13.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/386/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс"
(вул. Оскольська, буд. 31, оф. 15, м. Київ, 03028; Адреса для кореспонденції:
вул. Незалежності, буд 18, кв. 14, м. Івано-Франківськ, 76018)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш"
(вул. Автоливмашівська, 1, м. Івано-Франківськ, 76495)
про стягнення:
- 100 565, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 20.08.2016;
- 288 000, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 03.01.2017, договором поруки від 21.02.2017, договором поруки від 01.06.2017, договором поруки від 03.09.2017, договором поруки від 01.10.2017, договором поруки від 01.11.2017, договором поруки від 01.12.2017;
- 9 700, 00 гривень заборгованості за договором поруки № 2017/3 від 04.01.2017;
- 72 276, 96 гривень - пені, 22 458, 32 гривень - 3 % річних, 79 208, 37 гривень - інфляції,
за участі:
від позивача: Облещук Ольги Петрівни,
від відповідача: Соболик Оксани Василівни,
від відповідача: Дерябкіна Олександра Едуардовича,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" про стягнення:
- 100 565, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 20.08.2016;
- 288 000, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 03.01.2017, договором поруки від 21.02.2017, договором поруки від 01.06.2017, договором поруки від 03.09.2017, договором поруки від 01.10.2017, договором поруки від 01.11.2017, договором поруки від 01.12.2017;
- 9 700, 00 гривень заборгованості за договором поруки № 2017/3 від 04.01.2017;
- 73 280, 76 гривень - пені, 22 458, 27 гривень - 3 % річних, 83 164, 83 гривень - інфляції.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 23.04.2019, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/386/19 (протокол від 18.04.2019), Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В. відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.05.2019.
6. 14.05.2019 Відкрите акціонерне товариство "Пресмаш" надало суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 8142/19), а саме: відзиву на позовну заяву.
7. 14.05.2019 відкладено підготовче засідання на 06.06.2019.
8. 06.06.2019 позивач надав суду уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості (вх. № 9830/19), в якому просить суд стягнути з відповідача:
- 100 565, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 20.08.2016;
- 288 000, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 03.01.2017, договором поруки від 21.02.2017, договором поруки від 01.06.2017, договором поруки від 03.09.2017, договором поруки від 01.10.2017, договором поруки від 01.11.2017, договором поруки від 01.12.2017;
- 9 700, 00 гривень заборгованості за договором поруки № 2017/3 від 04.01.2017;
- 72 276, 96 гривень - пені, 22 458, 32 гривень - 3 % річних, 79 208, 37 гривень - інфляції.
9. Судом встановлено, що за своєю правовою природою заява про уточнення до позовної заяви є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач. Суд вважає за доцільне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір.
10. 06.06.2019 відповідач надав суду заяву про застосування строку позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій (вх. № 9814/19).
11. 06.06.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 13.06.2019.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані послуги згідно договорів, що призвело до виникнення заборгованості та послужило підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
13. Позиція відповідача. Відповідач позовні вимоги в частині: 398 265, 00 гривень основного боргу та 3 % річних в розмірі 22 458, 27 гривень визнає, заперечує проти нарахування пені та інфляційних втрат. Крім того, просить суд застосувати строк позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. 20.08.2016 між Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш" (замовником) та Приватним підприємством "Макрос-ІФ" (виконавцем) укладено договір № 28/08-16 ФО про надання послуг з охорони майна.
15. Відповідно до пункту 1.1. договору, замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов'язки по підтриманню громадського порядку, охорони приміщень та товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться за адресою: вул. Автоливмашівська, 1 в м. Івано-Франківськ, а також організації пропускного режиму, запобігання несанкціонованому вивозу (виносу) матеріальних цінностей та проникнення сторонніх осіб на вказану територію.
16. Згідно пункту 2.1. договору, сума договору складає 24 000, 00 гривень за місяць.
17. Пунктом 2.2. договору сторонами погоджено, що оплата здійснюється щомісячно, до 25 числа поточного місяця, на підставі акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
18. В силу пункту 8.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати замовником за виконану роботу він несе перед виконавцем відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожен день несплати.
19. 20.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна група Транспортного машинобудування Інтер Кар Груп", правонаступником якого є ТОВ "Аурум Транс" (поручителем), Приватним підприємством "Макрос - ІФ" (кредитором), Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш" (боржником) укладено договір поруки.
