ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
19 червня 2019 року Справа № 913/235/19
Суддя Господарського суду Луганської області Масловський С.В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 25.04.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма Топстар" (вул. Юрія Савченка, буд. 47, кв. 3, м. Дніпро, 49006)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (вул. Гоголя, б. 24А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)
про стягнення 129197 грн 30 коп.
Секретар судового засідання - Бикова К.А.
від позивача: Чехута В.М., адвокат, посвідчення адвоката України №1561 від 14.09.2018, ордер серія КС №527274;
від відповідача: представник не прибув.
В судовому засіданні 19.06.2019 судом у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
03.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма Топстар" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом б/н від 25.04.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення 85890 грн 46 коп основного боргу за договором поставки №375/14-2СА від 22.04.2014, 3 % річних - 7727 грн 00 коп. та інфляційних втрат - 35609 грн 84 коп. за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого товару.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що ним на виконання договору поставки №375/14-2СА від 22.04.2014 було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 135184 грн 46 коп. У зв'язку з тим, що відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату поставленого товару у строк визначений умовами договору позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 7727 грн 00 коп. та інфляційні втрати в сумі 35609 грн 84 коп.
Також позивачем на підставі ст.126 Господарського процесуального кодексу України заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн 00 коп.
Ухвалою Господарського суду від 07.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
16.05.2019 від позивача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшло клопотання б/н від 14.05.2019 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке мотивовано тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.05.2019 задоволено клопотання позивача б/н від 14.05.2019 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 04.06.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.05.2019 №6102228270112 відповідачем 13.05.2019 отримано копію ухвали від 07.05.2019.
21.05.2019 в межах строку для подання відзиву, відповідачем направлено відзив на позовну заяву №29682 від 20.05.2019, який 23.05.2019 надійшов через канцелярію Господарського суду Луганської області. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти розміру витрат на правничу допомогу заявлених позивачем, оскільки останнім на вимогу ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, які підтверджують фактичне здійснення позивачем таких витрат, у зв'язку з цим відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
28.05.2019 в межах строку для надання відповіді на відзив від позивача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшла відповідь на відзив від 24.05.2019 б/н, в якій позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та на підтвердження понесених витрат надає: копію договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2018, укладений між Адвокатським об'єднанням “ВіннерЛекс” та відповідачем, копію Специфікації №7 до договору про надання правової допомоги від 01.06.2017, копію рахунку б/н від 01.04.2019 на оплату юридичних послуг, копію листа від 26.04.2019, копію платіжного доручення №674 від 26.04.2019, копію Статуту Адвокатського об'єднанню “ВіннерЛекс, копії наказів №7/18-ВК від 04.05.2018 про прийняття на роботу Чумаса Г.Г. та №24/18-ВК про прийняття на роботу ОСОБА_1 .
Також позивачем повідомлено, що акт - приймання передачі до договору про надання правової допомоги від 01.06.2018 та звіт будуть надані в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
30.05.2019 від позивача на електронну адресу суду надійшов лист з додатком б/н від 30.05.2019.
Використання електронних документів і цифрових підписів в Україні регулюється на підставі Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу, є електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа (ст.6 зазначеного Закону).
Отже, за відсутності Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та впровадження відповідного електронного документообігу документи, які надійшли на електронну пошту суду, повинні бути підписані електронним підписом.
Враховуючи те, що лист б/н від 30.05.2019 не підписано електронним підписом, суд не приймає його до розгляду.
04.06.2019 від позивача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшов лист б/н від 30.05.2019 до якого позивачем додано копію Специфікації №7 від 01.04.2019 до договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2018.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.06.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.06.2019.
Представник відповідача в судове засідання 19.06.2019 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області -
22.04.2014 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма Топстар", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, як покупцем, укладено договір поставки №375/14-2СА, відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строк, за ціною та якісними характеристиками погодженими сторонами у даному договорі та специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1.).
Умовами договору сторони погодили, що покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов даного договору(п.1.2.); поставка продукції здійснюється партіями у асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами у специфікації до даного договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідну за своїми якісними показниками, які супроводжуються одним документом про якість та/або одним товаросупроводжувальним документом (п.4.1.); як доказ поставки постачальник зобов'язаний надати покупцю за актом приймання - передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактури, податкову накладну, видаткову накладну, відповідні товаросупроводжувальні накладні, сертифікат якості та/або паспорт, сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації, інструкцію з експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачений, технічну документацію, передбачену п.2.3. даного договору) (п.4.3.); датою поставки вважається дата, вказана покупцем на відповідних товаросупроводжувальних документах наданих постачальником (п.4.5.); загальна вартість договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не може перевищувати 2000000 грн 00 коп. разом із ПДВ (п.5.1.); ціни за поставлену постачальником продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору (п.5.2.); розрахунок за поставлену продукцію за даним договором здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточних рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з дати поставки відповідної продукції, якщо інший строк та порядок оплати не обумовлений сторонами у специфікації до даного договору. Дата сплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5.3.); даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли до згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2014 включно. В разі невиконання (не належного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1.).
Одночасно сторонами, 22.04.2014 було погоджено та підписано специфікацію №1/2 (доповнення до договору), відповідно до якої зобов'язані сторони узгодили номенклатурний номер продукції, найменування продукції, номер та індекс стандартів, ТУ и т.п., одиницю виміру, кількість, вартість, строк поставки, код поставки. Дана специфікація є невід'ємною частиною договору.
