Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/112/19
Провадження № 2/209/526/19
іменем України
"14" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.,
при секретарі Золотих Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Дніпровського району Кам'янської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 звернувся до суду з уточненим позовом, в якому просить усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона, ОСОБА_1 , є власником квартири згідно договору купівлі-продажу квартири ННМ 349352, № 1351, від 17.12.2018 року, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про склад сім'ї у вищезазначеній квартирі зареєстрована вона, члени її сім'ї, а також продавець квартири, колишній власник ОСОБА_2 . На сьогоднішній день Відповідач у вищевказаній квартирі не проживає, будь-яких домовленостей з продавцем, щодо користування останнім квартирою не було, з реєстраційного обліку відповідач не знятий, це заважає їй, як власнику квартири здійснювати свої права на користування та розпорядження власністю, до того ж комунальні платежі не сплачує, це все завдає їй збитків матеріального та морального характеру, тому вона вимушена звернутися за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.02.2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача - ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, письмово просила суд провести розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.
Третя особа - Адміністрація Дніпровського району Кам'янської міської ради, в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляду справи за відсутності предтавника адміністрації.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
14 червня 2019 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є власником квартири згідно договору купівлі-продажу квартири ННМ 349352, № 1351, від 17.12.2018 року, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири (а.с.8);
Згідно довідки про склад сім'ї ТОВ «ЄРЦ КП» від 20.12.2018 року № 1/38559 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач - ОСОБА_1 , її донька - ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 та колишній власник квартири - відповідач ОСОБА_2 (а.с.7)
На сьогоднішній день Відповідач у вищевказаній квартирі не мешкає, що підтверджується копією акту про непроживання КП КМР «УКОЖФ» від 25.01.2019 року (а.с.29), з реєстраційного обліку не знятий, це заважає позивачу, як власнику квартири здійснювати свої права на користування та розпорядження власністю, до того ж комунальні платежі не сплачує, це все завдає їй збитків матеріального та морального характеру.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Суд вважає, що відсутність відповідача ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є наслідком втрати права користування цим житловим приміщенням, тому перебування відповідача на реєстраційному обліку у належній позивачу квартирі перешкоджає здійсненню ним у повному обсязі гарантованого Конституцією України права власності, яке згідно із ст. 321 ЦК України є непорушним.
Враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи відсутність висловленого позивачем бажання стягнути з відповідача судовий збір у відповідності до ст.13, 141 ЦПК України, суд відносить його на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 272 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Дніпровського району Кам'янської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття його з реєстраційного обліку у зазначеній квартирі.
Судові витрати залишити за рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складений 14.06.2019 року.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська О.О. Лобарчук