№ 2-72/10
12 березня 2010 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в склад:
головуючого Цаберябого Б,М,
при секретарі Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
Позивач звернувся до суду з цим позовом і, обґрунтовуючи позовні вимоги, пояснив, що 08 липня 2008 року він за усною угодою купівлі-продажу належного відповідачці та неповнолітньому на той час відповідачу житлового будинку по АДРЕСА_1 передав відповідачам по справі 5700 доларів США, що підтверджується розпискою, наданою відповідачкою, згідно якої вона підтверджує факт отримання нею грошових коштів за продаж вказаного будинку, що належав відповідачам в рівних частинах, який було вчинено за умови нотаріального оформлення договору після досягнення відповідача ОСОБА_3 повноліття. В цей день 08 липня 2008 року він передав ОСОБА_2 3000 доларів США, а 15 липня 2008 року він передав 2700 доларів США відповідачу ОСОБА_3, як позику з умовою повернення грошових коштів в строк до 30 липня 2008 року, від яких отримав розписки, а фактично це була часткова оплата за належний відповідачам будинок. При цьому передача грошей відбулась в будинку ОСОБА_4, він перерахував гроші і поклав їх на стіл, отримав розписки і пішов, не дивлячись, хто ці гроші взяв і куди подів. Згодом він дізнався, що на будинок, який він придбав у відповідачів, знайдено нового покупця, але кошти, які він заплатив за будинок ОСОБА_2 та позичив ОСОБА_3, відповідачі повертати відмовляються. Тому, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 23970 грн., з ОСОБА_3 - 21573 грн., тобто суму переданих ним грошей в гривнесову еквіваленті, а також 455,43 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на надання юридичних послуг.
ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково і пояснила, що позивач дійсно в будинку ОСОБА_4 в с.Українка влітку 2008 року передав їй гроші за придбання їхнього будинку, але цих грошей вона не перераховувала і не може сказати скільки їх там було. Ці гроші забрала ОСОБА_4, яка ними і розпоряджалась, і повернула частину грошей лише після втручання працівників міліції. Частково вона визнає позов тому, що вважає суму переданих позивачем грошей завищеною.
ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково і пояснив, що він позичав, а в дійсності отримав від позивача в рахунок майбутньої купівлі-продажу будинку гроші в сумі 1700 доларів США. З цих грошей 1000 доларів забрала на зберігання його сестра ОСОБА_5, а 700 доларів ОСОБА_6 Купівля-продаж будинку так і не відбулася, тому він розуміє, що 1700 доларів США він має повернути позивачу. Вказану в розписці суму 2700 доларів він від позивача не отримував, а взяв лише 1700.
- 2 -
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є дядьком відповідачів, в літку 2008 року в його присутності була написана боргова розписка, згідно якої відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача 1700 доларів США в рахунок оплати за майбутню купівлю продажу будинку. Самої передачі грошей він не бачив. Оскільки ОСОБА_3 не мав умов для зберігання цих грошей 1000 доларів США у нього забрала його старша сестра ОСОБА_5 а 700 доларів США взяв він. Хто і коли вніс виправлення в розписку щодо суми грошей з 1700 на 2700 йому не відомо.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що влітку 2008 року відповідачі проживали у неї, оскільки більше придатного для проживання житла не мали. Відповідачам належав будинок в с. Українка, який потребував капітального ремонту. Влітку 2008 року в неї дома позивач передав відповідачам ОСОБА_3 1700 доларів США а через декілька днів ОСОБА_2 в рахунок оплати майбутньої купівлі-продажу будинку. Передані ОСОБА_2 гроші перебували у неї на зберіганні. З цих грошей вона 600 доларів заплатила юристові для оформлення документів на будинок та земельну ділянку, які до цього часу не оформлені, вона утримувала відповідачів, давала їм гроші на організацію поховань. Решту 7000 гривень вона повернули ОСОБА_2 на її вимоги після втручання працівників міліції. Боргові розписки писав за відповідачів її квартирант ОСОБА_9, який зараз невідомо де знаходиться, хто і коли вніс виправлення в розписку їй не відомо. З Євгенових грошей 1000 доларів США забрала його старша сестра ОСОБА_5, а 700 доларів США ОСОБА_6
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона у відповідачів купила будинок в с. Українка, і купила відповідачам будинок в Верхньодніпровському районі. 600 доларів США відповідачкою було сплачено адвокату для оформлення документів, а 7000 грн. ОСОБА_4 повернула лише після втручання працівників міліції.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, в літку 2009 року до нього зверталися ОСОБА_10 і ОСОБА_2 за допомогою в повернені грошей від ОСОБА_4 В ході перевірки заяв було встановлено, що позивач дійсно заплатив гроші відповідачам в рахунок майбутньої купівлі - продажу будинку, яка так і не відбулася. Було встановлено, що позивач давав гроші окремо кожному з відповідачів. При цьому у ОСОБА_3 1000 доларів США взяла на зберігання сестра ОСОБА_5, а 700 доларів США ОСОБА_6 Суму переданих ОСОБА_2 він не знає. На вимоги ОСОБА_10 ОСОБА_4 повернула 7000 грн. При перевірці заяв, знак злочину виявлено не було.
Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача мають бути частково задоволені, бо в судовому засіданні встановлено, що сторони досягли усної домовленості про купівлю-продаж належного відповідачам в рівних частинах житлового будинку по АДРЕСА_1 і у підтвердження факту майбутньої купівлі-продажу, 08 липня 2008 року відповідачка отримала від позивача грошову суму 3000 доларів США, що складає, у відповідності до курсу гривні до долару США, 23970 грн. в рахунок сплати вартості вказаного будинку, що підтверджується наданими нею розписками від 08 та 23 липня 2008 року. Крім того, позивач та відповідач ОСОБА_3 15 липня 2008 року уклали між собою удаваний договір позики, згідно умов якого відповідач позичив у позивача 2700 доларів США, що складає, у відповідності до курсу гривні до долару США, 21573 гривні і зобов'язався цю суму повернути до 30 липня 2009 року. Але в судовому засіданні встановлено, що фактично правовідносин, передбачених договором позики між сторонами не виникало, а передані позивачем ОСОБА_3 гроші були частиною оплати вартості будинку. Тому суд вважає можливим застосування ст.235 ЦК України щодо недійсності договору позики і при
- 3 -
вирішенні спору куруватись правилами глави 54 ЦК України, регламентуючими договірні зобов'язання при правочині купівлі-продажу. Суд, на підставі показань свідків, розписок відповідачів, приходить до висновку, що позивач виконав свій обов'язок стосовно оплати вартості належного відповідачам будинку, як те передбачено ст.655 ЦК України, але відповідачі, всупереч положенням ст. 662 ЦК України, будинок позивачу не передали, тому суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивача виплачені ним гроші в рахунок оплати будинку, оскільки позивач скористався наданим йому ст. 665 ЦК України правом відмовитись від договору купівлі-продажу. Стосовно суми переданих грошей, суд приходить до висновку про можливість стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 23970 грн, тобто еквіваленту 3000 доларів США, оскільки відповідачка при отриманні грошей їх кількість не перерахувала, а показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_10 свідчать про використанні з цих грошей 600 доларів на оплату послуг юриста, витрати на утримання позивачів, оплату ритуальних послуг та інше. В розписці ОСОБА_3 вказана сума 1700 доларів США, яка була виправлена на 2700 доларів. Встановити підстави та автора виправлень с судовому засіданні не вдалось, тому суд вважає доведеним передачу позивачем ОСОБА_3 1700 доларів, як вказано в розписці до виправлень і підтверджено свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_12 А стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 1000 доларів суд можливості не вбачає, через відсутність доказів передачі вказаної суми. А часткове задоволення позову за правилами ст.88 ЦПК України покладає на відповідачів обов'язок по сплаті судових витрат.
Керуючись ст.ст.15, 60, 214, 215 ЦПК України, суд -
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором купівлі-продажу в розмірі 23970 грн., 239 грн. 70 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 24269/двадцять чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять/ гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 13583 грн., 135 грн. 83 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 14048/чотирнадцять тисяч сорок вісім/ гривень 83 копійки.
В задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 7990 /сім тисяч дев'ятсот дев'яносто/ гривень ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду Дніпропетровської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: