік вказаний в Акті перевірки та визначений перевіряючими особами на підставі звіту Відповідача за 2015 рік, а тому судом цей Акт визнаний доказом, на підставі якого встановлено відповідний об'єм води, видобутої у 2015 році,
- відповідних доказів об'єму забраної у 2014 році води Позивачем до матеріалів справи не надано, а тому суд констатує про не доведення ним належними та допустимими доказами факту добутої Відповідачем у 2014 році води, а сам Розрахунок розміру збитків не є відповідним доказом,
- Позивачем доведено нарахування 283 580,70 грн збитків, спричинених видобутком води у 2015 році та відповідно не доведення спричинених збитків у сумі 328 426,02 грн, спричинених видобутком води у 2014 році.
На підставі викладеного позовні вимоги у частині стягнення 283 580,70 грн збитків є правомірними та підлягають задоволенню, а вимоги щодо стягнення 328 426,02 грн є неправомірними та задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжних доручень № 766 від 20.12.2019 та № 14 від 17.01.2019 у сумі 9 180,10 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 4 254,06 грн (з розрахунку 46,34% задоволених вимог).
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Очисні споруди смт. Лазурне» (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Металургів, буд. 3; ідентифікаційний код 3432225) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області (73026, м. Херсон, провулок Козацький, буд. 10; ідентифікаційний код 38044149) до фонду охорони навколишнього природного середовища Лазурненської селищної ради на розрахунковий рахунок 33119331021269, МФО 899998, ККД 24062100, код 37888409 у УК у Скадовському районі, смт. Лазурне - 283 580,70 грн заподіяних збитків.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Очисні споруди смт. Лазурне» (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Металургів, буд. 3; ідентифікаційний код 3432225) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області (73026, м. Херсон, провулок Козацький, буд. 10; ідентифікаційний код 38044149) - 4 254,06 грн компенсації по сплаті судового збору.
4. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене - 19.06.2019
Суддя М.К. Закурін