Справа: № 200/13206/18
№2/200/1859/19
«11» червня 2019 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
при секретарі - Кубрак К.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 «про стягнення боргу за договором позики»,-
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, висловлені в позовній заяві та просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 03 жовтня 2016 року у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 2 906 200 (два мільйона дев'ятсот шість тисяч двісті) грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 21 травня 2019 року справу прийнято до розгляду та призначено до у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо вирішення вказаного спору покладався на розсуд суду у відповідності з вимогами закону.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про важливість своєї відсутності суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення сторін, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено наступне.
03 жовтня 2016 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів у розмірі 110 000 доларів США, що за курсом НБУ на сьогоднішній день еквівалентно 2 906 200 грн.. Вказаний договір було підписано у присутності дружини ОСОБА_4 ..
Факт отримання відповідачем грошових коштів у зазначеній вище сумі підтверджується підписом у договорі позики.
Позика була надана строком до 15.11.2017 року.
Відповідно до ст.ст.11,13,14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України у відповідачів виникає солідарний обов'язок щодо виконання зобов'язань за договором позики.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідачами умови укладеного договору позики не виконані.
Відповідно до ст.ст.623,625 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено в статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали суду жодного доказу того, що ними виконані зобов'язання за договором позики належним чином в повному обсязі та у встановлений договором строк.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у сумі 8810 грн., таким чином солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає вказана сума сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 526, 529, 530, 553, 554, 555, 625, 629, 639, 1047, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259 - 263, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 «про стягнення боргу за договором позики» - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованість за договором позики від 03 жовтня 2016 року у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 2 906 200 (два мільйона дев'ятсот шість тисяч двісті) грн..
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8810 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бабушкінського
районного суду Томаш В.І.