ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/56328.12.09
За позовом Закритого акціонерного товариства
«Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»
До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства у Дніпровському районі м. Києва
Про стягнення 169 785,25 грн.
Суддя Мельник В.І.
Секретар Онищенко І.П.
Представники:
від позивача Гогітідзе Г.Н. , довіреність № 22/2693 від 29.12.2008р.
від відповідача Пипченко Б.Ю., довіреність № 45/1621 від 10.08.2009р.
Закрите акціонерне товариство Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (далі -позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства у Дніпровському районі м. Києва (далі - відповідач) про стягнення з останнього 169 785,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № від р.
Ухвалою суду від 02.12.2009р. порушено провадження у справі № 1/563 та призначено розгляд на 28.12.2009.
28.12.2009р. позивач в судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти наявності заборгованості, надав відзив на позовну заяву, також надав акт звіряння, відповідно до якого борг відповідача перед позивачем відсутній.
Позивач просив суд відкласти розгляд справи для укладення акт звірки розрахунків.
Суд відмовив у відкладенні розгляду справи, оскільки відповідачем подано всі документи, що доводять відсутність заборгованості.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2004р. № 450204.
Позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідача «товар»- теплову енергію у вигляді гарячої води (п.1.1 договору), а відповідач зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах договору. У відповідності до договору позивач поставляв відповідачеві та передавав йому у власність теплову енергію.
Зобов'язання відповідача по оплаті за передану йому позивачем теплову енергію, передбачені пунктом 1.2 розділу 1, та розділом 6 договору, належним чином і в установлений строк відповідачем не виконувались. В зв'язку із зазначеним, у відповідача перед позивачем виник борг за спожиту теплову енергію, поставлену згідно із договором.
Відповідно до умов п.6.4, п.6.5 договору відповідач щомісяця з 12 по 14 число отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію за поточний місяць. Один примірник підписаного акта відповідач повертає позивачу не пізніше 28 числа поточного місяця. Відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.
Сума боргу відповідача перед позивачем по оплаті спожитої теплової енергії за жовтень 2009р., станом на день подачі позову до суду склала 169 785,25 грн.
В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 169 785,25 грн. та покласти на нього судові витрати.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 169 785,25 грн. не сплатив.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
В судовому засіданні відповідач надав відзив на позовну заяву, також надав акт звіряння, відповідно до якого борг відповідача перед позивачем відсутній.
Суд, дослідивши документи надані відповідачем, прийшов до висновку, що між сторонами заборгованість відсутня, про що свідчить акт звірки розрахунків від 01.11.2009р., підписаний обома сторонами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові, про що свідчать докази, надані відповідачем.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 169 785,25 грн. -основного боргу, є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господраського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.І.Мельник
(Дата виготовлення та підписання рішення 19.01.2010р.)