пр. № 1-кп/759/963/19
ун. № 759/9827/19
18 червня 2019 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100080002671, відносно обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, який перебуває в незареєстрованому шлюбі, працює, раніше не судимого в силу статті 89 КК України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5
ОСОБА_3 02.04.2018 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, буд. 4, придбав шляхом закладки у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб метадон (фенадон), який знаходився у поліетиленовому згортку блакитного кольору, для власного вживання, за 400 гривень. Зазначений наркотичний засіб, ОСОБА_3 поклав до лівої кишені куртки, в яку був одягнений, тим самим незаконно почав зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту. 02.04.2018 року, приблизно о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, буд. 4, був викритий працівниками поліції, яким у подальшому за добровільною згодою надав для вилучення з лівої кишені кофти, в яку був одягнений, поліетиленовий згорток з кристалоподібною речовиною білого кольору всередині, масою 0,216 г., яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маса якого становить 0,166 г.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, висунутого проти нього в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, підтвердив викладені в ньому обставини та щиро розкаявся у вчиненому. Суду показав, що дійсно 02.04.2018 року, приблизно о 13 годині, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, буд. 4, за гаражами взяв пакет блакитного кольору, в якому знаходилась кристалична речовина білого кольору. Розумів, що в ньому знаходиться наркотичний засіб, та придбав його для особистого вживання, сплативши через карту «приватбанку» 400 грн. Пакет з наркотичним засобом поклав до лівої кишені кофти, однак через 15 хвилин був викритий працівниками поліції, яким у подальшому добровільно його віддав. Додав, що давно хотів вилікуватися від наркоманії, тому з початку 2019 року звернувся до медичного закладу та розпочав лікування, яке йому допомагає.
Захисник ОСОБА_5 , якого підтримав обвинувачений, у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії. У зв'язку із зазначеним, просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Прокурор у судовому засіданні також підтримав звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Допитавши обвинуваченого, не досліджуючи інші докази по кримінальному провадженню, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст. 44 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною.
З роз'яснень, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» зі змінами, вбачається, що вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 24 зазначеної Постанови, за змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 та ч. 4 ст. 309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
Відповідно до листа Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» № 413805 від09.04.2019 року, ОСОБА_3 перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.08.1999 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.
Згідно довідки Міського лікувально-консультативного центру Київської міської державної адміністрації № 37 від 17.05.2019 року, ОСОБА_3 проходить медикаментозне лікування з 18.01.2019 року по теперішній час, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.
Суд не має сумніву, що ОСОБА_3 добровільно самостійно звернувся до лікаря-нарколога, до закінчення судового слідства у зазначеному кримінальному провадженні.
Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом умови, передбачені ч. 4 ст. 309 КК України виконано, їх правдивість не викликає сумнівів, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є обов'язком, а не правом суду, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 добровільно звернувся до лікувального закладу та розпочав лікування від наркоманії.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: метадон (фенадон) масою 0,166 г., димедрол, масою 0,022 г, які передані на зберігання до камери схову Святошинського УПГУ НП в місті Києві, згідно квитанції № 7415, необхідно знищити; диск з відеозаписом, який зберігається при матеріалах кримінального провадження у прокурора, необхідно залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження у прокурора.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Отже судові витрати по цьому кримінальному провадженню відносяться на рахунок держави.
На підставі ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 284-286, 349, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі положень ч. 4 ст. 309 КК України.
Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Речові докази: метадон (фенадон) масою 0,166 г., димедрол, масою 0,022 г, які передані на зберігання до камери схову Святошинського УПГУ НП в місті Києві, згідно квитанції № 7415, знищити; диск з відеозаписом, який зберігається при матеріалах кримінального провадження у прокурора, залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження у прокурора.
Процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1 144 грн. віднести на рахунок держави.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1