12 червня 2019 р. Справа № 902/798/14
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання Матущак О.В.,
представника позивача - Бібік А.І. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - Галадій А.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, код ЄДРПОУ 30805594)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд" (вул. Дорошенка, 19, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 22336350)
про стягнення 16 248 450,78 грн
в межах справи № 902/798/14
за заявою: Компанії "Nemiroff Holding Limited" (01050, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13-А)
до: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)
про банкрутство
Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд" про стягнення 16 248 450,78 грн.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач всупереч умовам договору дистриб"юції № 31102009/ДП УГК/Д-25 від 31.10.2009 року не виконав договірних зобов"язань щодо оплати отриманої продукції, у зв"язку з чим у ТОВ "Гал-Леобуд" виникла заборгованість перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" у розмірі 16 248 450,78 грн.
Зважаючи на те, що відповідач у добровільному порядку не погасив існуючий борг, ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" звернулося до суду з вищезазначеним позовом для стягнення заявленої суми заборгованості з ТОВ "Гал-Леобуд" у судовому порядку.
Ухвалою суду від 04.03.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження у межах справи № 902/798/14, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.2019 року.
Ухвалами суду від 21.03.2019 року, 09.04.2019 року, 07.05.2019 року підготовче засідання з підстав, передбачених законодавством неодноразово відкладалося, востаннє на 21.05.2019 року.
09.04.2019 року до суду надійшов від відповідача відзив № 14/04 від 01.04.2019 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та зазначив обставини, якими вказані вимоги спростовуються.
Зокрема, у відзиві відповідач зауважив, що поставка продукції в період з 10.01.2013 року по 28.02.2014 року здійснювалась на умовах повної передоплати, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи. Тому, відповідач вважає, що позивач помилково дійшов висновку про те, що обов"язок вчасної оплати за продукцію виконувався способом відстрочення платежу після отримання продукції.
Окрім того, у відзиві відповідач вказує на те, що за період з 09.01.2013 року по 03.03.2014 року включно ТОВ "Гал-Леобуд" перерахувало позивачу коштів на загальну суму 17 905 978,76 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення боргу за піддони, відповідач у відзиві наголосив на тому, що дана позовна вимога є безпідставною та необгрунтованою, оскільки ТОВ "Гал-Леобуд" повернуло всю кількість піддонів, які були отримані від ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", що підтверджується товарно - транспортною накладною № 01208 від 25.02.2015 року і накладною на повернення постачальнику № ОП00 - 01208 від 25.02.2015 року на суму 54 600,00 грн. Щодо інших документів, які підтверджують факт повернення піддонів позивачу, то відповідач зазначає, що такі документи були знищені, і це підтверджується Актами №5, № 6 від 08.07.2017 року, від 10.05.2018 року "Про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду", якими були знищені документи ТОВ "Гал-Леобуд" за 2013 - 2014 роки.
Водночас, у відзиві відповідач зауважив, що однією з підстав для відмови у позові є закінчення строку позовної давності, який минув 30.03.2017 року.
15.04.2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній звернувся до суду з проханням визнати причини пропуску строків позовної давності поважними, не застосовувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог, у зв"язку з вчиненням в період 2011-2013 років протизаконних дій проти ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff".
Відносно обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за піддони, представник позивача у відповіді на відзив зазначила, що останні є власністю ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", а тому підлягають обов"язковому поверненню власнику.
Позивач вважає, що ним надано достатні, належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження заявленої до стягнення з ТОВ "Гал-Леобуд" суми боргу у розмірі 16 248 450,78 грн.
У запереченні № 41/05 від 15.05.2019 року на відповідь на відзив, яка надійшла до суду від представника відповідача 21.05.2019 року зазначено, що викладені позивачем пояснення та аргументи щодо підстав стягнення заборгованості за піддони не спростовують заперечень наведених відповідачем у відзиві, оскільки є необгрунтованими. Окрім того, на думку ТОВ "Гал-Леобуд", доводи надані позивачем не підтверджують неможливість або утрудненість своєчасного пред"явленні позову, а тому відсутні підстави для незастосування судом строку позовної давності.
Ухвалою суду від 21.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено позовну заяву ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до ТОВ "Гал-Леобуд" про стягнення 16 248 450,78 грн в межах справи № 902/798/14 для судового розгляду по суті на 12.06.2019 року.
12.06.2019 року судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області та Господарським судом Львівської області.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.
В свою чергу, представник відповідача проти позову заперечив, обгрунтувавши свою позицію обставинами викладеними у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та надавши оцінку доказам, що надані сторонами для долучення до матеріалів справи встановив наступні обставини.
За своєю правовою природою спір, який виник між сторонами випливає із договору дистриб"юції.
Договори дистриб"юції належать до так званих "непоіменованих" договорів, які можуть укладатися в силу принципу свободи договору, закріпленого у ст. 3 (загальні засади цивільного законодавства) ЦК України та деталізованого у ст.ст. 6 (акти цивільного законодавства та договір), 627 (свобода договору) ЦК України, та одночасно регулюються ЦК України та ГК України.
Договори дистриб"юції укладаються у письмовій формі в силу ст. 208 (правочини, які належить вчиняти у письмовій формі) ЦК України та 181 (загальний порядок укладання господарських договорів) ГК України, так як укладаються між господарюючими суб"єктами, мають підписуватися сторонами та скріплюватися їх печатками.
