13.06.2019 Справа № 920/308/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В.? при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/308/19
за позовом: Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської
ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код 03352455),
до відповідача: Акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (40011, м.Суми, площа Привокзальна, 1, код 05785448),
про стягнення 1924 876 грн. 66 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Черненко Д.О. (адвокат),
від відповідачів - Скубира О.М. (адвокат),
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 1924876 грн. 66 коп., з яких: 1699 666 грн. 77 коп. - заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забрудених стічних вод, 162 115 грн. 99 коп. - пені, 13 427 грн. 77 коп. - 3% річних, 49 666 грн. 13 коп. - інфляційних нарахувань, а також просить судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем були перевищені гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що є порушенням умов укладеного між сторонами договору від 31.12.2016 № 1, а також Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 (надалі - Правила № 596) з урахуванням рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 “Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 “Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми” (надалі - Правила № 539). Вищезазначені порушення, на думку позивача, є підставою для виставлення ним відповідачу рахунків на оплату, які відповідач повинен оплатити протягом 30 банківських днів.
01.04.2019 Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
18.04.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву № 26-06/03502 від 18.04.2019, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог вважає, що стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та судового збору є такими, що не відповідають законодавству України, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню в повному обсязі. Окрім цього зазначає, що позивач для обгрунтування своїх позовних вимог посилається на нормативно-правові акти, які не були чинними в період існування правовідносин, які розглядаються у справі.
18.04.2019 представник відповідача подав до суду клопотання № 26-06/03500 від 18.04.2019 про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження по справі № 920/308/19 до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі № 591/1519/15-а за позовом ПАТ “Укрхімпроект” до виконавчого комітету Сумської міської ради, Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради про визнання незаконним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539 “Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007р. № 596 “Про затвердження Правил приймання стічних вод в системі каналізації м. Суми”, визнання незаконними з моменту прийняття та скасування наказів КП “Міськводоканал” Сумської міської ради № 36 від 22.02.2012р. “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в системі каналізації м. Суми на 2012 рік”, № 35 від 01.02.2013 року “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік”, № 45 від 18.02.2014 року “Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік”.
07.05.2019 представник позивача подав заперечення № 22/3334 від 06.05.2019 на клопотання про зупинення провадження по справі, в яких зазначає, що не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, а тому просить суд відмовити у задоволенні даного клопотання.
Ухвалою суду від 13.06.2019 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суд відмовив.
07.05.2019 представник позивача подав до суду відповідь на відзив відповідача (№22/3433 від 06.05.2019).
Ухвалою суду від 10.05.2019 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
29.05.2019 відповідачем подано до суду заперечення по справі № 26-06/04519 від 28.05.2019, в якому зазначає, що позовні вимоги не відповідають законодавству України, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню в повному обсязі.
13.06.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2019 усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.06.2019 усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом були встановлені наступні фактичні обставини справи:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 31.12.2016.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 29.12.2017 до договору № 1 від 31.12.2016 п. 91.1 договору сторони виклали в новій наступній редакції «9.1. Цей договір укладається на строк з 01 січня 2017 р. та діє до 31 грудня 2018 р. Термін дії договору може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди до даного договору.
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.
Пунктом 3.2. Договору, визначено, що оплата відповідачем за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 та місцевими правилами стічних вод.
Крім того, позивач зазначає, що до даних правовідносин, крім Правил № 596 та Правил № 539, застосовуються правила та порядок, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 “Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Правила № 316, Порядок № 316), який набрав чинності 02.02.2018.
Відповідно до п. 4.3.7. Договору, Позивач мав право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Відповідача. Пред'являти відповідачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду стічних вод з понаднормативним забрудненням.
Позивачем, при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин, було виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими правилами, зокрема:
- 24.07.2018, 15.08.2018, 20.09.2018, 24.10.2018, 21.11.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. Привокзальна, буд. 1, м. Суми.
- 24.07.2018, 15.08.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. Скрябіна, буд. 11, м. Суми.
- 24.07.2018, 15.08.2018, 24.10.2018, 21.11.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. Курська, буд. 18/18а, м. Суми.
- 24.07.2018, 15.08.2018, 20.09.2018, 24.10.2018, 21.11.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. 2-га Залізнична, буд. 2а, м. Суми.
- 24.07.2018, 15.08.2018, 20.09.2018, 24.10.2018, 21.11.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. Троїцька, буд. 69, м. Суми.
- 15.08.2018, 20.09.2018, 24.10.2018, 21.11.2018 позивачем проводилась перевірка якості скиду стічних вод на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: вул. Привокзальна, буд. 1, м. Суми.
За результатами перевірок були складені акти по відбору проб та протоколи дослідження якості стічних вод, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних актів та протоколів (а.с.41-45, 50-54, 59-62 ).
