ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.06.2019Справа № 910/3658/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК"
про стягнення 2 350 690,68 грн,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 12.06.2019,
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" про стягнення 2 350 690,68 грн, з яких 847 265,00 грн заборгованості та 1 503 425,68 грн штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1743-ДнОЭ від 29.12.2017 в частині поставки оплаченого позивачем товару в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просить повернути сплачені грошові кошти за недопоставлений товар, а також сплатити штрафні санкції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3658/19 для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.04.2019.
За результатами підготовчого засідання 18.04.2019 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.05.2019.
03.05.2019 та 06.05.2019 до відділу автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярії) суду надійшли заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 відмовлено у задоволенні заяв Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За результатами підготовчого засідання 16.05.2019 судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті в судовому засіданні призначено на 12.06.2019
У судове засідання 12.06.2019 прибула представник позивача та надала пояснення по справі.
Відповідач в підготовче судове засідання представників не направив, вимоги ухвали суду не виконав, про дату час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали суду у даній справі, зокрема і ухвала від 16.05.2019 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також була зазначено позивачем у позовній заяві, а саме: 01030, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 5.
Проте, поштові конверти було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "вибули".
Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалами суду у справі № 910/3658/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалами Господарського суду міста Києва у даній справі, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір поставки № 1743-Дн-ОЭ (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність бензин, дизельне паливо та газ паливний скраплений марки СПБТ (далі - Товар) в строки і на умовах, визначених даним договором, по найменуванню й кількості, що вказані в заявці (та відповідно до технічних характеристик) шляхом здійснення заправки автомобілів покупця за бланки-дозволи (талонами) протягом дії договору, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити його на умовах договору.
Строк дії договору погоджений сторонами в пункті 8.1 Договору становить до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3. договору ціна Товару, що поставляється, визначається постачальником на день виставлення рахунку протягом одного робочого дня, по кожній партії Товару, з дати отримання заявки від покупця та є незмінною з моменту передоплати та отримання бланків-дозволів (талонів) до отримання Товару покупцем на АГЗС. Загальна вартість Товару за договором визначається по загальній сумі видаткових накладних, за якими був одержаний Товар за весь період дії договору, і не може перевищувати 56 559 686,40 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 9 426 614,40 грн.
Відповідно до пункту 10.1 договору, перелік авто газозаправних станцій, які здійснюють заправку паливно-мастильними матеріалами, наведено в додатку 1 до договору
Оплата за договором, згідно пунктів 2.4., 2.6 договору, здійснюється в національній валюті України на поточний рахунок постачальника згідно наданого рахунку протягом 10 календарних днів з дня отримання скетч-карток(талонів). Ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.
Передача скетч-карток (талонів) покупцю здійснюється на підставі його письмової заявки протягом 3 (трьох) робочих днів з дня її отримання від покупця. В заявці в обов'язковому порядку повинно бути зазначено: назву Товару, його об'єм (кількість), дата і час передачі. Скретч-карти (талони) представник покупця одержує за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе 22 (пункт 2.7 договору).
Пунктом 2.8 договору сторони визначили, що право власності на Товар (паливо) переходить до покупця у момент фактичної заправки паливом транспорту покупця на АГЗС.
Відповідно до пункту 2.10 договору постачальник зобов'язався зберігати паливо (Товар) до моменту пред'явлення покупцем талонів на отримання палива (Товару). Вартість такого зберігання включена у вартість палива (Талонів) й додатковій оплаті не підлягає. Факт зберігання та обсяг Товару, який знаходиться на зберіганні підтверджується бланками-дозволу (талонами), що знаходяться у покупця.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором було погоджено в розділі 5 договору, зокрема, згідно пункту 5.1 у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої з сторін прийнятих на себе за цим договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені на виконання даного Договору, стягуються з винної Сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 7 цього Договору.
За односторонню відмову постачальника від виконання своїх зобов'язань, що випливають з договору, на підставі пункту 5.6 договору, постачальник несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцять) % відсотків від суми цього Договору.
У пункті 5.9 договору сторони погодили, що строк нарахування покупцем постачальнику штрафних санкцій за договором не обмежується шістьма місяцями з моменту невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов'язання. Сторони також домовилися встановити строк позовної давності для вимог про стягнення з постачальника неустойки (штрафу, пені) в три роки.
Відповідно до положень пункту 5.10. договору у разі не виконання або несвоєчасного виконання постачальником зобов'язань відповідно до пункту 3.1. договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5 (п'яти) відсотків від вартості неякісного Товару. Додатково, постачальник сплачує неустойку у розмірі 0,1 (одна десята) відсотка від вартості неякісного Товару за кожний день прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що у межах реалізації укладеного договору позивачем було замовлено та здійснено оплату товару на загальну суму видаткових накладних 7 517 128,40 грн, а саме:
- бензин марки А-92 в кількості 122 490 літри,
- бензин марки А-95 в кількості 35 130 літрів,
- дизельне паливо в кількості 124 910 літрів.
