61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
11.06.2019 Справа № 905/696/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут Укрдорпроект” про стягнення неустойки у розмірі 107 336 грн. 32 коп.
За участю представників сторін:
від позивача Мендрух О.М. довіреність № 1 від 14.01.19
від відповідача Федорова-Овчаренко О.В. довіреність № ВЛ-ЗП-322-005/09 від 11.05.19
Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулась до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут Укрдорпроект” про стягнення неустойки у розмірі 107 336 грн. 32 коп.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/696/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 14.05.2019.
14.05.2019 суд оголосив перерву по справі до 23.05.2019.
15.05.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.2019 відкладено розгляд справи на 11.06.2019.
Судове засідання 11.06.2019 відбулось за участю представників сторін. Представник позивач, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав зазначених у відзиві.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -
14 грудня 2016 року Службою автомобільних доріг у Донецькій області (далі - Замовник, Служба, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ УКРДОРПРОЕКТ" (далі - Підрядник, ТОВ "ІНСТИТУТ УКРДОРПРОЕКТ", Відповідач) було укладено договір № Н15-122/1/2-154 від (далі - Договір № 2-154), відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язаний у порядку та на умовах, визначених цим Договором виконати проектно-вишукувальні роботи: «ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», ДК 021:2015 (71320000-7 Послуги з інженерного проектування). Розробка проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Н-15 Запоріжжя-Донецьк, км 130+000 - км 140+000, Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх в межах фактичного надходження бюджетних коштів. (пункт 1.1. Договору).
Проектно-вишукувальні роботи виконуються на території, на якій здійснюють свої повноваження органи державної влади з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року (із змінами (пункт 1.2. Договору).
Ціна Договору визначається в сумі 1 532 000,00 грн. (Один мільйон п'ятсот тридцять дві тисячі грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 255 333,33 грн. (Двісті п'ятдесят п'ять тисяч тридцять три грн. 33 коп.). (п. 2.1. Договору №2-154).
Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 498 (із змінами). (п. 2.2. Договору №2-154).
Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт, визначених в цьому Договорі (пункт 1.1.) протягом 5 (п'яти) днів з моменту укладення Договору і завершити їх виконання у строк до 31.03.2017 року. (п. 3.1. Договору). В подальшому, додатковою угодою від 13.06.2017 року до Договору № 2-153, строк виконання робіт був продовжений до 31 липня 2018 року.
Замовник розпочинає прийняття і погодження проектно-кошторисної документації, складеної за цим Договором, після одержання від Підрядника повідомлення про готовність до передання робіт. (п. 8.1. Договору).
Передання робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформляється актом, підписаним обома Сторонами на підставі виконавчого кошторису. (п. 8.2. Договору).
Відповідно до вимог п. 6.4. Договору №2-154 Підрядник зобов'язаний передати Замовнику проектно-кошторисну документацію та позитивний експертний звіт щодо розгляду проектно-кошторисної документації в строк, встановлений у пункті 3.1. Договору.
Згідно до п. 11.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.02.2019 року) він діє до 28.12.2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань та фінансових розрахунків за виконані роботи.
За доводами позивача, Підрядник - ТОВ "ІНСТИТУТ УКРДОРПРОЕКТ" не виконало роботи за договором № 2-154 від 14.12.2016 року в строк передбачений договором (до 31.07.2018 року).
На момент звернення позивача до суду, Підрядник виконав роботи лише частково, а саме на суму 948 650,46 грн. (приблизно 61,9% від запланованого обсягу робіт), що є порушенням зобов'язання Підрядника виконати роботи в строк передбачений Договором.
Пунктом 9.3. Договору №2-154 передбачено, що при порушенні з вини Підрядника строків виконання робіт він сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення від вартості невиконаних робіт.
Порушення Відповідачем терміну виконання робіт передбачених умовами Договору № 2-154 стало підставою для звернення Служби з даним позовом до господарського суду. Розрахунок суми пені здійснений Позивачем за період з 01.08.2018 р. по 31.01.2019р. включно. Загальна сума пені за Договором № 2-154 розрахована виходячи з положень пункту 9.3 Договору і складає 107 336,32 грн.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, згідно якого, в силу ст. 887 ЦК України, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.
Статтею 889 ЦК України встановлені обов'язки замовника, відповідно до якої, Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:
1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;
2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;
3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;
4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;
6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.
У відповідності до статті 890 ЦК України Підрядник зобов'язаний:
1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;
2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;
4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;
5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт передбачена статтею 891 ЦК України. Так, Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів того, що у виготовленій позивачем по Договору № 2-154 проектно-вишуквальній документації відповідачем були виявлені будь-які недоліки. Крім того, наявні в матеріалах справи Акти здачі-приймання робіт на суму загальну 948 650,46 грн. підписані Замовником без будь-яких заперечень, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за цим Договором на вказану суму.
Проте, Відповідач проти позову Служби автомобільних доріг заперечував з наступних підстав.
Так, пунктом 6.2 Договору передбачено обов'язок Замовника протягом 5 календарних днів з дня підписання договору видати технічне завдання та вихідні дані, необхідні для виконання робіт.
Крім того, відповідно до п.3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 р. за № 651/19389 (далі - Порядок розроблення проектної документації), замовник для забезпечення проектування об'єкта будівництва повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.4.3. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та п. 4 Порядку розроблення проектної документації основними складовими вихідних даних є:
- містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
- технічні умови;
- завдання на проектування;
Також замовником надаються інші вихідні дані, наведені в додатку А ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Відповідно до п.9 Порядку розроблення проектної документації проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, тощо.
Однією з основних складових вихідних даних є саме технічні умови. Відповідно до п. 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (далі - Технічні умови) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об'єкта, що проектується.
Згідно до статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.
Підрядник повідомляв Замовника про необхідність надання вихідних даних, що підтверджується наявними в матеріалах справи вихідними листами № ВЛ-Н15-130-897-12/16 від 26.12.2016 року, № ВЛ-Н15-КМ122-51-01/17 від 30.01.2017 року, № ВЛ-Н15-КМ122-52-01/17 від 30.01.2017 року, № ВЛ-Н15-КМ140-279-03/18 від 27.03.2018 року (а.с.68, 72, 75, 77).
Вказані листи звернення були отримані відповідачем, про що свідчать відповіді Служби автомобільних доріг додані до відзиву на позовну заяву.
У відповідності до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно пояснень Відповідача (Підрядника) для виконання робіт за Договором необхідними були наступні вихідні дані та Технічні умови:
1. Вихідні дані для розробки розділу ОВНС (Кліматичні (метеорологічні) характеристики, фонові концентрації, розміщення промислових об'єктів та їх санітарно-захисних зон, дані по водним об'єктам, наявність заповідних територій, розміщення сміттєзвалищ);
2. Технічні умови щодо кабельних ліній волоконно-оптичного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»;
3. Технічні умови щодо кабельних ліній зв'язку ПАТ «Укртелеком»;
4. Технічні умови щодо підземного перетину газопроводу ПАТ «Донецькоблгаз»;
5. Технічні умови щодо перевлаштування лінії електропередачі ПЛ-10 кВ АТ ДТЕК Донецькі електромережі;
6. Технічні умови щодо влаштування зовнішнього освітлення.
Замовник не виконав свій обов'язок за Договором з передачі вихідних даних в строки визначені Договором. Частина необхідних вихідних даних була видана із значним порушенням строків, а частина взагалі Замовником так і не була надана.
Відповідач стверджує, що роботи, які могли бути виконані Підрядником без отримання вихідних даних або після надання Замовником певних їх видів (частин) - були виконані відповідно до умов Договору та передані Замовнику. Частина робіт, підставою для виконання яких повинні були стати відповідні вихідні дані та Технічні умови, не могли бути виконані без отримання необхідних вихідних даних та Технічних умов, оскільки таке виконання порушувало би вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення такої документації, а відсутність вихідних даних та Технічних умов як підстави для виконання робіт була би підставою для негативного висновку експертизи.
У судовому засіданні представник Відповідача пояснив, що у зв'язку із зацікавленністю Підрядника у виконанні робіт за Договором у повному обсязі, Підрядником було прийнято рішення у випадках, коли це було юридично можливо, самостійно звертатися за отриманням необхідних вихідних даних до безпосередніх власників зазначеної інформації для замовлення, оплати та отримання необхідних вихідних даних та Технічних умов. Замовлення, отримання та оплата Технічних умов Підрядником не були передбачені умовами Договору. Підрядник поступово брав на себе виконання обов'язків Замовника, оскільки без отримання необхідних вихідних даних та Технічних умов виконання робіт за Договором відповідно до вимог чинного законодавства України було неможливим.
Відповідач стверджував, що Замовником протягом тривалого часу не було вирішено питання щодо отримання вихідних даних для розробки розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (Вихідні листи № ВЛ-Н15-КМ122-52-01/17 від 30.01.2017 року, № ВЛ-Н15-КМ140-279-03/18 від 27.03.2018 (а.с.75,77). Необхідні дані по величинам фонових концентрацій були отримані ТОВ «ІНСТИТУТ УКРДОРПРОЕКТ» лише у другій половині травня 2018 року за вхідним листом № 09-2336 від 17.05.2018 року (а.с.79). Інші вихідні дані, серед яких: кліматичні характеристики, дані по водним, промисловим об'єктам, межі заповідних, санітарних, водоохоронних зон, тощо, так і не були надані Замовником в порушення умов Договору. Для їх отримання Підрядник звернувся до безпосередніх власників зазначеної інформації (Вихідні листи № ВЛ-Н15-КМ122-577-07/18 від 09.07.2018 року, № ВЛ-Н15-КМ122-579-07/18 від 09.07.2018 року, № ВЛ-Н15-КМ122-580-07/18 від 09.07.2018 року, № ВЛ-Н15-КМ122-581-07/18 від 09.07.2018 року (а.с.151-154).
Вихідним листом № ВЛ-Н15-130-897-12/16 від 26.12.2016 року (а.с.68) Підрядник просив Замовника надати необхідні матеріали для виконання робіт за Договором. На частину питань відповіді від Замовника були отримані за вхідним листом № 04-315 від 24.02.2017, вхідним листом № 13-1887 від 05.10.2018 року (а.с.69-71), тобто більше ніж через два роки після направлення запиту. Відповідат також стверджує, що частина питань цього листа (смуги існуючого землевідводу автомобільної дороги з поділом на райони та сільради, археологічні дані, дані з обстежень дорожнього покриття, штучних споруд та визначення транспортно-експлуатаційних показників дорожнього одягу; відомості щодо наявності місцевих дорожньо-будівельних матеріалів) залишилася без відповіді.
Вищевикладені доводи відповідача в цій частині Позивачем належними та допустимими доказами не спростовані.
На даний час роботи не завершені та зможуть бути завершені тільки після надання необхідних вихідних даних та погоджень Замовником, відповідно до умов прямо визначених Договором № 2-154.
Умовами п.3.3. Договору передбачено, що при виникненні обставин, що не залежать від Підрядника і перешкоджають виконанню його зобов'язань у встановлений строк, Підрядник має право ініціювати питання про зміну строків виконання робіт.
У відповідності до пункту 3.4 Договору до обставин, що перешкоджають Підряднику виконати роботи у встановлений строк і дають право ініціювати зміну строків виконання робіт належать обставини, за які відповідає Замовник (передача Підряднику вихідних даних, виникнення потреби у додаткових роботах, які не можна було передбачити під час укладення договору).
Тобто фактично у Підрядника були визначені умовами Договору підстави для ініціювання перенесення строків виконання робіт, а саме: порушення Замовником умов Договору про передачу вихідних даних та необхідність виконання додаткових робіт з отримання необхідних вихідних даних та Технічних умов, а також виконання додаткових проектно-кошторисних робіт по існуючим підземним перетинам водопроводів, газопроводу, кабелів зв'язку та повітряної лінії електропостачання, які не були передбачені Договором чи додатками до нього. Про що Підрядник додатково інформував Замовника у телефонному режимі, на зустрічах та зокрема листами № ВЛ-Н15-122-563-07/18 від 05.07.2018 року, № ВЛ-Н15-130-812-09/18 від 20.09.2018 року (а.с.81, 82).