Позивач для розрахунку плати використовував дані лабораторії позивача. Хімічна лабораторія контролю промстоків відповідача відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується свідоцтвами про атестацію (а.с. 96-97).
Як зазначає позивач, плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на рахунок виробника у порядку та в строки, що передбачені місцевими правилами приймання та/або договором (п. 13 Порядку № 316). Відповідно до п. 2.3.4 Правил № 596 та Правил № 539 відповідач зобов'язаний оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів.
Позивач направив відповідачу рахунок на оплату, що підтверджується копією рахунку та копією листа (а.с. 36-40, 46-49, 55-58, 63-64, 66,-68, 73-76,).
Також, позивач направив на адресу відповідача претензії, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями претензій та доказів їх направлення відповідачу (а.с.98-107).
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання не виконував, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивачем наданий розрахунок заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань (а.с.32-35).
Отже, предметом доказування по даній справі є факт порушення відповідачем норм чинного законодавства забрудненням стічних вод при скиді вод в міську каналізацію та правомірність нарахування заборгованості за порушення чинних норм, які передбачають відповідальність за скинуті понаднормативно забруднені стічні води.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.
19.06.2017 набрала чинності прийнята 18 травня 2017 року нова редакція Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” новим абзацем 4, ч.1 ст.11 якого було встановлено, що затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем ценралізованого водовідведення віднесено до повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері питної води, питного волопостачання та водовідведення (надалі - центральний орган).
Абз. 5 ст. 13 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” було віднесено до компетенції місцевих органів влади затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.
Статтею 13-1 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” було визначено, що місцеві правила мають розроблятись на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядувння.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом.
19.06.2017 втратили свою чинність, на підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 10 березня 2017 року №166-р “Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади”, затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
Позивач продовжував використовувати вказану Інструкцію мотивуючи це тим, що існуючий порядок встановлений також в місцевих “Правилах приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми”, затвердженими рішенням виконкому Сумської міської ради 6 вересня 2011 року №539.
Допустимі концентрації забруднюючих речовин при скиді стічних вод Абонентів у каналізаційну систему м. Суми, що містяться в Таблиці 1 Правил № 539, розроблені та затверджені на підставі Правил № 37.
В пункті 3 вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р зазначається, що воно набирає чинності через два місяці з дня його опублікування. Дане розпорядження набрало чинності 22.05.2017. Отже, з 22.05.2017 скасовані Правила приймання стічних вод № 37.
Як було зазначено, на підставі цих Правил № 37 були встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин в Правилах приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, а тому, на думку суду, вказані Правила з 22.05.2017 не є чинними.
Крім того, про чисельні суттєві та істотні порушення вимог законодавства при затвердженні Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми свідчить наступне.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2017 в справі № 591/1519/15-а: визнано незаконним та скасоване рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 “Про затвердження Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми”; визнано незаконним з моменту прийняття та скасоване рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 “Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 “Про затвердження Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми”.
Судом було скасовані зазначені Правила, у зв'язку із значними та суттєвими порушеннями при їх прийнятті, зокрема вимог ст. ст. 19, 57 Конституції України, Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 скасована вказана постанова суду першої інстанції, а позов залишений без розгляду, оскільки позивач пропустив установлений законом строк для звернення із позовом до адміністративного суду. При цьому, як вбачається з тексту ухвали суду апеляційної інстанції, суд встановив суттєві порушення чисельних нормативно-правових актів при прийнятті Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми. Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 набрала законної сили.
Також, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі № 818/2221/18 визнано протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539.
Крім того, слід зазначити, що рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2017 № 7 дії виконавчого комітету Сумської міської ради, що полягають у прийнятті рішення від 06.09.2011 № 539 визнані такими, що вчинені з порушенням порядку затвердження місцевих правил приймання стічних вод, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді вчинення дій, заборонених згідно зі ст. 17 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, в частині створення умов Комунальному підприємству “Міськводоканал” Сумської міської ради для вчинення порушення передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
В свою чергу, рішенням господарського суду Сумської області від 07.05.2018 у справі № 920/1123/17, яке набрало законної сили 31.05.2018, відмовлено у задоволенні позову виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2017 № 7, тобто дане рішення є чинним.
Згідно ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” та ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Зазначеним рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2017 № 7 дії виконавчого комітету Сумської міської ради, що полягають у прийнятті рішення від 06.09.2011 № 539 визнані такими, що вчинені з порушенням порядку затвердження місцевих правил приймання стічних вод, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, і вказане рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч. 3 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 591/1519/15-а встановлено, що оскаржуване рішення № 539 від 06.09.2011 відповідачем прийняте не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулюють спірні правовідносини.