Відповідачем було здійснено поставку позивачу відповідних бланків-дозволів (талонів).
За твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем та матеріалами справи до вересня 2018 року позивач отоварював вказані талони на заправних станціях, що приймають бланки-дозволи (талони) постачальника, перелік, яких наведено в додатку № 1 до договору.
Однак з вересня 2018 року відповідач, в порушення умов договору, в односторонньому порядку відмовився від поставки продукції, що позбавило позивача права отримати Товар за договором шляхом здійснення обміну талонів на нафтопродукти на передбачених в додатку № 1 до договору.
З метою мирного врегулювання спору ТОВ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зверталося до ТОВ "Техойл НК" з листами з повідомленням про проблеми із заправкою за талонами на АГЗС.
Відповідаючи на звернення позивача відповідач повідомляв про неможливість здійснювати повноцінний відпуск Товару у зв'язку з організаційно-технічними питаннями.
З метою додаткової фіксації невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині забезпечення безперебійної заправки автомобілів водіями позивача було залишено заяви у книгах відгуків та пропозицій відповідних АГЗС з повідомленням про відмову у видачі пального за талонами ТОВ "Техойл НК" (фотокопії заяв додано по позовної заяви).
З огляду на зазначене вище, станом на дату звернення до суду та на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 847 265,00 грн відповідно до розрахунку, наведеного у позовній заяві.
З метою підтвердження факту відмови у обміні талонів на Товар на передбачених в додатку № 1 до договору АГЗС позивачем було складено відповідний Акт, копія якого також була долучена до позову.
На виконання пунктів 9.4 та 4.2.1 договору позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 80602 від 27.11.2018 про розірвання договору та вимогу про повернення суми сплачених коштів , на які не було здійснено поставку Товару.
Зазначений лист було отримано відповідачем 28.11.2018 за вхідним № 1780 та надано на нього відповідь № 4208-11/18 від 28.11.2018, в якій визнано порушення строків постачання палива.
Позивач також звертався до відповідача з претензіями № 81786/1001 від 30.11.2018 та № 3120/1001 від 24.01.2019 щодо невиконання умов договору та вимогою повернути кошти. Однак, зазначені претензії були залишені відповідачем без відповіді.
Зважаючи на викладене, з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 2 350 690,68 грн, з яких 847 265,00 грн заборгованості та 1 503 425,68 грн штрафу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальна вартість Товару за договором визначена, відповідно до пункту 2.2. договору по загальній сумі видаткових накладних, склала 7 517 128,40 грн
Як встановлено судом вище, порядок та строки оплати за товар сторонами було погоджено в розділі 2 договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив оплату отриманих від відповідача талонів на бензин та дизельне паливо на загальну суму 7 517 128,40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких надано позивачем до позовної заяви та відповідачем не спростовано.
Строк отримання Товару (заправки автомобілів покупця паливом) погоджений сторонами в розділі 2 договору - з дня видачі бланків-дозволів (талонів) покупцю - є таким, що настав.
Позивач зазначає, що не зміг отримати паливо по заправним талонам, придбаними за договором у відповідача, претензії позивача з вимогами повернути сплачені кошти за неотриманий товар були відповідачем проігноровані, кошти повернуто не було.
Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, фактично Товар позивачу не поставив.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання повернути кошти.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з вимогами щодо повернення сплачених коштів. Відповідачем було визнано неможливість передання Товару позивачу за договором, проте грошові кошти повернуто не було. Останні дві претензії були залишені відповідачем без відповіді.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 847 265,00 грн на підставі вимог частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
Окрім повернення попередньої оплати за неотриманий товар позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 503 425,68 грн штрафу, визначеного умовами пункту 5.6 договору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За умовами п. 5.6. договору за односторонню відмову постачальника від виконання своїх зобов'язань, що випливають з договору, на підставі пункту 5.6 договору, постачальник несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 % відсотків від суми цього договору.
Як встановлено судом, відповідачем було поставлено позивачу бланки-дозволи (талони, скетч-картки) з відсутністю можливості обміну їх на Товар (паливно-мастильні матеріали), вартістю 847 265,00 грн, а отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 5.6 договору - 20% від вартості продукції неналежної якості, тобто 1 503 425,68 грн.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" щодо стягнення 2 350 690,68 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" про стягнення 2 350 690,68 грн, задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (03030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 5-В, код ЄДРПОУ 41486736) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Шевченківський район, шосе Запорізьке, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) 847 265,00 грн (вісімсот сорок сім тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 00 копійок) коштів за непоставлений товар, 1 503 425,68 грн (один мільйон п'ятсот три тисячі чотириста двадцять п'ять гривень 68 копійок) штрафу та 35 260,36 грн (тридцять п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 36 копійок) судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.06.2019
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