вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" червня 2019 р. Cправа № 902/330/17
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали по справі
за заявою: Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке" (вул.Центральна, буд. 15, с. Іллінецьке, Іллінецький район, Вінницька область, 22712, код ЄДРПОУ 36131454)
про визнання банкрутом
без виклику представників учасників справи
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) знаходиться справа № 902/330/17 за заявою КСП "Іллінецьке" про визнання банкрутом.
Ухвалою суду від 29.05.2017 року відкрито провадження у справі про банкрутство КСП "Іллінецьке"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Назаренка С.А..
Ухвалою суду від 01.10.2018 року, зокрема, затверджено звіт арбітражного керуючого Назаренка С.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання обов'язків розпорядника майна КСП "Іллінецьке" з 29.05.2017 року по 30.09.2018 року на загальну суму 107 661,40 грн. у справі № 902/330/17.
Відмовлено в задоволенні клопотання представника голови комітету кредиторів КСП "Іллінецьке" від 25.09.2018 року про припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором КСП "Іллінецьке" арбітражного керуючого Назаренка С.А.
Продовжено строк процедури розпорядження майном КСП "Іллінецьке" у справі №902/330/17 до 04.12.2018 року.
Відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Назаренка С.А. №02-06/54 від 25.09.2018 року про згоду на участь у справі № 902/330/17.
Усунуто арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна КСП "Іллінецьке" у справі № 902/330/17.
Задоволено заяву арбітражного керуючого Гонти О.А. №01-21/796 від 18.09.2018 року про згоду на участь у справі №902/330/17.
Призначено розпорядником майна у справі №902/330/17 арбітражного керуючого Гонту О.А.
Зобов'язано арбітражного керуючого (розпорядника майна) Гонту О.А. провести інвентаризацію майна КСП "Іллінецьке" у строк до 19.11.2018 року та надати суду відповідні докази.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 року апеляційні скарги арбітражного керуючого Назаренка С.А. та ТОВ "Іллінецьке" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2018 року по справі № 902/330/17 в частині пунктів 2 - 8 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2018 року по справі № 902/330/17 в частині пунктів 2 - 8 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 902/330/17 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2018 року, в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 902/330/17 скасовано. Справу в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
10.05.2019 року матеріали справи № 902/330/17 повернулися до Господарського суду Вінницької області.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2019 року справа в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна КСП "Іллінецьке" розподілена для розгляду судді Лабунській Т.І.
З огляду на викладене, ухвалою суду від 15.05.2019 року справу в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна КСП "Іллінецьке" прийнято до свого провадження суддею Лабунською Т.І. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.05.2019 року.
Водночас, ухвалою суду від 20.05.2019 року (суддя Тісецький С.С.) поновлено провадження у справі № 902/330/17 та призначено справу № 902/330/17 до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 19.06.2019 року.
18.06.2019 року від представника ТОВ "Іллінецьке" до суду надійшла заява б/н від 12.06.2019 року про відвід судді Тісецького С.С. по справі № 902/330/17.
При цьому, у поданій заяві заявник вказав про розгляд відповідної заяви за відсутності кредитора ТОВ "Іллінецьке" та його представника Гончара О.І .
Згідно до ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви про відвід за відсутності заявника.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ТОВ "Іллінецьке" про відвід судді Тісецького С.С. від розгляду справи № 902/330/17, суд дійшов наступних висновків з огляду на таке.
Заява про відвід мотивована наступним.
Так, на думку та переконання заявника, справа перебуває у безладному русі, про що свідчить наступне.
По-перше, заявник вважає, що перш ніж приймати участь у засіданнях комітету кредиторів, що складається з двох кредиторів ТОВ "Іллінецьке" та Вінницького національного аграрного університету потрібно поставити крапку у питанні "Хто є хто?", оскільки внаслідок погашення ТОВ "Іллінецьке" боргу КСП "Іллінецьке" перед Вінницьким національним аграрним університетом, останній перестав бути як кредитором у справі, так і учасником комітету кредиторів.
По-друге, на даний час у справі є два арбітражних керуючих: Назаренко С.А. та Гонта О.А.
Постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2018 року, в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 902/330/17 скасовано. Справу в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
З поміж інших висновків Верховного Суду, що зазначені в постанові щодо усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна у даній справі зазначається: " 49. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають; 50. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі; 51. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані".
Таким чином, на думку заявника, внаслідок прийняття судом вищого рівня судового рішення, яким визнано порушення судами першої та апеляційної інстанцій, участь арбітражного керуючого Назаренка С.А. відновлена.
Разом з тим, ухвалою суду від 05.06.2019 року відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ "Іллінецьке" б/н від 31.05.2019 року про відвід судді Тісецького С.С. по справі № 902/330/17.
Як зазначено у заяві про відвід судді, в ухвалі суду з поміж іншого, є наступний висновок: "При цьому, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 01.10.2018 року (суддя Тісецький С.С) арбітражного керуючого Гонту О.А. призначено розпорядником майна у справі № 902/330/17. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2019 року у даній справі, відповідну ухвалу в цій частині не скасовано, а тому участь у справі арбітражного керуючого Гонти О.А. є цілком правомірною".
Відтак, на думку заявника, суддя Тісецький С.С. уже прийняв рішення і це рішення висловлено однозначно такими словами: "участь у справі арбітражного керуючого Гонти О.А. є цілком правомірною", і таким формулюванням суддя натякнув усім учасникам справи, що участь у справі арбітражного керуючого Назаренка С.А. не буде визнана правомірною.