Умовами специфікації №1/2 від 22.04.2014 сторони погодили, що: загальна вартість продукції, яка поставляється за даною специфікацією складає 270 грн 00 коп., крім цього ПДВ 20% 54 грн 00 коп, всього 324 грн 00 коп.; розрахунки за продукцію, поставлену постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У разі, якщо строк оплати припадає на вихідний та/або неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
23.07.2014 сторонами було погоджено та підписано специфікацію № 5/2 (доповнення до договору), відповідно до якої зобов'язані сторони узгодили номенклатурний номер продукції, найменування продукції, номер та індекс стандартів, ТУ и т.п., одиницю виміру, кількість, вартість, строк поставки, код поставки. Дана специфікація є невід'ємною частиною договору.
Умовами специфікації №5/2 від 23.07.2014 сторони погодили, що: загальна вартість продукції, яка поставляється за даною специфікацією складає 171767 грн 72 коп., крім цього ПДВ 20% 34353 грн 54 коп, всього 206121 грн 26 коп.; розрахунки за продукцію, поставлену постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У разі, якщо строк оплати припадає на вихідний та/або неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
10.10.2014 сторонами було погоджено та підписано специфікацію № 6/2 (доповнення до договору), відповідно до якої зобов'язані сторони узгодили номенклатурний номер продукції, найменування продукції, номер та індекс стандартів, ТУ и т.п., одиницю виміру, кількість, вартість, строк поставки, код поставки. Дана специфікація є невід'ємною частиною договору.
Умовами специфікації №6/2 від 10.10.2014 сторони погодили, що: загальна вартість продукції, яка поставляється за даною специфікацією складає 43462 грн 00 коп., крім цього ПДВ 20% 8692 грн 40 коп, всього 52154 грн 40 коп.; розрахунки за продукцію, поставлену постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У разі, якщо строк оплати припадає на вихідний та/або неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
Позивачем до матеріалів справи додано сформовані та підписані уповноваженими особами позивача рахунки фактури, а саме: № СФ-0001181 від 21.05.2014 на суму 324 грн 00 коп., № СФ -0001937 від 23.07.2014 на суму 3780 грн 00 коп., №СФ-0001990 від 30.09.2014 на суму 51141 грн 26 коп., №СФ-0002653 від 10.10.2014 на суму 39376 грн 80 коп., №СФ-0002650 на суму 40562 грн 40 коп.
Відповідно видаткових накладних та товарно- транспортних накладних, а саме: видаткова накладна №РН-0001088 від 21.05.2014 на суму 324 грн 00 коп. та товарно - транспортна накладна №53 від 21.05.2014 на суму 324 грн 00 коп, видаткова накладна №РН - 0001783 від 23.07.2014 на суму 3780 грн 00 коп. та товарно - транспортна накладна №108 від 23.07.2014 на суму 3780 грн 00 коп., видаткова накладна №РН - 0002322 від 30.09.2014 на суму 51141 грн 26 коп. та товарно - транспортна накладна №140 від 30.09.2014 на суму 51141 грн 26 коп., видаткова накладна №РН - 0002476 від 10.10.2014 на суму 39376 грн 80 коп. та товарно - транспортна накладна №147 від 10.10.2014 на суму 38160 грн 00 коп., видаткова накладна №РН - 0002474 від 10.10.2014 на суму 40562 грн 40 коп. та товарно - транспортна накладна №146 від 10.10.2014 на суму 40562 грн 40 коп., підписаних повноважними представниками позивача та відповідача, засвідчених печатками сторін, вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару на підставі довіреності суворої звітності №1048 від 21.05.2014, виданої ОСОБА_2 , складає 135184 грн 46 коп.
Згідно виписки з особового ранку позивача 23.08.2016 відповідачем сплачено 51141 грн 26 коп. за видатковою накладною №РН-0002322 від 30.09.2014.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача, шляхом поштового зв'язку, була направлена претензія №0904-1-Т від 09.04.2019 про погашення суми основного боргу. Факт направлення претензії на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком УДПЗК “Укрпошта” від 06.04.2019 та описом вкладення до цінного листа від 09.04.2019.
Як стверджує позивач, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість за договором поставки в повному обсязі не сплатив, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду для відновлення своїх порушених прав і інтересів.
З огляду на вимоги статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Разом із тим частини 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).
Правові позиції втілені у статті 638 Цивільного кодексу України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами статті 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, належне виконання зобов'язання є виконання зобов'язань, з додержанням вимог і принципів виконання зобов'язання встановленими умовами договору та приписами чинного законодавства.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору поставки №375/14-2СА від 22.04.2014, було поставлено продукцію за специфікаціями на суму 135184 грн 46 коп., яка відповідачем, як покупцем, була прийнята, що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками сторін без будь - яких претензій, зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті товару, відповідно до п.4 специфікацій - в повному обсязі не виконав, а оплатив лише частково на суму 49341 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача (належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи). Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 85860 грн 46 коп. (135184,46 - 49624,00 = 85860,46)
Позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7727 грн 00 коп. та інфляційні втрати в сумі 35609 грн 84 коп. за загальний період з 18.04.2016 по 18.04.2019.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).
Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та розрахунок 3 % річних та встановлено, що він є арифметично вірним.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 35609 грн 84 коп. та 3 % річних в сумі 7727 грн 00 коп. є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: основна заборгованість в сумі 85860 грн 46 коп., 3% річних в сумі 7727 грн 00 коп., інфляційні витрати в сумі 35609 грн 84 коп.
Судовий збір покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України в сумі 1937 грн 97 коп.
Керуючись ст. 12, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит” (код ЄДРПОУ 37596090, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, б. 24А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма Топстар" (код ЄДРПОУ 33183798, вул. Юрія Савченка, буд. 47, кв. 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006) основну заборгованість в сумі 85860 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 46 коп., 3% річних в сумі 7727 (сім тисяч сімсот двадцять сім) грн 00 коп., інфляційні витрати в сумі 35609 (тридцять п'ять тисяч шістсот дев'ять) грн 84 коп. та судовий збір в сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 95 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2019
Суддя С.В. Масловський