За доводами Відповідача, крім додаткових робіт із отримання вихідних даних, Підрядник безкоштовно виконував не передбачені умовами Договору та додатків до нього проектно-кошторисні роботи по існуючим підземним перетинам водопроводів, газопроводу, кабелів зв'язку та повітряної лінії електропостачання. Виконання зазначених видів робіт не було передбачено умовами Договору, проте в зв'язку із знаходженням зазначених комунікацій на ділянці будівництва без їх виконання отримання позитивного висновку експертизи було би неможливим. Для підтвердження зазначених видів додаткових робіт Відповідач надав суду відомості про склад проекту (а.с.68-103, 151-154).
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України проектно-кошторисна документація не може бути розроблена без отримання Технічних умов, як частини вихідних даних, отже, порушення Замовником умов Договору в частині ненадання Підряднику необхідних вихідних даних є причиною неможливості виконання робіт в строк визначений Договором.
Суд вважає, що Відповідач належними та допустимими доказами довів, що при виконанні спірного Договору інформував Замовника про необхідність надання вихідних даних та Технічних умов, а також вчиняв дії для самостійного отримання частини вихідних даних та Технічних умов. В той же час, Позивач доводи Відповідача в цій частині не спростував.
У судовому засіданні представник Відповідача пояснив, що в процесі виконання робіт за Договором були розроблені основні проектні рішення, що є визначальними при розробленні проекту (збільшення радіусу кривої у плані, варіанти конструкції дорожнього, типи примикань, влаштування зупинкових смуг), які були представлені на розгляд Служби автомобільних доріг у Донецькій області (збільшення радіусу кривої у плані направлені листом № ВЛ-Н15-130-69-02/17 від 06.02.2017 року (а.с.85), влаштування перехрещень та примикань - листом № ВЛ-Н15-122-70-02/17 від 06.02.2017 року (а.с.87), варіанти конструкцій дорожнього одягу, влаштування зупинкових смуг представлені на нараді у Замовника у березні 2017 року. В результаті розгляду частина питань були попередньо погоджені Замовником, але рекомендовані для винесення на розгляд технічної ради Державного агентства автомобільних доріг України (лист Замовника № 13-289 від 10.02.2017 року, лист Замовника № 13-320 від 14.02.2017 року, (а.с.86, 89). Додаткові відповіді на лист № ВЛ-Н15-122-70-02/17 від 06.02.2017 року були отримані Відповідачем лише у листі № 2393/3/5.3-10 від 25.09.2018 року (а.с.90).
Також, в лютому-березні 2017 року були проведені погодження варіантів конструкцій дорожнього одягу із ДП «Укрдіпродор» та ДП «ДерждорНДІ». Проте цими організаціями були погоджені різні варіанти конструкцій. Для остаточного погодження основних рішень та вирішення розбіжностей, вищевказані питання були винесені на розгляд технічної ради Державного агентства автомобільних доріг України, засідання якої відбулося 25.05.2017 року (Протокол № 3 засідання розміщений на офіційному сайті Агентства автомобільних доріг України: http://ukravtodor.gov.ua/timeline/tekhnichna_rada. html (текст протоколу а.с.104-120).
Однак, прийняті рішення не були відображені в протоколі вказаного засідання (у тексті протоколу зазначена інша конструкція дорожнього одягу, а частина рішень, що були прийняті, взагалі відсутня).
Згідно пояснень представника Відповідача, після опублікування протоколу, 14.06.2017 року представників Служби автомобільних доріг у Донецькій області було проінформовано Підрядником за допомогою електронної пошти про невідповідність прийнятих рішень опублікованому протоколу. У зв'язку з відсутністю відповіді, Відповідачем на адресу Позивача був направлений лист № ВЛ-Н15-122-563-07/18 від 05.07.2018 року (а.с.81), що підкреслював необхідність надання відповіді (листа, протоколу) з повним та вірним переліком прийнятих на технічній раді Державного агентства автомобільних доріг України рішень, погодженням проектних рішень або вимогами до їх зміни для продовження виконання робіт за Договором.