20. Відповідно до пункту 1.1. договору поруки, поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ВАТ "Пресмаш" щодо сплати наданих послуг по підтриманню громадського порядку, охорони приміщень та товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться за адресою: вул. Автоливмашівська, 1 в м. Івано-Франківську, а також організації пропускного режиму, запобігання несанкціонованого вивозу (виносу) матеріальних цінностей та проникнення сторонніх осіб на вказану територію за договором № 28/08-16 ФО про надання послуг з охорони майна.
21. Відповідно до пункту 3.1. договору поруки, поручитель зобов'язався у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в 10 (десяти) денний строк з дня виконання обов'язку.
22. В силу пункту 3.3. договору поруки, у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за основним договором у повному обсязі, поручитель набуває усі права кредитора щодо обов'язку боржника за основним договором, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
23. Строк дії основного договору - до 31.12.2016 (пункт 2.2. договору поруки).
24. Судом встановлено, що Приватне підприємство "Макрос - ІФ" належним чином виконало свої зобов'язання за договором № 28/08-16 ФО про надання послуг з охорони майна.
25. Даний факт підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а саме: від 31.08.2016, 30.09.2016, 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, копії яких знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви (а. с. 54 - 63).
26. Однак, боржник не виконав взяті на себе зобов'язання щодо відшкодування кредитору грошових коштів в якості сплати за послуги охорони.
27. Як наслідок, ПП "Макрос - ІФ", на підставі пункту 3.1. договору поруки, звернувся до ТОВ "Аурум Транс", як поручителя, щодо виконання обов'язків згідно договору поруки, що підтверджується письмовими вимогами кредитора, а саме: від 01.09.2016 № 09/08-16, від 03.10.2016 № 10/09-16, від 31.10.2016 № 13/10-16, від 30.11.2016 № 15/11-16, від 31.12.2016 № 17/12-16, копії яких знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви (а. с. 54 - 63).
28. Крім того, належне виконання обов'язків поручителя згідно договору поруки підтверджується також виписками з банку (копії знаходяться в матеріалах справи).
29. Матеріали справи містять копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 20.08.2016 - 09.04.2019 за договором поруки від 20.08.2016, з якого вбачається, що заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" становить 100 565, 00 гривень (а. с. 113).
30. 03.01.2017 між Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш" (замовником) та Приватним підприємством "Макрос - ІФ" (виконавцем) укладено договір № 01/01-17 ФО про надання послуг з охорони майна.
31. Відповідно до п. 1.1. договору з охорони, замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов'язки по підтриманню громадського порядку, охорони приміщень та товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться за адресою: вул. Автоливмашівська, 1 в м. Івано-Франківськ, а також організації пропускного режиму, запобігання несанкціонованому вивозу (виносу) матеріальних цінностей та проникнення сторонніх осіб на вказану територію.
32. Згідно пункту 2.1. договору, сума договору складає 24 000, 00 гривень за місяць.
33. Пунктом 2.2. договору сторонами визначено, що оплата здійснюється щомісячно, до 25 числа поточного місяця, на підставі акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
34. В силу пункту 8.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати замовником за виконану роботу він несе перед виконавцем відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожен день несплати.
35. Крім того, 03.01.2017, 21.02.2017, 01.06.2017, 01.09.2017., 01.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017 між ТОВ "Аурум Транс" (поручителем), ПП "Макрос - ІФ" (кредитором), ВАТ "Пресмаш" (боржником) укладено договори поруки, в силу пунктів 1.1. яких, поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку боржником щодо сплати наданих послуг по підтриманню громадського порядку, охорони приміщень та товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться за адресою: вул. Автоливмашівська, 1 в м. Івано-Франківську, а також організації пропускного режиму, запобігання несанкціонованого вивозу (виносу) матеріальних цінностей та проникнення сторонніх осіб на вказану територію за договором № 01/01-17 ФО про надання послуг з охорони майна.
36. Строк дії договору до 31.12.2017 (пункти 2.2. договорів).
37. Відповідно до пунктів 3.1. договорів поруки, поручитель зобов'язався у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в 10-ти денний строк з дня виконання обов'язку.
38. Згідно пункту 3.3. договорів поруки, у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за основним договором у повному обсязі, поручитель набуває усі права кредитора щодо обов'язку боржника за основним договором, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
39. Приватне підприємство "Макрос - ІФ" належним чином виконало свої зобов'язання за договором охорони, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а саме: від 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, 30.04.2017, 31.05.2017, 30.06.2017, 31.07.2017, 31.08.2017, 30.09.2017, 31.10.2017, 30.11.2017, 31.12.2017 (копії знаходяться в матеріалах справи, а. с. 64 - 87).
