вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" червня 2019 р. Справа № 911/670/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент", 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця В.Лобановського, будинок 21, корпус 2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс", 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Лобановського Валерія, будинок 21, корпус 1, приміщення 25
про стягнення помилково перерахованих 550 000,00грн
суддя Шевчук Н.Г.
секретар судового засідання Матраєва Н.С.
за участю представників:
від позивача: Клечановський І.С. (посв. №2947 від 11.06.2008; ордер КС №466031 від 11.04.2019);
від відповідача: Литвиненко А.В. (посв. №3696/10 від 19.06.2008; ордер КС №160437 від 14.03.2019).
суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" про стягнення помилково перерахованих 550 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем помилково перераховані кошти у розмірі 550 000,00грн згідно платіжного доручення № 31 від 28.08.2017, у зв'язку з чим на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 550 000,00грн помилково перерахованих коштів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Омокс" у своєму відзиві заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та заперечує отримання на власний поточний рахунок, відкритий в АТ "КБ "Глобус", від ТОВ "Консент капітал менеджмент" грошових коштів у сумі 550 000,00грн.
11 квітня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" надійшло клопотання про повернення без розгляду відзиву ТОВ "Омокс" №199/04 від 09.04.2019, оскільки, як зазначає позивач, відповідач в порушення вимог ухвали суду від 15.03.2019 та приписів частини п'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України не надіслав позивачу копію даного відзиву та подав до суду лише 10.04.2019 з порушенням відповідних строків для подання відзиву.
Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Беручи до уваги викладені обставини суд приходить до висновку, що п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали від 15.03.2019, встановлений судом відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, почав обраховуватись з 27.03.2019 (наступний день після проставляння відмітки у поштовому повідомленні про отримання - 26.03.2019) та закінчився 10.04.2019.
Відповідно до положень статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Враховуючи викладене суд залишає клопотання позивача про повернення без розгляду відзив ТОВ "Омокс" без задоволення, оскільки даний відзив відповідно до опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку направлений на адресу позивача 09.04.2019 та поданий до суду в межах строків для вчинення процесуальних дій.
Після ознайомлення з матеріалами справи позивачем було подано відповідь на відзив, в якому останній не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів, наведених у відзиві.
За клопотанням позивача строк підготовчого провадження було продовжено на тридцять днів ухвалою суду від 06.05.2019.
Подане клопотання позивача про витребування доказів, а саме: витребувати у Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" виписку по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Консент капітал менеджмент" щодо взаєморозрахунків з ТОВ "Омокс" за період з 27.08.2017 по 16.05.2019, судом залишено без задоволення, оскільки в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
Ухвалою суду від 16.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 13.06.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
28 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" (далі - позивач) з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "КБ "Глобус" перерахувало на рахунок № 2600800135273, який також відкритий в АТ "КБ "Глобус" та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Омокс" (далі - відповідач), кошти в сумі 550000,00грн. що підтверджується платіжним дорученням №31 від 28.08.2017, з призначенням платежу "перерахування займу згідно Договору №6 від 01.04.2016р. без ПДВ".
Як стверджує позивач, ці грошові кошти на рахунок відповідача було перераховано помилково, атому 550 000,00грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку на підставі статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Главою 83 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Отже, сутність зобов'язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правої підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
За змістом частини першої статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, врегульовано Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Відповідно до пунктів 1.23., 1.24. статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій чи майновій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Таким чином, враховуючи відсутність підстав у позивача для переказу грошових коштів відповідачу на його банківські реквізити останній у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем зазначених коштів, отже відсутні підстави для набуття ним грошових коштів, перерахованих позивачем.
У відповідності до пункту 6.3 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначається Національним банком України.
Зокрема, правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22.
У відповідності до пункту 3.3 Інструкції банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.
На підставі пункту 2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення помилково перерахованих коштів у п'ятиденний строк не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 550 000,00 грн.
Відповідач у своєму відзиві стверджує, що ніколи не отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" будь-які кошти на власні поточні рахунки. Додана до відзиву довідка № 198/04 від 09.04.2019 видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Омокс" про підтвердження того, що ним ніколи не було отримано помилково перерахованих коштів на власні поточні рахунки від ТОВ "Консент капітал менеджмент", не є належним доказом, який спростовував би доводи позивача, оскільки дана довідка є внутрішнім документом підприємства. Також додана до відзиву на позов річна фінансова звітність за 2017 рік - це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період, проте вона не містить інформацію про рух коштів по рахунках підприємств, що не дає можливості спростувати надходження спірних коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент".
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не надав докази неотримання від позивача грошових коштів згідно платіжного доручення № 31 від 28.08.2017 у сумі 550 000,00грн (виписка банку про рух коштів по рахунку за відповідний період до матеріалів справи не надана); не надав докази наявності підстав для отримання цих коштів (вказаний у платіжному дорученні № 31 від 28.08.2017 як призначення платежу договір займу №6 від 01.04.2016 не наданий).
А тому відповідач не спростував доводи позивача.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 550 000,00грн, отриманими відповідачем за платіжним дорученням № 31 від 28.08.2017, отримані останнім без достатньої правової підстави в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 550 000,00грн безпідставно перерахованих коштів.
Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Лобановського Валерія, будинок 21, корпус 1, приміщення 25, код 23154102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент капітал менеджмент" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця В.Лобановського, будинок 21, корпус 2, код 35575477) помилково перерахованих 550 000 (п'ятсот п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. та 8250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повне рішення складено та підписано: 19.06.2019.