Замовника про вказану ситуацію також був повідомлений листом № ВЛ-Н15-130-812-09/18 від 20.09.2018 року (а.с.82-84). Погодження примикань відбулося листом Укравтодору №2393/3/5.3-10 від 25.09.2018 року (а.с.90,91), а повторний розгляд питання щодо погодження конструкції дорожнього одягу відбувся на технічній раді Державного агентства автомобільних доріг України 25.10.2018 року, яким були схвалені необхідні проектні рішення, і в цій частині роботи могли бути завершені Підрядником (Протокол № 16 засідання розміщений на офіційному сайті Агентства автомобільних доріг України: http://ukravtodor.gov.ua/timeline/tekhnichna_rada.html, текст протоколу а.с. 121-132).
Проте, Відповідач стверджує, що на даний час, все ще залишилося не врегульованим питання щодо приведення радіусу горизонтальної кривої до нормативного значення, пов'язаного з цим додаткового землевідводу та вирубки зелених насаджень, які були направлені Замовнику листом № ВЛ-Н15-130-69-02/17 від 06.02.2017 року (а.с.85). До отримання відповідних погоджень від Замовника роботи не можуть бути завершені.
За доводами Відповідача, також станом на 08.05.2019 року від Замовника не отримані матеріали, необхідність яких була визначена ще листом № ВЛ-Н15-130-897-12/16 від 26.12.2016 року (а.с.68) в частині:
- смуги існуючого землевідводу автомобільної дороги з поділом на райони та сільради;
- висновки археологічних вишукувань земельних ділянок, які підпадають у зону будівельних робіт;
- копій звітів з обстеження ділянки капітального ремонту (дорожнього покриття, штучних споруд, тощо);
- копій звітів з визначення транспортно-експлуатаційних показників дорожнього одягу;
- відомості щодо наявності місцевих дорожньо-будівельних матеріалів для конструювання дорожнього одягу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору, а відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до статті 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
З огляду на вищезазначені правові норми та умови Договору №2-154 суд вважає, що Замовник мав зобов'язання перед Підрядником з передачі вихідних даних необхідних для виконання робіт. Проте, ці умови Договору Замовником виконані не були ні в строк визначений Договором, ні на час розгляду цієї справи у господарському суді.
Доводи Відповідача в цій частині Позивачем належними та допустимими доказами не спростовані.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Проте прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Також відповідно до статті 220 ГКУ боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
За змістом статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідну норму містить і стаття 221 Господарського кодексу України, за якою кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором, а боржник відповідає на загальних підставах після закінчення прострочення кредитора.
Статтею 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) та є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що невиконання Підрядником робіт у строк визначений Договором, є прямим наслідком невиконання Замовником його обов'язків за Договором із передачі вихідних даних необхідних для виконання робіт, без яких виконання робіт було неможливим та порушувало би вимоги чинного законодавства України до виготовлення проектно-кошторисної документації.
У судовому засіданні встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що Підрядник намагався зменшити негативний вплив від порушення Замовником умов Договору та виконати самостійно частину обов'язків Замовника не маючи таких обов'язків за умовами Договору.
У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, юридичні особи та фізичні особи підприємці мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини 1,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Усупереч вказаним нормам, Позивач не надав господарському суду належних та допустимих доказів про порушення Підрядником умов Договору № 2-154, тому вимога Замовника про застосування до ТОВ «Інститут Укрдорпроект» штрафних санкцій в частині сплати неустойки за порушення строків виконання зобов'язання по спірному Договору задоволенню не підлягає, як неправомірна та необґрунтована.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 грн. 00коп. покладаються на Службу автомобільних доріг у Донецькій області.
Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Служби автомобільних доріг у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут Укрдорпроект” про стягнення неустойки у розмірі 107 336 грн. 32 коп. - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. залишити за Службою автомобільних доріг у Донецькій області (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Уральська, 12, код ЄДРПОУ 25946285).
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11.06.2019.
Повний текст рішення буде складено та підписано 18.06.2019.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Е.В. Зекунов