40. Проте, боржник не виконав взяті на себе зобов'язання щодо відшкодування кредитору грошових коштів в якості сплати за послуги охорони.
41. Як наслідок, кредитор на підставі пунктів 3.1. договорів поруки звернувся до поручителя, щодо виконання обов'язків згідно Договорів поруки, що підтверджується письмовими вимогами кредитора. а саме: від 16.02.2017 № 05/02-17, 01.03.2017 № 06/02-17, 03.04.2017 № 09/04-17, 03.05.2017 № 15/04-17, 31.05.2017№ 21/05-17, 30.06.2017 № 23/06-17, 31.07.2017 № 26/07-17, 31.08.2017 № 30/08-17, 02.10.2017 № 32/10-17, 01.11.2017 № 35/10-17, 30.11.2017 № 36/11-17, 02.01.2018 № 01/01 -18 (копії знаходяться в матеріалах справи, а. с. 64- 87).
42. Разом із тим, належне виконання обов'язків поручителя згідно договорів поруки, підтверджується виписками з банку (копії наявні в матеріалах справи).
43. Матеріали справи містять копії актів звіряння взаємних розрахунків з яких вбачається, що заборгованість боржника складає 288 000, 00 гривень (а. с. 114 - 120).
44. Крім того, 21.11.2012 між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш" укладено договір № 549 про постачання електричної енергії.
45. Відповідно до пункту 1.1. договору постачання, постачальник продає енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 11 765, 0 кВт., а споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
46. 04.01.2017 між ТОВ "Аурум Транс" (поручителем), ВАТ "Пресмаш" (боржником), ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (кредитором) укладено договір поруки № 2017/3.
47. Відповідно до пункту 1.1. договору поруки, поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за часткове виконання зобов'язань за договором постачання електричною енергією від 21.11.2012.
48. Згідно пункту 2.1. договору поруки, поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов'язань згідно договору постачання, а саме:
- часткову оплату споживання електроенергії за січень 2017 на суму 9 700, 00 гривень на поточний рахунок із спеціальним режимом використання філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" Івано-Франківський РЕМ № НОМЕР_1 в обласному управлінні ПАТ "Ощадбанк".
49. Судом встановлено, що ПАТ "Прикарпаттяобленерго" належним чином виконало свої зобов'язання за договором постачання.
50. Проте, боржник не виконав свої зобов'язань щодо відшкодування ПАТ "Прикарпаттяобленерго" грошових коштів в якості сплати за споживання електроенергії за січень 2017 року.
51. Як наслідок, ПАТ "Прикарпаттяобленерго", на підставі пункту 3.1. договору поруки, звернувся до ТОВ "Аурум Транс", як поручителя, щодо виконання обов'язків згідно договору поруки.
52. Крім того, належне виконання обов'язків поручителя згідно договору поруки підтверджується випискою з банку.
53. Матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період з 04.01.2017 по 09.04.2019, з якого вбачається, що заборгованість відповідача складає 9 700, 00 гривень (а. с. 121).
54. За несвоєчасність оплати позивач, з врахуванням умов договорів, нарахував відповідачу 72 276, 96 гривень пені.
55. Крім цього, за порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 22 458, 32 гривень - 3 % річних та 79 208, 37 гривень інфляційних втрат.
56. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
57. Так, у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/1056/15 за заявою ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" та ПП "Вестхім" про банкрутство ВАТ "Пресмаш" (на стадії санації).
58. За визначенням статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (в редакції статті, чинній на момент відкриття ліквідаційної процедури у справі).
59. Згідно з частиною 8 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
60. Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
61. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
62. В силу приписів статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
63. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
64. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття173 Господарського кодексу України).
65. В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
66. Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
67. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
68. Із аналізу викладених вище правових норм випливає, наявність обов'язку у замовника оплати за послуги охорони щомісячно, до 25 числа поточного місяця, на підставі акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
69. У відповідності до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення закріплені в статті 275 Господарського кодексу України.
70. Наявність обов'язку оплати передбачено порядком розрахунків.
71. Як вказує частина 1 статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
72. Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема, порукою (пункт 1 статті 546 Цивільного кодексу України).
73. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина 1 статті 553 Цивільного кодексу України).
74. В силу частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
75. Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено факт виконання позивачем зобов'язань по договорах, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), які містяться в матеріалах справи.