Таким чином, обґрунтовуючи заяву про відвід судді Тісецького С.С. у справі №902/330/17 вищенаведеними підставами, заявник у заяві наголошує на тому, що зазначені підстави свідчать про можливість настання негативних наслідків від допущених помилкових суджень, в тому числі через невірну чи неповну інтерпретацію змісту постанови Верховного Суду, зазначаючи при цьому, що суддя Тісецький С.С. є упередженим відповідно до власних типових припущень.
Суд, розглянувши заяву про відвід б/н від 12.06.2019 року, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 вищевказаного рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Так, щодо тверджень заявника про втрату Вінницьким національним аграрним університетом статусу кредитора у справі та учасника комітету кредиторів боржника у даній справі, суд наголошує на тому, що ухвалою суду від 18.10.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Іллінецьке" б/н від 03.09.2018 року про заміну кредитора - Вінницького національного аграрного університету на правонаступника у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні даної заяви суд виходив з того, що первісний кредитор - Вінницький національний аграрний університет, права вимоги якого передаються за договором про відступлення права вимоги від 23.08.2018 року не є стороною за вказаним договором, що надання первісним кредитором письмової згоди на укладення між боржником та новим кредитором договору про відступлення належної первісному кредитору права вимоги до боржника, не свідчить про відступлення права вимоги.
Північно-західний апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та постановою від 10.01.2019 року ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.10.2018 року було залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 902/330/17 за касаційною скаргою ТОВ "Іллінецьке" від 03.02.2019 року на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 року та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.10.2018 року.
При цьому, суд зазначає, що 13.06.2019 року до суду від арбітражного керуючого Гонти О.А. надійшла заява № 02-32/349 від 11.06.2019 року про закриття провадження в частині кредиторських вимог Вінницького національного аграрного університету до боржника у даній справі, яка на даний час судом ще не розглянута.
Стосовно ж посилання заявника на наявність у даній справі двох арбітражних керуючих: Назаренка С.А. та Гонти О.А., суд вкотре зазначає про те, що постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року ухвалу суду від 01.10.2018 року було скасовано в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна у даній справі, та відповідно передано справу в цій частині на новий розгляд, в решті ж ухвалу суду від 01.10.2018 року залишено в силі, зокрема і щодо призначення арбітражного керуючого Гонту О.А. розпорядником майна боржника у даній справі.
При цьому, доводи заявника щодо того, що суддею Тісецьким С.С. уже прийнято рішення яке відображено в ухвалі суду від 05.06.2019 року у вигляді формулювання "участь у справі арбітражного керуючого Гонти О.А. є цілком правомірною" та яким, на думку заявника, суддя натякнув усім учасникам справи, що участь у справі арбітражного керуючого Назаренка С.А. не буде визнана правомірною, суд вважає, що згадане формулювання виділено заявником із контексту, зазначені доводи є необґрунтованими, та є нічим іншим, як суб'єктивною думкою заявника та особистим тлумаченням змісту, зокрема описової та мотивувальної частин ухвали суду від 05.06.2019 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ "Іллінецьке" про відвід судді Тісецького С.С. по даній справі.
Також, як зазначено раніше, постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2018 року, в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 902/330/17 скасовано, а справу в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2019 року справа в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна КСП "Іллінецьке" розподілена для розгляду судді Лабунській Т.І., прийнята останньою до свого провадження та призначена до розгляду.
Відтак, за результатами нового розгляду, рішення у даній справі в частині усунення арбітражного керуючого Назаренка С.А. від виконання повноважень розпорядника майна КСП "Іллінецьке" буде прийнято суддею Лабунською Т.І., про що буде винесено відповідне судове рішення, що також спростовує доводи заявника про те, що суддею Тісецьким С.С. заздалегідь прийнято рішення щодо правомірності участі арбітражного керуючого Назаренка С.А. у даній справі.
При цьому, суд наголошує, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття відповідних процесуальних документів, зокрема, рішень та ухвал із викладенням своїх висновків саме у резолютивній частині такого судового рішення.
За приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч.ч. 1, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Суд вважає, що обставин, які б свідчили про упередженість судді стосовно заявника чи інших учасників справи, зацікавленість суду в певному судовому рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не довів належними письмовими доказами.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що наведені в заяві б/н від 12.06.2019 року про відвід обставини щодо наявності сумнівів та щодо упередженості судді Тісецького С.С. при розгляді справи № 902/330/17, не можуть бути підставою для відводу, в зв'язку з чим, заява про відвід визнається судом необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №902/330/17 до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 8, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, ч. 6 ст. 12, 13, 18, 35, 36, 39, 42, п. 5 ч. 1 ст. 228, 232, 233, 234, ч. 2 ст. 235, 236, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні заяви представника ТОВ "Іллінецьке" б/н від 12.06.2019 року про відвід судді Тісецького С.С. по справі № 902/330/17.
2. Зупинити провадження у справі № 902/330/17 до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
3. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом.
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
За приписами ч. 1 ст. 255 ГПК України, дана ухвала в частині відмови в задоволенні відводу оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України, дану ухвалу в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана суддею - 19.06.2019 року.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 8 прим.:
1 - до справи;
2 - КСП "Іллінецьке", вул. Центральна, 15, с. Іллінецьке, Іллінецький р-н, Вінницька обл., 22712;
3 - Аграрний фонд, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001;
4 - ТОВ "Агросем", просп. Героїв Сталінграда, 6А, м. Київ, 04210;
5 - Вінницький національний аграрний університет, вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008;
6 - ТОВ "Іллінецьке", вул. Центральна, 15, с. Іллінецьке, Іллінецький р-н, Вінницька обл., 22712;
7 - Арбітражний керуючий Гонта О.А., а/с 331, м. Вінниця, 21028;
8 - Арбітражний керуючий Назаренко С.А., АДРЕСА_1.