Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
"18" червня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/691/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Слановій М.Ю.
розглянувши заяву (вх. № 13917) ПрАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків
про за участю: стягнення коштів
представника заявника (боржник) - Замікула Б.С., за довіреністю № 1430 від 13.06.2019 року та на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.12.2014 року;
представника стягуавча - Мелешко О.С., на підставі контракту від 23.01.2019 року та протоколу загальних зборів № 124 від 19.12.2018 року.
В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал" до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки № ХА 101 від 28.09.2015 року щодо оплати товару, що складається з 1844292,19 грн. основної заборгованості, 224816,72 грн. пені, 15328,41 грн. 3% річних та 22867,68 грн. втрат від інфляції.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал" 1844292,19 грн. основного боргу, 293294,23 грн. грн. пені, 20027,57 грн. 3% річних, 39697,28 грн. інфляційних втрат та 32959,67 грн. витрат зі сплати судового збору.
05.05.2016 року на виконання вищезазначеного рішення видано відповідний наказ.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.06.2019 року від боржника надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 13917).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 18.06.2019 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.06.2019 року представник стягувача надав пояснення по суті заяви (вх. № 14213), в яких не заперечує проти задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із проведенням зарахування однорідних вимог.
Через канцелярію господарського суду Харківської області представник боржника надав пояснення стосовно заяви разом із копіями матеріалів виконавчого провадження.
Представник боржника в судовому засіданні 18.06.2019 року підтримав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, просив суд її задовольнити, посилаючись на проведення зарахування однорідних вимог, у зв'язку з чим обов'язок боржника згідно наказу суду від 05.05.2016 року відсутній.
Представник стягувача в судовому засіданні 18.06.2019 року проти заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не заперечував, посилаючись на залік зустрічних однорідних вимог проведений 24.04.2019 року.
Суд, розглянувши заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зазначає наступне.
Згідно приписів статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Згідно ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом вказаних правових норм, залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема, можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
За правовою природою, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.
У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
Як вбачається з витягу про виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2016 року по справі № 922/691/16, вказаний виконавчий документ було пред'явлено до виконання до Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТЮУ у Харківській області 04.07.2016 року.
Також, як вбачається з вказаного витягу, 29.08.2017 року виконавче провадження з примусового виконання наказу від 04.07.2016 року було зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Вищезазначену постанову про зупинення виконавчого провадження було винесено у зв'язку із поданням боржником заяви разом із ухвалою суду по справі № 9222334/17 від 16.07.2017 року, в якій було затверджено план санації АТ «ХТЗ».
З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2019 року між стягувачем та боржником було укладено договір продажу № 43200/19/0071, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод» зобов'язався продати ТОВ «Харківметалл» товар на загальну суму 2230271,17 грн.
Відповідно до видаткових накладних, поданих стягувачем до заяви, боржником було передано у власність стягувача товар на загальну суму 2230271,17 грн.
Додатковою угодою від 22.04.2019 року до договору продажу № 43200/19/0071 від 04.04.2019 року було внесено зміни до договору продажу, а саме викладено п. 2.2 у наступній редакції: "п. 2.2. оплата вартості товару здійснюється покупцем в повному обсязі 24.04.2019 року".
Тобто в даному випадку строк на виконання зобов'язань ТОВ «Харківметалл» за договором продажу № 43200/19/0071 від 04.04.2019 року є таким, що настав.
Крім того, 24.04.2019 року між сторонами було підписано акт зарахування зустрічних грошових вимог.
Пунктом 1 акту визначено, що відповідно до умов договору продажу № 43200/19/0071 від 04.04.2019 року, укладеного між АТ "ХТЗ" та ТОВ "Харківметалл", у ТОВ "Харківметалл" виникло зобов'язання перед АТ "ХТЗ" в розмірі 2230271,17 грн.
Пунктом 2 вищезазначеного акту визначено, що відповідно до умов договору поставки № ХА від 28.09.2015 року, укладеного між АТ «ХТЗ» та ТОВ «Харківметалл», у АТ «ХТЗ» виникло зобов'язання перед ТОВ «Харківметалл» в розмірі 2230270,94 грн. (в тому числі 1844292,10 грн. основного боргу, 293959,67 грн. витрат зі сплати судового збору, що підтверджується рішенням господарського суду
Харківської області від 18.04.2016 року у справі 922/691/16).
Пунктом 3 акту про зарахування зустрічних грошових вимог визначено, що на підставі ст. 602 Цивільного кодексу України, зарахуванням зустрічних однорідних вимог припиняється зобов'язання сторін в розмірі 2230270,94 грн.
Пунктом 4 вказаного акту визначено, що з врахуванням п. 3 цієї заяви залишок зобов'язання ТОВ «Харківметалл» перед АТ «ХТЗ» складає 0,23 грн.
Враховуючи вищенаведене сторонами було досягнуто згоди щодо припинення зобов'язання, яке ґрунтується на рішенні господарського суду Харківської області від 18.04.2016 року у справі № 922/691/16.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Закон України «Про виконавче провадження» не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. Також, не містять обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення ст. 203 Господарського кодексу України і ст. 602 Цивільного кодексу України.
За положеннями ст.ст. 326, 327 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 2 статті 328 ГПК України передбачено підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу.
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 по справі № 755/15479/15-ц.
Отже, стаття 328 Господарського процесуального кодексу України надає суду право визнати наказ, таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановивши, що обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин.
Виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі - шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог при наявності умов, встановлених ст. 601 Цивільного кодексу України та відсутності обставин, встановлених ст. 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.
З огляду на викладене, суд вважає, що в цьому випадку зарахування зустрічних однорідних вимог є можливим, оскільки наявні умови для зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачені ст. 601 ЦК України, та відсутні випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені статтею 602 ЦК України, що є підставною припинення зобов'язань та враховуючи те, що сторонами досягнуто згоди щодо припинення зобов'язання, яке ґрунтується на рішенні господарського суду Харківської області від 18.04.2016 року у справі № 922/691/16, суд приходить до висновку, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №922/691/16 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 328, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву (вх. № 13917) Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 922/691/16 задовольнити.
Визнати наказ господарського суду Харківської області від 05.05.2016 року по справі № 922/691/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал" 1844292,19 грн. основного боргу, 293294,23 грн. грн. пені, 20027,57 грн. 3% річних, 39697,28 грн. інфляційних втрат та 32959,67 грн. витрат зі сплати судового збору таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення суддею.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку в порядку ст. 255,256 ГПК України.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Ухвалу підписано 19.06.2019 року.
Суддя Н.С. Добреля
922/691/16