76. Претензій від замовника (відповідача) з приводу якості охоронних послуг чи постачання електричної енергії не надходило, незважаючи на це відповідач в порушення умов договорів допустив заборгованість в розмірі 398 265, 00 гривень, а саме:
- 100 565, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 20.08.2016;
- 288 000, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 03.01.2017, договором поруки від 21.02.2017, договором поруки від 01.06.2017, договором поруки від 03.09.2017, договором поруки від 01.10.2017, договором поруки від 01.11.2017, договором поруки від 01.12.2017;
- 9 700, 00 гривень заборгованості за договором поруки № 2017/3 від 04.01.2017.
77. Судом встановлено, що відповідачем визнано суму основного боргу в розмірі 398 265, 00 гривень, про даний факт свідчать акти звірки взаємних розрахунків, які підписані сторонами. Більше того, основний борг визнано відповідачем, про що зазначено у відзиві та підтримано в судовому засіданні.
78. Враховуючи зазначене вище, оцінивши подані докази, суд вважає, доведеним зі сторони позивача, що всупереч наведених приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач у встановлені строки оплату не провів чим допустив заборгованість на загальну суму 398 265, 00 гривень.
Щодо стягнення пені суд зазначає таке.
79. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
80. Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
81. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
82. За прострочення строків оплати, встановлених договорами, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 72 276, 96 гривень (за період з 07.10.2018 по 07.04.2019). Розрахунок знаходиться в матеріалах справи.
83. Разом із тим, спеціальною нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.
Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17 і від 22.11.2018 у справі № 903/962/17).
84. Водночас, законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК України). Відповідно до частини 5 статті 261 цього Кодексу, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
85. Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
86. За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
87. Стаття 267 Цивільного кодексу України передбачає можливість застосування цього правового інституту лише за заявою сторони.
88. Більше того, відповідачем заявлено заяву про застосування строків позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій. Відповідно до статей 256 - 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 Цивільного кодексу України. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
89. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013).
90. Перебіг позовної давності за вимогами позивача щодо стягнення пені, які випливають з порушення відповідачем умов договорів починаються стосовно кожного окремого акту здачі - прийняття робіт (наданих послуг) від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем. Як вбачається із поданого позивачем розрахунку пені, період вказано з 07.10.2018 по 08.04.2019, акти за 2016 та 2017 роки, а позовну заяву подано до суду 18.04.2019. В даному спірному випадку, позивачем період нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, обрано довільно, без врахування умов договорів та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Враховуючи строк позовної давності встановлений частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України судом встановлено, що нарахування пені здійснене позивачем є таким що здійснено поза межами строку позовної давності. За викладених обставин у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 72 276, 96 гривень пені слід відмовити.
Щодо 3 % річних та інфляційних втрат.
91. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (статті 612, 625 Цивільного кодексу України).
92. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошових зобов'язань за договорами підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 3 % річних, що становить 22 458, 32 гривень та 79 208, 37 гривень інфляційних втрат і приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
93. З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати спірної суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі не подав, обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не спростував.
94. Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
95. Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
96. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати
97. Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання розподілу судових витрат. Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір в розмірі 7 498, 97 гривень суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" про стягнення:
- 100 565, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 20.08.2016;
- 288 000, 00 гривень заборгованості за договором поруки від 03.01.2017, договором поруки від 21.02.2017, договором поруки від 01.06.2017, договором поруки від 03.09.2017, договором поруки від 01.10.2017, договором поруки від 01.11.2017, договором поруки від 01.12.2017;
- 9 700, 00 гривень заборгованості за договором поруки № 2017/3 від 04.01.2017;
- 72 276, 96 гривень - пені, 22 458, 32 гривень - 3 % річних, 79 208, 37 гривень - інфляції,
- задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (вул. Автоливмашівська, 1, м. Івано-Франківськ, 76495; ідентифікаційний код: 13643567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" (вул. Оскольська, буд. 31, оф. 15, м. Київ, 03028;ідентифікаційний код: 33493948) - 398 265, 00 гривень (триста дев'яносто вісім тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 00 копійок) - основного боргу, 22 458, 32 гривень (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень тридцять дві копійки) - 3 % річних, 79 208, 37 гривень (сімдесят дев'ять тисяч двісті вісім гривень тридцять сім копійок) - інфляційних втрат та 7 498, 97 гривень (сім тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень дев'яносто сім копійок) - судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" про стягнення 72 276, 96 гривень пені - відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повний текст рішення складено 19.06.2019.
Суддя В. В. Михайлишин