З наведеного вбачається, що в силу ч. 3 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосуванню господарським судом при розгляді даної справи Правила № 539, які прийняте не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулюють спірні правовідносини.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Таким чином, з усього вищенаведеного можна зробити обгрунтований висновок, що з 22.05.2017 в м. Суми відсутні нормативи допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які були б встановлені місцевими Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми.
Суд дійшов висновку, що існуючий порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджений центральним органом, на який посилається позивач, було скасовано, а тому використання такого порядку є протиправними, оскільки відповідно до чинного на той час законодавства порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, віднесено до повноваження центрального органу виконавчої влади, а не місцевого.
Тому, застосування позивачем порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення до відібраних проб 24.07.2018, 15.08.2018, 20.09.2018, 24.10.2018, 21.11.2018 є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства і грунтуються на нормативно-правовому акті, який на той час вже було скасовано.
Також, 02.02.2018 набув чинності наказ Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України № 316 від 1 грудня 2017 року “Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення”, яким було встановлено новий порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (надалі - Наказ № 316).
В період з 21 червня 2017 року по 14 січня 2019 року місцевими органами влади м. Суми не було розроблено та прийнято в установленому порядку місцеві правила приймання стічних вод. Нові місцеві “Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми” було затверджено лише 15 січня 2019 року Рішенням виконкому Сумської міської ради № 4.
Отже, з огляду на все вищенаведене в м. Суми станом на липень - листопад 2018 року відсутні законні місцеві правила приймання стічних вод у каналізаційну систему м. Суми.
Оскільки на час відібрання проб вже набув чинності Наказ № 316, а місцевих правил, які б були прийняті на підставі та з урахуванням вимог зазначеного Наказу № 316, як це вимагає ст.13-1 нової редакції Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, розроблено та прийнято уповноваженим органом місцевого самоврядування м. Суми ще не було, то відповідно до вимог абзацу 5 ст.13-1 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” до відносин сторін пов'язаних з відбором проб липень - листопад 2018 року застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом.
В той же час, позивач застосував Правила № 316 виключно в частині визначення порядку нарахування плати за скид понадноративних забруднень та не застосував у частині норм гранично допустимих скидів, які встановлені у додатку 4 до Правил № 316. Так при розрахунку плати за понаднормативних забруднення стічних вод, які було виявлено в пробах липень - листопад 2018 року, позивач для визначення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин використовує норми, встановлені місцевими Правилами №539.
Проте, як було вищенаведено, ці допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин в Правилах № 539 є нечинними.
Тобто, з наведених фактичних обставин і правових норм вбачається, що не підлягають застосуванню приписи Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, в тому числі допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин при скиді стічних вод Абонентів у каналізаційну систему м. Суми, що містяться в Таблиці 1, які стали підставою для нарахування позивачем відповідачу 1699666,77 грн за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року та листопад 2018 року.
Законом України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” зазначено, що місцеві правила повинні відповідати центральним.
В той же час, на момент спірних правовідносин правила, які приймаються центральним органом були відсутні, а місцеві правила були прийняті лише в 2019 році, оскільки лише в 2018 році були затверджені правила центральним органом виконавчої влади.
Згідно з ст. 6, ст. 19 Конституції України органи законодавчої та виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Отже, саме на центральний орган покладено обов'язок прийняття правил, відповідно до Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”.
На думку суду, наслідки відсутності відповідних дій центрального органу та відсутність затверджених центральним органом правил, на момент наявних договірних правовідносин між сторонами, не можна покладати на споживача (відповідача).
Крім того, позивач не був позбавлений права звернутись до суду стосовно відсутності затверджених центральним органом виконавчої влади правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем ценралізованого водовідведення.
Суд не погоджується з доводами позивача, що листом Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 18.10.2018 № 8/9-2698-18 підтверджена правомірність його дій при нарахуванні плати за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод на підставі Правил № 596, в редакції рішення № 539. Оскільки, на думку суду, вказаний лист зазначеного Департаменту не є нормативно-правовим актом, а тому за своєю правовою природою носить рекомендаційний, роз'яснювальний характер для суб'єктів господарювання, до яких він спрямований.
Також, в пункті 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р “Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади” чітко зазначено, що міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади вжити заходів до запобігання незаконній практиці надіслання до виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію, а також методичних рекомендацій та листів, якими встановлюються правові норми. Крім того, Департаментом перед виданням даного листа не досліджувалось на предмет законності прийняття виконавчим комітетом Сумської міської ради рішення № 596.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими достатніми доказами та задоволенню не підлягають.
Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 28873,15 грн судового збору. Вищезазначений факт підтверджується копією платіжного доручення № 1468 від 26.03.2019 (а.с.19).
Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 28873 грн 15 коп. покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.123, 124, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241ГПК України, суд
1. В задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 19.06.2019.
Суддя С.В. Заєць