13.06.2019 р. Справа№ 914/1104/19
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом:ОСОБА_1 , м.Львів;
до відповідача-1:Приватного підприємства «Спорт-Рекреація», м.Львів;
до відповідача-2:ОСОБА_2 , м.Львів;
до відповідача-3:Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскомбуд», м.Львів;
про:визнання недійсним договору.
Представники сторін:
не викликалися
ОСОБА_1 , м.Львів звернулася до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Спорт-Рекреація», м.Львів, ОСОБА_2 , м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскомбуд», м.Львів про визнання недійсним договору.
11.06.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №1566/19 від 11.06.2019).
Заяву про забезпечення позову позивач обгрунтовує тим, що подальша можливість ОСОБА_2 розпоряджатися нежитловими приміщеннями, набутими ним згідно оспорюваного договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016, укладеного між ПП «Спорт-Рекреація» та ОСОБА_2 за згодою ТОВ «Екскомбуд», утруднить та зумовить неможливість виконання у майбутньому рішення суду в разі задоволення позову, оскільки подальше розпорядження квартирами та нежитловими приміщеннями може призвести до їх реалізації, перепродажу добросовісному набувачу, а отже не буде змоги захистити права та законні інтереси позивача при застосуванні наслідків реституції в разі визнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 16.02.2016
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 115,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1624031446101, номер запису про право власності 27528136;
- накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 115,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення І, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1459181046101, номер запису про право власності 24344141.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову. Так, зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як вже зазначалося вище, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на нежитлові приміщення загальною площею 115,7 кв.м. та 115,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать відповідачу-2 - ОСОБА_2 .
Однак позивачем не подано до матеріалів заяви про забезпечення позову належних доказів, які б підтверджували, що на момент звернення із вказаною заявою до суду вищевказані приміщення зареєстровані за відповідачем-2. Подані позивачем інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 18.12.2018 та 23.01.2019 таким доказом слугувати не можуть, оскільки не відображають інформацію про належність вищевказаних нежитлових приміщень відповідачу-2 станом на момент подання заяви.
Відсутність вказаних відомостей унеможливлює розгляд заяви про забезпечення позову по суті.
Згідно п.7 ст.140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 136, 139, 140, 234 ГПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №1566/19 від 11.06.2019) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.
Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 13.06.2019р.
Суддя Мазовіта А.Б.