Рішення від 18.06.2019 по справі 914/2322/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2019Справа № 914/2322/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні

справу № 914/2322/19

за позовом Служби автомобільних доріг у Тернопільській області;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області;

2) дочірнього підприємства "Тернопільській облавтодор";

про відшкодування збитків на суму 14 914,00 грн.

Без участі представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба автомобільних доріг у Тернопільській області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Арес-Вест Констракшин Компані» про відшкодування збитків на суму 14 914,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами ревізії, проведеною Управлінням Західного офісу Держаудит служби в Тернопільській області, встановлено порушення Договору № 2КТ від 07.03.2017р., укладеного з відповідачем, в частині завищення вартості робіт на суму 14 914,00 грн. Отже, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 14 914,00 грн., завдані неправомірними діями відповідача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.01.2019р. відкрито провадження у справі № 914/2322/18 та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Управління Західного офісу Держаудит служби в Тернопільській області; 2) дочірнє підприємство «Тернопільській облавтодор».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.03.2019р. справу №914/2322/18 за позовом Служби автомобільних доріг у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Арес-Вест Констракшин Компані», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Управління Західного офісу Держаудит служби в Тернопільській області; 2) дочірнього підприємства «Тернопільській облавтодор» про відшкодування збитків на суму 14 914,00 грн. передано до Господарського суду міста Києва за підсудністю.

Супровідним листом від 18.03.2018р. за № 914/2322/18/1/19 Господарським судом Львівської області справу №914/2322/18 направлено до Господарського суду міста Києва разом з ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.03.2019р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №914/2322/18 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Дослідивши матеріали справи № 914/2322/18, Господарським судом міста Києва було встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019р. у справі №914/2322/18 позовну заяву Служби автомобільних доріг у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Арес-Вест Констракшин Компані» про відшкодування збитків на суму 14 914,00 грн. залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали.

12.04.2019р. на адресу Господарського суду міста Києва від Служби автомобільних доріг у Тернопільській області надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2019р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019р. прийнято справу №914/2322/18 до провадження та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

08.05.2019р. на адресу Господарського суду міста Києва від третьої особи-1 - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, надійшли пояснення щодо позову та клопотання про витребування доказів.

Так, у клопотанні про витребування доказів заявник просить суд витребувати у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з матеріалів кримінального провадження № 42017211180000025 копію висновку експерта щодо заподіяння ТОВ "Арес-Вест Констракшин Компані" збитків на суму 14 914,00 грн., виявлених за наслідками проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ревізії фінансово-господарської діяльності в Службі автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.03.2015 по 28.02.2018 (акт ревізії від 02.07.2018 № 05-21/1). Дане клопотання обґрунтоване тим, що Слідче управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області листом від 01.03.2019р. за вих. № 3115/912-2019 відмовило Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області в наданні копії висновку експертного дослідження, який наявний в матеріалах кримінального провадження № 42017211180000025, оскільки в матеріалах висновку експертного дослідження наявні відомості, розголошення яких на поточній стадії досудового розслідування кримінального провадження може негативно вплинути на хід подальшого досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про витребування доказів.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 15.04.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 6, кв. 49, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 15.04.2019р. про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 19.04.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на 18.06.2019р. від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2017р. між дочірнім підприємством "Тернопільській облавтодор" (за договором - виконавець, далі - третя особа-2) та позивачем (за договором - замовник) було укладено Договір № 2КТ, за умовами якого виконавець зобов'язався своїми силами і засобами на власний ризик та/або залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, мостів та тунелів, поточний ремонт автомобільних доріг у Тернопільській області.

07.07.2017р. між дочірнім підприємством "Тернопільській облавтодор" (за договором - підрядник, далі - третя особа-2), Тернопільська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" (за договором - субпідрядник, далі - відповідач) та Служби автомобільних доріг у Тернопільській області (за договором - замовник, далі - позивач) БУЛО УКЛАДЕНО ДОГОВІР СУБРІДРЯДУ №25 до договору №2КТ від 07.03.2017р. (далі - договір), за умовами якого підрядник доручає субпідряднику виконати роботи з «Поточного середнього ремонту автомобільної дороги місцевого значення С201602 Джурин-Попівці 0+000-7+000», а субпідрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати вищевказані послуги, за рахунок митних платежів та в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов'язується прийняти надані згідно з цим договором та чинним законодавством України послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.1 договору, вартість робіт становить 8 999 501,00 грн. з урахуванням ПДВ.

За умовами п.2.2 договору, визначення вартості робіт проводиться згідно ДСТУ БД.1.1.-1.2013, СОУ 42.1-37641918-050:2012, СОУ 42.1-37641918-085:2012 «Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування» та підтверджується відповідним кошторисом, який є невід'ємною частиною договору. Складання договірної ціни і визначення вартості виконаних робіт та витрат ведеться в комп'ютерних кошторисних програмних комплексах, рекомендованих Мінрегіонбудом України.

Прийняття-передача закінчених робіт здійснюється підрядником, замовником від субпідрядника на основі трьох сторонніх актів приймання виконаних підрядних робіт відповідно до діючих норм та правил (п.4.2 договору).

Відповідно до п.2.4 договору, замовник здійснює розрахунки за виконані роботи субпідрядником протягом 3-х днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за рахунок бюджетних коштів.

Як зазначає позивач, управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг в Тернопільській області за період з 01.03.2015 року по 28.02.2018 року.

За результатами проведеної перевірки встановлені факти невідповідності в частині завищення об'ємів вартості робіт, що вказані в актах виконаних робіт №1 за вересень 2017 року, №2 та №3 за грудень 2017 року, та завищення вартості виконаних робіт загалом на суму 14 914 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 07-19/929 від 31.07.2018р. з вимогою про усунення виявлених ревізією порушень законодавства та повернення коштів у сумі 14 914 грн.

Однак відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 14 914 грн. збитків у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 852 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частинами 1 - 3 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані роботи зі договором субпідряду №25 від 07.07.2017р., які були прийняті позивачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт, що позивачем не заперечується.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена в договорі, та вказана в кошторисі до нього.

Враховуючи належне та повне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що об'єктивно підтверджується викладеними позивачем обставинами у позові та імперативність положень частини 3 статті 632 ЦК України, посилання позивача на Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг в Тернопільській області за період з 01.03.2015 по 28.03.2018 як доказ недобросовісного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором субпідряду та завдання шкоди - є необґрунтованими.

Виявлені ревізією порушення не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012).

Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами договору субпідряду № 25 від 07.07.2017 року або зміни його умов в частині ціни.

Відтак. відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 14 914 грн. шкоди та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Разом з тим, звертаючись до господарського суду, позивач вказує у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначає, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Натомість, вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, господарський суд зазначає, що під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Проте, обставини, на які посилається позивач, не свідчать про наявність у нього порушеного суб'єктивного права з боку відповідача.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.06.2019р.

Суддя А.І. Привалов

Попередній документ
82460064
Наступний документ
82460066
Інформація про рішення:
№ рішення: 82460065
№ справи: 914/2322/18
Дата рішення: 18.06.2019
Дата публікації: 20.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди