ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/34720.01.10
За позовом Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк»
До Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»
Третя особа, яка не
заявляє самостійних вимог
на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Форца»
Про стягнення 83 728,30 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
від позивача Бойко А.В.- предст. (дов. від 04.02.2009р.)
від відповідача Мажуга В.Ю.- предст. (дов. від 06.10.2009р.)
від третьої особи не з'явився
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 83 728,30грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті одержаного товару, а також стягнення витрат по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/347, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.11.2009р.
У судовому засіданні 11.11.2009р. представник позивача надав суду витребувані ухвалою суду документи, у тому числі копії власних статутних документів.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що загальна вартість товару по доданим до позовної заяви накладним складає 56960,27грн., а не 67 628,61грн., як зазначає позивач у позовній заяві; поставка за накладною №РН-0007800 від 28.10.2008р. не відноситься до предмету спору, оскільки накладна виписана по договору №СФ-0000610 від 01.10.2008р.; на частині накладних відсутній підпис уповноваженої особи постачальника -ТОВ «Форца», відповідно такі накладні не є належними доказами у справі; відповідачем частково було повернуто товар постачальнику на суму 12 247,83грн. згідно накладних на повернення, що не враховано позивачем; накладні містять невірну одиницю виміру, відповідно є невірно оформленими, що є підставою для затримання платежу; відповідачем здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог до ТОВ «Форца»на суму 72 000,00грн. за надані маркетингові послуги, що було передбачено договірними відносинами сторін, проте, зазначене не враховано позивачем при пред'явленні позовних вимог до відповідача. Таким чином, за твердженням відповідача, заборгованість у відповідача за поставлений товар - відсутня.
Для надання представнику позивача можливості ознайомитись із відзивом відповідача на позовну заяву, у судовому засіданні 11.11.2009р. судом оголошено перерву до 17.11.2009р.
17.11.2009р. судом одержано письмові заперечення позивача на відзив відповідача та клопотання про витребування у відповідача доказів надання ТОВ «Форца»маркетингових послуг на суму 72000,00грн. (для підтвердження підстав щодо здійснення заліку зустрічних однорідних вимог), а у разі відсутності таких доказів -докази можливої втрати таких документів.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2009р. проти клопотання позивача заперечив, посилаючись на те, що саме позивач повинен довести належними засобами доказування ті обставини, на які позивач посилається у позовній заяві. У свою чергу відповідач, надав суду ті докази, в підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, які вважав за доцільне.
Клопотання представника позивача судом не задоволено, проте, з урахуванням того, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилось спірних (неврегульованих) питань, а договірні відносини в частині надання маркетингових послуг виникли саме між відповідачем та ТОВ «Форца», суд вважав за необхідне залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Форца»до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
За наведених обставин та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 17.11.2009р. відкладено.
20.11.2009р. та 21.11.2009р. з адреси: м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 4, на яку третій особі було направлено копію ухвали суду від 17.11.2009р., кореспонденція повернута, у зв'язку з тим, що адресат за вказаною адресою не знаходиться.
У судовому засіданні 24.11.2009р. представник позивача надав суду нормативно - правове обґрунтування розміру позовних вимог, яке просить суд вважати уточненням позовним вимог. Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку, позивач просить суд стягнути з відповідача 67628,61грн. -основного боргу, 8133,74грн.-пені, 1690,72грн. -збитків від інфляції. Всього -77453,07грн.
Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.
Представник відповідача надав суду письмові пояснень, у яких зазначив, що на вимогу ухвали суду не може надати довідку за підписом директора та головного бухгалтера відповідача про те, що товар за накладними, у яких відсутній підпис уповноваженої особи постачальника (проте, наявний відтиск штампу постачальника), відповідачем не отримувався та за бухгалтерськими документами у відповідача не обліковується, оскільки такий товар було дійсно отримано відповідачем та поставлено на облік. Однак, первинні документи, якими є накладні, що неналежно оформлені, не можуть бути прийняті як належні докази. Відповідач не може надати докази повідомлення третьої особи про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки такі докази не збереглися. До пояснень додано докази поштового відправлення третій особі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання 24.11.2009р. представник третьої особи не з'явився, витребуваних судом пояснень не надав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 24.11.2009р. відкладено.
04.12.2009р. судом одержано заяву від позивача, відповідно до якої позивач надав суду на вимогу ухвали суду витяг з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ «Форца».
У судове засідання 16.12.2009р. представник третьої особи не з'явився, витребуваних судом документів не надав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи, розгляд справи 16.12.2009р. відкладено.
У судове засідання 13.01.2010р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (міститься у матеріалах справи).
У судовому засіданні 13.01.2010р. судом оголошено перерву до 20.01.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
01.01.2008р. між ДП «Мережа-Трейд», в якості покупця (відповідач), та ТОВ «Форца», в якості постачальника, було укладено договір №169 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначних цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.
Згідно п.5.1. договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної.
Як зазначає позивач у позовній заяві, ТОВ «Форца»на виконання умов договору було поставлено на користь відповідача товар загалом на суму 67 628,61грн.., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 361 Контрагенти за 1 квартал 2009р. ТОВ «Форца».
Умовами п.7.4. договору встановлено, що оплата товару здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 днів.
Проте, як зазначає позивач, одержаний товар на суму 67 628,61грн., у строк, визначений п.7.4. договору, відповідачем не оплачено.
01.04.2009р. між ТОВ «Артем-Банк», в якості нового кредитора (позивач) та ТОВ «Форца», в якості цедента, укладено угоду про відступлення права вимоги, умовами якої сторони погодили, що цедент передає, а новий кредитор приймає на себе права та обов'язки першого і стає стороною по договору №169 від 01.01.2008р., укладено між цедентом та ДП «Мережа-Трейд», яке є боржником (дебітором) по відношенню до цедента. Загальна сума прав вимоги, що переходить до нового кредитора складає 67 628,61грн.
За даною угодою новий кредитор зобов'язується здійснювати (замість цедента) всі права і обов'язки сторони за контрактом, права вимоги грошових коштів по якому уступається. З моменту підписання даної угоди новий кредитор набуває право вимагати від боржника цедента повного та належного виконання його зобов'язань по кредитному договору, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав.
Згідно з п. 4 угоди від 01.04.2009р. у строк до 5 днів з моменту підписання даної Угоди цедент зобов'язується передати новому кредитору документи, що засвідчують право вимоги цедента до боржника, які є необхідними новому кредитору для реалізації своїх прав щодо боржників цедента.
Відповідно до п.1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 516 цього ж кодексу встановлений порядок заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Позивачем було надано відповідачу повідомлення №19/04-114-08 від 27.04.2009р. про відступлення права вимоги за договором №169 від 01.01.2008р., а також надано копію угоди про відступлення права вимоги від 01.04.2009р., яке було отримано відповідачем 07.05.2009р.
01.06.2009р. позивачем було вручено уповноваженій особі відповідача претензію №19/04-149-03 від 29.05.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за одержаний товар у сумі 67 628,61грн.
Проте відповідач, протягом семи днів з дня отримання вимоги не здійснив повної оплати вартості одержаного товару у сумі 67 628,61грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 67 628,61грн. - основного боргу, 8133,74грн.-пені, 1690,72грн. -збитків від інфляції.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що загальна вартість товару по доданим до позовної заяви накладним складає 56960,27грн., а не 67 628,61грн., як зазначає позивач у позовній заяві; поставка за накладною №РН-0007800 від 28.10.2008р. не відноситься до предмету спору, оскільки накладна виписана по договору №СФ-0000610 від 01.10.2008р.; на частині накладних відсутній підпис уповноваженої особи постачальника -ТОВ «Форца», відповідно такі накладні не є належними доказами у справі; відповідачем частково було повернуто товар постачальнику на суму 12 247,83грн. згідно накладних на повернення, що не враховано позивачем; накладні містять невірну одиницю виміру, відповідно є невірно оформленими, що є підставою для затримання платежу; відповідачем здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог до ТОВ «Форца»на суму 72 000,00грн. за надані маркетингові послуги, що було передбачено договірними відносинами сторін, проте, зазначене не враховано позивачем при пред'явленні позовних вимог до відповідача. Таким чином, за твердженням відповідача, заборгованість у відповідача за поставлений товар - відсутня.
У додаткових письмових поясненнях відповідач зазначив, що на вимогу ухвали суду не може надати довідку за підписом директора та головного бухгалтера відповідача про те, що товар за накладними, у яких відсутній підпис уповноваженої особи постачальника (проте, наявний відтиск штампу постачальника), відповідачем не отримувався та за бухгалтерськими документами у відповідача не обліковується, оскільки такий товар було дійсно отримано відповідачем та поставлено на облік. Однак, первинні документи, якими є накладні, що неналежно оформлені, не можуть бути прийняті як належні докази. Відповідач не може надати докази повідомлення третьої особи про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки такі докази не збереглися.
Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, третя особа письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог та по суті заперечень відповідача, не надала.
Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У позовній заяві позивач посилається на те, що третьою особою на користь відповідача було поставлено товар загалом на суму 67 628,61грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 361 Контрагенти за 1 квартал 2009р. ТОВ «Форца».
У той же час, до позовної заяви додано товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, на підтвердження факту поставки товару, на загальну суму 56960,27грн.
На вимогу суду позивач не надав накладні на підтвердження факту поставки товару відповідачу на суму, яка зазначена у позовній заяві, а саме, 67 628,61грн.
При цьому суд зазначає, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із ст. 9 зазначеного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Накладна (видаткова, товарно-транспортна) відноситься до первинної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
У свою чергу, оборотно-сальдова відомість по контрагенту є внутрішнім документом підприємства, що не відноситься до первинної документації та не може бути прийнята у якості належного і допустимого доказу на підтвердження факту поставки товару на суму, яка вказана у такій відомості.
