ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/35113.01.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал-Бокс-Промоушен"
про стягнення 194 680,00 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
позивача:Сірук І.П.
відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" (надалі -ТОВ "Агро-Союз-Київ") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал-Бокс-Промоушен" (надалі -ТОВ "ПБП") про стягнення 194 680,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір поставки №95 від 18.04.2008 р. на виконання якого позивачем поставлено у власність відповідача продукції (автозапчастин) на загальну суму 230 792,40 грн. Позивач вказує, що розрахунки за отриману продукцію проведені відповідачем на суму 120 000,00 грн. у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 110 792,40 грн. На вказану суму заборгованості позивачем нарахована пеня у розмірі 59 626,31 грн., втрати від інфляції у розмірі 19 362,13 грн. та 3% річних у розмірі 4 899,16 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.12.2009 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2009 р. розгляд справи відкладено до 21.12.2009 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача. Зобов'язано позивача направити копію позову на адресу відповідача: м. Київ, вул. Фрунзе, 160.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2009 р. розгляд справи відкладено до 13.01.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача. Зобов'язано позивача направити копію позову на адресу відповідача: м. Київ, вул. Полярна, 12а.
В судове засідання 13.01.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 21.12.2009 р. виконав. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 13.01.2010 р. втретє не з'явився, витребувані ухвалами суду від 20.11.2009 р., 02.12.2009 р. та 21.12.2009 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08969047, отримане відповідачем 28.12.2009 р.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 10/1, на яку було відправлено всі ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.12.2009 р. за №4639756. Крім того, судом відправлялися ухвали про відкладення розгляду справи та про порушення провадження у справі за всіма наявними у справі адресами відповідача: м. Київ, вул. Фрунзе, 160 та м. Київ, вул. Полярна, 12а.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
18.04.2008 р. між ТОВ "Агро-Союз-Київ" (постачальник) та ТОВ "Професіонал-Бокс-Промоушен" (покупець) було укладено договір поставки №95 (надалі -"Договір").
Відповідно до п 1.1 Договору постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по ціні, вказаній в рахунках та/або накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".
Пунктами 2.1, 2.2 Договору сторони визначили, що поставка продукції здійснюється партіями згідно із правилами Інкотермс на умовах: склад постачальника, м. Київ, вул. С.Сосніних, 17. На кожну партію продукції, яка поставляється, постачальник надає покупцю рахунок та накладну на продукцію, в яких вказується найменування, асортимент, кількість та ціна продукції. Вся продукція, яка поставлена постачальником покупцю в період дії цього договору, та/або оплачена покупцем в період дії цього договору, вважається продукцією, поставленою/оплаченою в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно із п.6.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р.
Із матеріалів справи вбачається, що протягом періоду дії Договору позивач передав, а відповідач прийняв продукцію (автозапчастини) на загальну суму 230 792,40 грн., що підтверджується накладними №12594/06 від 22.04.2008 р., №13420/06 від 05.05.2008 р., №13877/06 від 08.05.2008 р. та №13982/06 від 12.05.2008 р.
Продукція від імені ТОВ "ПБП" отримана на підставі довіреностей серія ЯЛА №978059 від 21.04.2008 р., серія ЯЛА №978061 від 05.05.2008 р. та серія ЯЛА №978062 від 08.05.2008 р.
Вказані накладні містять найменування, асортимент, кількість та ціну продукції, тобто оформлені відповідно до п.п. 2.2 Договору.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 14 днів з моменту поставки партії продукції.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ПБП" частково розрахувалося за поставлений товар, сплативши 120 000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену згідно Договору продукцію становить 110 792,40 грн., підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 31.10.2008 р. та листом відповідача №11-71 від 07.11.2008 р.
З урахуванням викладеного грошове зобов'язання відповідача по оплаті поставленої продукції на момент розгляду справи судом наступило, проте не виконане в повному обсязі.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заборгованість ТОВ "ПБП" перед ТОВ "Агро-Союз-Київ" у сумі 110 792,40 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути на свою користь пеню у розмірі 59 626,31 грн., втрати від інфляції у розмірі 19 362,13 грн. та 3 % річних у розмірі 4 899,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 07.05.2008 р. по 02.11.2009 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За перерахунком суду втрати від інфляції та 3% річних, враховуючи часткове погашення заборгованості протягом вказаного періоду та визначений судом розмір заборгованості, становить 18 394,88 грн. та 4 899,16 грн.
Суд вважає, що позивачем неправильно розрахований розмір втрат від інфляції у травні 2008 року, оскільки сума заборгованості, прострочення по оплаті якої тривало більше 15 календарних днів протягом місяця, становить 14 993,52 грн., а тому за цей місяць інфляційні мають розраховуватися від вказаної суми.
В задоволенні позову в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 967,25 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із положень ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання якщо це встановлено договором або законом може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Пунктом 5.3 Договору визначено, що за порушення строку оплати продукції, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована постачальником за весь період прострочення оплати.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за весь період прострочення за ставкою 0,1%, яка визначена Договором.
По-перше, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Тобто, за загальним правилом нарахування штрафних санкцій (в т.ч. пені) припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Зміст другого речення п. 5.3 Договору свідчить, що сторони в Договорі погодили можливість нарахування пені у період, який перевищує, встановлений ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, шестимісячний період, а тому визначений позивачем період нарахування пені визнається судом обґрунтованим.
По-друге, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальний строк позовної давності в один рік.
Позовна заява у даній справі подана до суду 13.11.2009 р., а тому вимоги про стягнення пені, нарахованої до 13.11.2008 р. (включно) заявлено з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем, ні письмово, ні усно, не зроблено заяву про застосування судом строку позовної давності, а тому підстав для застосування судом позовної давності немає.
По-третє, позивач просить стягнути пеню, яка розрахована за ставкою 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Разом із цим, відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, суд вважає за необхідне зробити перерахунок нарахованої пені, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у визначений позивачем період складає 39 206,34 грн. В іншій частині -20 419,97 грн. пеня нарахована безпідставна, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Суд враховує, що відповідач листом №11-71 від 07.11.2008 р. та актом звірки визнає суму заборгованості, проте вказує на важке фінансове становище, а сума правомірно нарахованих санкцій у розмірі 62 500,38 грн. (18 394,88 грн. + 4 899,16 грн. + 39 206,34 грн.) є надмірною в порівнянні із сумою заборгованості (110 792,40 грн.), прострочення з оплати якої допущено відповідачем.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ "Агро-Союз-Київ" до 12 907,56 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "ПБП" на користь ТОВ "Агро-Союз-Київ" суми боргу у розмірі 110 792,40 грн., пені у розмірі 12 907,56 грн., втрат від інфляції у розмірі 18 394,88 грн. та 3% річних у розмірі 4 899,16 грн.
В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 20 419,97 грн. та втрат від інфляції у розмірі 967,25 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд розраховує суму судових витрат, які покладаються на відповідача, без урахування зменшеного судом розміру пені.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал-Бокс-Промоушен" (01001, м. Київ, вул. Городецького, 10/1; ідентифікаційний код 33598340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 53; ідентифікаційний код 25272811) суму боргу в розмірі 110 792,40 грн., пеню у розмірі 12 907,56 грн., втрати від інфляції у розмірі 18 394,88 грн., 3% річних у розмірі 4 899,16 грн., державне мито у розмірі 1 732,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 210,07 грн. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяР.В. Бойко