Справа № 909/250/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19.06.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/250/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про стягнення з приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" шкоди в порядку суброгації в розмірі 8 842 грн 52 коп.
ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПрАТ СК "Галицька" шкоди в порядку суброгації в розмірі 8 842 грн 52 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 26 листопада 2018 р. по вул. Т. Дороша в с. Малехів Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки ГАЗ та марки Honda, внаслідок якої була завдана майнова шкода власнику транспортного засобу марки Honda, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ "Саламандра-Україна" на підставі договору комплексного страхування "МІНІКАСКО". У зв'язку із виплатою страхового відшкодування ПрАТ "Саламандра-Україна" набуло права зворотної вимоги до відповідальної за завдану шкоду особи. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу марки ГАЗ була застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АМ/2990681), саме на останнього покладений обов'язок із відшкодування завданої шкоди. Водночас, 25 січня 2019 р., ПрАТ "Саламандра-Україна" відступило ТОВ "Маркс.Капітал" своє право вимоги до відповідача.
22 березня 2019 р., Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Грица Ю. І.) відкрив провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 18 квітня 2019 р.
18 квітня 2019 р., розгляд справи суд відклав на 14 травня 2019 р.
14 травня 2019 р., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області, враховуючи неможливість розгляду даної справи суддею більше чотирнадцяти днів у зв'язку із перебуванням судді Грици Ю. І. з 14 травня до 25 червня 2019 р. у відпустці, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 909/250/19 між суддями.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2019 р., згадану справу передано на розгляд судді Ткаченко І. В.
14 травня 2019 р., зазначену справу суд прийняв до розгляду та постановив здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
22 березня 2019 р., суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 12 квітня 2019 р.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд
11 травня 2018 р., ПрАТ "Саламандра-Україна" та ОСОБА_1 уклали договір комплексного страхування "МІНІКАСКО" № 05.0020022.0001, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26 листопада 2018 р., по вул. Т. Дороша в с. Малехів Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та марки ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3
27 листопада 2018 р., ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Саламандра-Україна" із заявою про страховий випадок.
28 січня 2019 р., ПрАТ "Саламандра-Україна" на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 12 грудня 2018 р., страхового акту від 21 січня 2019 р. № 0020660.11.18/1, ремонтної калькуляції № 0020660.11 від 21 січня 2019 р., розрахунку страхового відшкодування № 0020660.11.18/1, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8 842 грн 52 коп. на рахунок виконавця ремонтних робіт, що підтверджується копією платіжного доручення від 28 січня 2019 р. № 2343.
При цьому, відповідно до даних ремонтної калькуляції № 0020660.11 від 21 січня 2019 р. загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 16 236 грн 71 коп., а вартість відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (70 %) - 8 842 грн 52 коп.
Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), водій транспортного засобу марки ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 , що допустив зіткнення із транспортним засобом марки Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнав себе винуватим у спричиненні цієї ДТП.
Як зазначає у своїй позовній заяві позивач, відповідно до даних централізованої бази МТСБУ, власник автомобіля ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП мав дійсний поліс АМ/2990681 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий ПрАТ СК "Галицька" з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі 100 000 грн із франшизою 0 грн.
29 січня 2019 р., ПрАТ "Саламандра-Україна" звернулось до відповідача із вимогою № 0020660.11.18/1 про здійснення страхового відшкодування, однак відповідач зазначену вимогу не виконав.
25 січня 2019 р., ПрАТ "Саламандра-Україна" та ТОВ "Маркс.Капітал" уклали договір про надання фінансових послуг факторингу, відповідно до якого ПрАТ "Саламандра-Україна" передав ТОВ "Маркс.Капітал" своє право вимоги до ПрАТ СК "Галицька" за страховим актом від 26 листопада 2018 р. № 0020660.11.18/1.
Отже, предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
За змістом положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 3 ст. 512 та ст. 515 ЦК України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Як визначено в ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить ст. 27 Закону України "Про страхування".
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За змістом ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
В п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, що винуватий у спричиненні згаданої ДТП, була застрахована відповідачем, обов'язок з відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди слід покласти на останнього у межах ліміту відповідальності у розмірі витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, в межах витрат на виплату страхового відшкодування із врахуванням відповідної франшизи.
Відтак позов ТОВ "Маркс.Капітал" слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи наведене, судовий збір та витрати позивача на професійну правничу допомогу суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
позов задовольнити;
з приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22; ідентифікаційний код 22186790) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14-А/22; ідентифікаційний код 37686922) стягнути шкоду в порядку суброгації в розмірі 8 842 (вісім тисяч вісімсот сорок дві) грн 52 коп., 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн витрат на оплату судового збору та 3 000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко