ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/55828.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур»
До Товариства з обмеженою відповідальністю
«Міком - Хаус»
Про стягнення 19 818,18 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Сулім Я.В., довіреність б/н від 24.12.2009р.
Безсмертна Н.В., довіреність б/н від 24.12.2009р.
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Абажур»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міком - Хаус»(далі -відповідач) про стягнення з останнього 19 818,18 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем.
Ухвалою суду від 02.12.2009р. порушено провадження у справі № 1/558 та призначено розгляд на 28.12.2009р.
28.12.2009р. позивач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали про порушення провадження не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, проте про час та місце реєстрації був повідомлений належним чином.
Позивач надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, згідно якої останній знаходиться на стадії банкрутства.
Суд вирішив задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 112А08 від 17.08.2007р. (далі-договір) про надання послуг.
Відповідно до умов вищенаведеного договору позивач зобов'язався виконати роботи з розробки проектної документації -стадія РП (робочій проект) на зовнішні мережі електропостачання по об'єкту: «Реконструкція незавершеного будівництвом об'єкта -науково-дослідного центру медичного обладнання та інформаційних технологій під офісний центр по вул. Дегтярівській, 27 у Шевченківському районі м.Києва»- надалі «Проектні роботи»(п.1.1 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість проектних робіт з ПДВ становить 22 719,12 грн.
Згідно п.2.2 договору, до початку виконання робіт замовник сплачує аванс в розмірі 50% від вартості проектних робіт, що становить 11 359,56 грн. з ПДВ, а остаточний розрахунок за виконані роботи замовник (відповідач) здійснює протягом 10 банківських днів з дня підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт.
Позивачем всі роботи були виконані, про що свідчить акт здачі-прийняття виконаних робіт, які підписані сторонами та скріплені печатками.
Відповідач, на виконання своїх договірних зобов'язань перерахував аванс на рахунок позивача у розмірі 11 359,56 грн., проте після підписання акту прийняття робіт, остаточний розрахунок з позивачем, в порушення умов договору, не провів.
Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 11 359,56 грн.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що замовник (відповідач) за несвоєчасний остаточний розрахунок з позивачем зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних робіт за кожен день затримки.
У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 19 818,18 грн. боргу, а саме: 11 359,56 грн. -основного боргу, 5331,52 грн. -пені, 529,38 грн. -3% річних, 2 612,66 грн. -інфляційних втрат , та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.
Посилання позивача щодо різної практики з приводу розуміння положень закону про нарахування пені, судом не приймається, оскільки в даному випадку як і зазначалось вище, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.
Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Умовами договору, зокрема п. 5.3 визначено розмір пені (як штрафної санкції), який за кожний день прострочення становить 0,5% від вартості неоплаченого в строк товару, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду складає 2453,67 грн. (розрахунок виконано по формулі: (11359,56 грн. Х 12% Х 180 днів)
100
, розмір подвійної облікової ставки НБУ за обліковою ставкою 12% встановлено Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців)).
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 198,18 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором надання послуг доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням зменшення пені.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міком - Хаус»(03680, м.Київ, вул. Боженка 86-Б, код ЄДРПОУ 32046706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур»(03115, м.Київ, проспект Перемоги 136, к.34, код ЄДРПОУ 33550246) 11 359 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп. -основного боргу, 2453 (дві тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 67 коп. -пені, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 38 коп. -3% річних, 2 612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 66 коп. -інфляційних втрат, держмито в розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 55 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлено та підписано 20.01.2010р.)