ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2019Справа № 910/3928/19
За позовом Споживчого товариства «УТФ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»
про стягнення 12 192,58грн.
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Я.І. Мухіна
Представники: без виклику представників сторін.
Споживче товариство «УТФ» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (відповідач) про стягнення 12 192,58 грн., а саме: 9 031,15 штрафних санкцій за Договором поставки соєвих бобів № 158/2017/КАМ/О (накладна № 22 від 26.06.2017), з яких: 7 376,67 грн. пені, 885,20 грн. 3% річних, 769,28 грн. інфляційних втрат, а також 3 161,43 грн. втраченої вигоди.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання за спірним договором щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 позовну заяву Споживчого товариства «УТФ» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
12.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3928/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу - відповіді на відзив.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 про відкриття провадження у справі №910/3928/19.
06.05.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що за умовами укладеного між сторонами договору визначено, що у момент поставки товару постачальник повинен надати покупцю: товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; оригінал рахунку-фактури та інші супровідні документи згідно діючого законодавства. Так, відповідач стверджує, що в момент поставки товару позивачем не в повному обсязі було надано документи, що передбачені договором, таким чином, до моменту надання повного пакету документів у відповідача не виникало обов'язку з оплати поставленого товару.
Також відповідач заперечив щодо наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, зазначивши, що позивачем невірно розраховано розмір позовних вимог. Так, на думку відповідача, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). На думку відповідача, позивачем не враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Разом з тим, стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення 3 161,43 грн. втраченої вигоди, відповідач зазначив, що позивачем взагалі не надано жодних доказів на підтвердження власних тверджень, а відтак не доведено наявність підстав для нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
06.05.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, відповідно до якої відповідач просив відмовити в частині заявлених позивачем вимог про стягнення пені в розмірі 7 376,67 грн., у зв'язку із пропуском позивачем встановленого строку позовної давності для таких вимог.
20.05.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач в повному обсязі заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що за умовами договору відповідач мав оплатити поставлений товар протягом 7 (семи) календарних днів за умови настання наступних умов: з дати поставки товару; за умови отримання оригіналів документів зазначених в п.4.4 даного Договору; за умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначив, що всі необхідні документи були передані відповідачеві своєчасно, у свою чергу відповідачем не було надано заперечень у передбаченому договором порядку. Відтак, позивач зазначив, що твердження відповідача, стосовно ненастання строку оплати товару не відповідають дійсності. Розрахунок інфляційних втрат позивач вважає вірним, враховуючи, що згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази, відзив на позов, поданий відповідачем 06.05.2019 через відділ діловодства суду, відповідь на відзив, подану позивачем 20.05.2019 через відділ діловодства суду та клопотання про застосування строків позовної давності, подані відповідачем 06.05.2019 через відділ діловодства суду.
Розглянувши подані матеріали, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. ч. 1, 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами частини третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
Під час розгляду даної справи № 910/3928/19 судом було встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 905/600/18, з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передання справи № 905/600/18 на розгляд об'єднаної палати у зв'язку з наявністю різної судової практики касаційного суду щодо застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, враховуючи постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 904/10242/17, від 25.04.2018 у справі № 904/7401/16, від 03.10.2018 у справі № 910/17938/17.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2019 прийнято до розгляду касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 11.06.2018 у справі № 905/600/18 в частині відмови у стягненні 931 521,49 грн. інфляційних втрат.
Судом враховано, що спори у справі № 910/3928/19 та № 905/600/18 виникли у подібних правовідносинах щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України. Предметом позову в обох справах є позовні вимоги, зокрема, про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі № 910/3928/19 до закінчення перегляду справи № 905/600/18 у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому суд відзначає, що зупинення провадження у даній справі не призведе до затягування судового процесу в цілому, оскільки забезпечить правильне правозастосування та реалізацію принципу правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 910/3928/19 за позовом Споживчого товариства «УТФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про стягнення 12 192,58 грн., - до закінчення перегляду справи № 905/600/18 у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Зобов'язати сторони сповістити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі Господарського суду міста Києва № 910/3928/19.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.06.2019 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В.Гумега