Справа № 200/18931/18
Провадження № 2/200/4312/18
(заочне)
14 червня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Гургули В.С.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку, -
30 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.
В обґрунтування позову вказав, що він перебував у шлюбі з відповідачкою з 29 квітня 1995 року по 21 січня 2013 року. Позивач на підставі рішення суду про поділ майна подружжя є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстрована відповідачка, яка не є членом сім'ї позивача, оскільки рішенням суду від 21.01.2013 року шлюб між ними розірвано, також на підставі рішення суду припинено право власності відповідача на вказану квартиру. Проте відповідач не бажає подавати заяву про зняття її з реєстрації за вказаною адресою, чим перешкоджає позивачу здійснювати права користування та розпорядження своїм майном.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд усунути йому перешкоди у володінні та користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 12 грудня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку, та визначено проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи за останнім відомим місцем реєстрації, відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступне.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 січня 2013 року у справі № 403/15156/12 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 29.04.1995 року.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
Крім того, рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 вересня 2017 року у справі № 200/1028/16-ц, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року, визнано спільною сумісною власністю подружжя квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано спільною сумісною власністю домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 215,3 кв.м., житловою площею 107,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 845109112101) та земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1 . Виділено ОСОБА_2 житловий будинок з будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 . Виділено ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.10.2018 року, власником квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , розмір частки 1.
Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
За змістом ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших члені» сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, тобто - дружина власника, їх діти і батьки.
Таким чином, суд погоджується с твердженням позивача, що відповідач не є членом сім'ї позивача.
У відповідності до ст. 191 ЦПК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на власний розсуд.
У відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки обставини, викладені позивачем, та надані ним докази свідчать про те, що фактично право власності відповідача ОСОБА_2 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 припинено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Е.В. Женеску