31.10.2009 року між ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (Компанія) та ТОВ "Гал-Леобуд" (Дистриб"ютор) укладено договір дистриб"юції № 31102009/ДП УГК/Д-25. Окрім того, між сторонами було укладено ряд Додаткових угод до договору, якими сторони погоджували змінити розділ 5 "Умови оплати продукції".
Відповідно до пункту 1.1 договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених договорами, а відповідач зобов'язався прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування продукції на території на умовах і в порядку, визначених договором.
В ході розгляду справи представник позивача неодноразово в своїх поясненнях наголошувала на тому, що позивачем договірні обов"язки було виконано належним чином, тоді як за її твердженням відповідачем всупереч умовам договору договірні зобов"язання щодо оплати отриманої у власність продукції виконано не було, у зв"язку з чим у останнього перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" виникла заборгованість у розмірі 16 248 450,78 грн, яка включає в себе вартість продукції на суму 15 955 950,78 грн та вартість піддонів 292 500,00 грн.
На підтвердження вказаної суми боргу представник позивача додала до позовних матеріалів видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.
Дослідивши відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, а також надавши оцінку поясненням представника відповідача та долученим до матеріалів справи письмовим доказам суд встановив, що ТОВ "Гал-Леобуд" не заперечує існування договірних відносин з ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" в рамках договору дистриб"юції № 31102009/ДП УГК/Д-25 від 31.10.2009 року.
Натомість, відповідачем категорично заперечується заявлена позивачем до стягнення сума боргу у розмірі 16 248 450,78 грн, яка за твердженням представника позивача виникла внаслідок невиконання договірного зобов"язання щодо оплати переданої у власність продукції.
В підтвердження своєї позиції відповідачем було надано суду для дослідження, оцінки та долучення до матеріалів справи письмові докази про перерахування позивачу коштів за отриману продукцію за період з 09.01.2013 року по 03.03.2014 року на загальну суму 17 905 978,76 грн. А саме платіжні доручення за вказаний період на зазначену суму, товарно - транспортна накладна № 01208 від 25.02.2015 року, накладна на повернення постачальнику № ОП00 - 01208 від 25.02.2015 року на суму 54 600,00 грн, Акти №5, № 6 від 08.07.2017 року, від 10.05.2018 року "Про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду", якими були знищені документи ТОВ "Гал-Леобуд" за 2013 - 2014 роки.
Суд, детально дослідивши вищезазначені письмові документи, надавши їм оцінку встановив, що останні є належними та достатніми доказами на підтвердження проведення відповідачем повного розрахунку з позивачем згідно умов договору дистриб"юції № 31102009/ДП УГК/Д-25 від 31.10.2009 року та в повній мірі спростовують заявлені позивачем позовні вимоги.
Таким чином вищевикладене, свідчить про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.
Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов"язком позивача є доведення факту порушення відповідачем його прав і законних інтересів у договірних відносинах та існування заборгованості.
З встановлених вище обставин вбачається, що ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" не довів факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов"язань та існування заборгованості у розмірі 16 248 450,78 грн. Долучені позивачем до позовних матеріалів видаткові накладні, товарно-транспортні накладні юридично не підтвердили обгрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та в повній мірі спростовуються письмовими доказами наданими відповідачем. Тому, з урахуванням викладеного, у позові про стягнення 16 248 450,78 грн боргу слід відмовити.
Принагідно, суд критично відноситься до позиції відповідача про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з"ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необгрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв"язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв"язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.
Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 року у справі № 372/1036/15-ц.
Враховуючи те, що суд відмовляє позивачу у задоволенні позову з підстав не доведення ним порушення відповідачем його прав та законних інтересів та правомірності підстав для стягнення боргу, відмовляти в позові у зв"язку з пропущенням строку позовної давності в якості додаткової підстави не відповідатиме вимогам закону.
Тому, вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав й для задоволення клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.
Разом з тим, у позовній заяві ліквідатор позивача зазначає про те, що на момент звернення до суду із вказаною позовною заявою позивач очікує понести додаткові витрати на правову допомогу у зв"язку із розглядом справи у розмірі 60 000,00 грн.
Тому, просить суд стягнути відповідну суму витрат з відповідача.
Суд, дійшов висновку про відмову в стягнення з відповідача 60 000,00 грн витрат, пов"язаних з професійною правничою допомогою з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В силу ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
За таких обставин, беручи до уваги, що у задоволенні позову ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до ТОВ "Гал-Леобуд" про стягнення 16 248 450,78 грн відмовлено, слід відмовити й у стягненні з відповідача 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та покласти відповідні судові витрати на позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.
Відповідно до ч.ч.1. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз.4 ч. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідком розгляду в межах справи про банкрутство майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви повністю або частково).
Керуючись ст. 9 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 7, 11, ч. 6 ст. 12, 13, 14, 15, 18, п. 8 ч. 1 ст. 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, код ЄДРПОУ 30805594) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд" (вул. Дорошенка, 19, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 22336350) про стягнення 16248450,78 грн відмовити.
2. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд" 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (код ЄДРПОУ 30805594, 22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31) в доход Державного бюджету України 243 726,76 грн - судового збору.
4. Видати наказ.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 12.06.2019 року.
6. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 18.06.2019 року.
8. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)
3 - арбітражний керуючий Сокол О.Ю. (м. Дніпро, бульвар Катеринославський, 2, оф. 610)
4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд" (вул. Дорошенка, 19, м. Львів, 79000)