№ 207/2142/16-к
№ 1-кп/207/34/19
18 червня 2019 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України,
На розгляді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у даному складі згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу з 06.11.2018 року перебуває об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, до 60 днів згідно ст. 177, ст. 331 КПК України; на думку прокурора даний запобіжний захід дозволить уникнути ризиків протиправного впливу обвинуваченого на учасників процесу, скоєння ним інших правопорушень, ухилення від суду, оскільки наявні на час обрання такого запобіжного заходу ризики не відпали: обвинувачений не працював, не мав стійких соціальних звязків, після звільнення з-під варти за попередній злочин через незначний проміжок часу вчинив новий злочин повторно; таким чином є ризик повторного вчинення злочину та (або) ухилення від явки до суду.
Обвинувачений, його захисник адвокат ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечують, вважають можливим змінити запобіжний захід на домашній арешт, так як прокурором на його думку не доведено зазначені ст. 177 КПК України ризики.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони провадження розглядає питання обрання або зміни, продовження строку дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання прокурора щодо продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , суд враховує позицію захисту і виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також із ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, які відносяться до категорії тяжких, термін покарання за які становить до шести та до восьми років відповідно; приймає до уваги ту обставину, що обвинувачений на час затримання офіційно не працював, не мав будь-якого іншого офіційно підтвердженого легального джерела доходів, має незняті та непогашені судимості за вчинення тяжких злочинів, в тому числі вчинених проти власності, не має стійких соціальних звязків, таким чином застосування більш м'якого запобіжного заходу не стане ефективним для запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів та ухилення від явки до суду.
Виходячи з викладеного, є підстави вважати реальним та обгрунтованим існування достатн іх ризиків того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може продовжувати вчиняти нові злочини, ухилятись від явки до суду або іншим чином перешкоджати провадженню, у звязку з чим суд вважає, що визначені ст. 177 КПК України не припинили існувати, тому клопотання прокурорів щодо продовження строку тримання під вартою слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, ст. 331 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» до ухвалення вироку у справі, але не більше ніж до 15 серпня 2019 року, включно.
Суддя ОСОБА_1