Суд також звертає увагу, що згідно з п. 1 Угоди про відступлення права вимоги цедент передає, а новий кредитор приймає на себе права та обов'язки першого і стає стороною по Договору №169 від 01.01.2008р.
На підтвердження факту поставки товару відповідачу на виконання умов договору №169 від 01.01.2008р., позивач надав суду накладні, у тому числі, накладну №РН-0007800 від 28.10.2008р. на суму 4533,42грн.
Проте, як вбачається із вказаної накладної, у графі «підстава»міститься посилання не на договір №169 від 01.01.2008р., а на договір №ФР-0000610 від 01.10.2008р.
Таким чином, накладна на суму 4533,42грн. не може бути прийнята у якості належного та допустимого доказу поставки товару на виконання умов договору №169 від 01.01.2008р., так як підставою поставки є інше договірне зобов'язання.
У відзиві відповідач вказує на те, що на частині накладних, які надані позивачем у якості доказу по справі, не міститься підпису уповноваженої особи постачальника товару.
Проте, викладені обставини не є доказом того, що товар за такими накладними відповідачем не отримувався. При цьому суд враховує, що у письмових поясненнях відповідач зазначив про те, що товар за вказаними накладними було дійсно отримано відповідачем та поставлено на облік останнього.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що факт поставки товару на виконання умов договору №169 від 01.01.2008р. підтверджується накладними, які є первинними документами та копії яких додані до позовної заяви, на загальну суму 52426,85грн.
У матеріалах справи міститься платіжне доручення №1000126924 від 29.04.2008р., відповідно до якого відповідач перерахував на користь третьої особи 12 247,83грн. згідно договору №169 від 01.01.2008р.
Проте, як вбачається із позовної заяви та уточненого розрахунку позовних вимог, зазначена сума оплати позивачем при здійсненні розрахунку не врахована.
У відзиві відповідач вказує про залік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 72000,00грн. відповідно до п. 14.1 Договору поставки та договору №МТМ99 про надання маркетингових послуг від 01.01.2008р., за якими виникла заборгованість третьої особи перед відповідачем.
Дослідивши обставини, пов'язані із заліком зустрічних однорідних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 14.1 Договору №169 від 01.01.2008р. покупець має право зменшити оплату, що належить постачальнику за товари, на суму штрафу, вартість товарів, повернутих постачальникові, послуг, а також інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим договором та додатками, що складають невід'ємну частину цього договору або по іншим договором, укладеним між постачальником та покупцем, шляхом проведення заліку зустрічних вимог, коли це не заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою покупця.
Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Згідно з умовами договору №МТМ99 про надання маркетингових послуг від 01.01.2008р. відповідач, як виконавець, взяв на себе зобов'язання надавати замовнику (третій особі по справі) маркетингові послуги, перелік та вартість яких визначатиметься у додатках до цього договору в порядку і на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язався прийняти такі послуги та сплатити їх вартість у розмірі 72000,00грн. відповідно до графіку оплати, який встановлений у договорі.
Як зазначає відповідач, заборгованість третьої особи за надані маркетингові та інші послуги, що перелічені у договорі №МТМ99 від 01.01.2008р., складала 72 000,00грн. Відповідно, відповідачем було здійснено залік зустрічних однорідних вимог на вказану суму. Доказів існування письмової заяви про здійснене зарахування відповідач суду не надав, посилаючись на те, що такі докази не збереглися.
За змістом ст. 601 ЦК України згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.
Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмету спору за умови, якщо між сторонами не залишилось спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо особа заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмету спору. ( п. 22 листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. №01-08/163).
Матеріали справи не містять доказів існування заперечень проти зарахування вимог зі сторони третьої особи. На вимогу суду третя особа будь-яких пояснень з приводу здійсненого відповідачем зарахування вимог не надала.
Таким чином, за відсутності доказів існування спірних (неврегульованих) питань між відповідачем та третьою особою щодо здійсненого зарахування вимог на суму 72000,00грн., суд приходить до висновку, що предмет спору в частині суми основного боргу по справі №20/347 відсутній, відповідно в частині зазначеної суми заявлених позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 8133,74грн.-пені, 1690,72грн. -збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
За відсутності доказів порушення виконання зобов'язання відповідачем, суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 8133,74грн.-пені, 1690,72грн. -збитків від інфляції.
При цьому суд також звертає увагу на те, що позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення строків оплати одержаного товару на суму 67628,61грн. на підставі п.8.6. договору, умовами якого не передбачено такої відповідальності відповідача (покупця), як сплата пені за прострочення оплати поставленого товару.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги в частині вимоги про стягнення з відповідача 8133,74грн.-пені, 1690,72грн. -збитків від інфляції необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.
В частині вимоги про стягнення з відповідача 67628,61грн. заборгованості, провадження у справі №20/347 підлягає припиненню за відсутності предмету спору.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Припинити провадження у справі №20/347 в частині вимоги про стягнення 67628,61грн. заборгованості за відсутності предмету спору.
2. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій