Святошинський районний суд міста Києва
ун. № 759/5759/19
пр. № 1-кп/759/750/19
18 червня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2019 за № 12019100080001654, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лишня Макарівського р-ну Київської обл., українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув середню освіту, працює на посаді тракториста в КП ШЕУ Святошинського району, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
інші учасники судового провадження:
потерпілий - ОСОБА_8 ,
ОСОБА_4 04.03.2019 приблизно о 04 год. 00 хв., проходячи поруч з будинком № 56 по вул. Зодчих в м. Києві, помітив припаркований автомобіль «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 . У той же час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, підійшов до автомобіля «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 , та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом злому замка відчинив багажне відділення, та проник до салону вказаного автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , перебуваючи на водійському сидінні автомобіля та використовуючи заздалегідь приготовлену викрутку, зламав блокування керма та, з'єднавши електропроводи від замка запалювання, привів у дію двигун автомобіля.
Після цього, ОСОБА_4 , маючи змогу розпоряджатись викраденим автомобілем на власний розсуд, поїхав до місця свого проживання, а саме: с. Лишня Макарівського р-ну Київської обл., де на околиці села припаркував автомобіль у безлюдному місці. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення, та показав, що він 04.03.2019 приблизно о 04 год. 00 хв. проходив по вул. Зодчих, 56 в м. Києві та побачив припаркований автомобіль «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 . Він вирішив його викрасти, щоб покататися. За допомогою викрутки, яку він мав при собі, він зламав замок багажника та через багажник проник до салону автомобіля. Він сів на сидіння водія, зламав блокування керма, з'єднав проводи від замка запалювання та поїхав до місця свого проживання. Автомобіль він залишив на околиці села.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_4 04.03.2019 приблизно о 04 год. 00 хв. незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_8 , а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є середньої тяжкості; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставину, яка пом'якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, має постійне місце реєстрації та проживання у Київській області, за яким характеризується позитивно, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, відшкодував завдану шкоду шляхом повернення викраденого майна, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 289 України в межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України, а саме у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, його особу, зокрема, його молодий вік, те, що він працює, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів (кримінальних правопорушень).
При цьому, суд, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, не вбачає підстав для призначення йому покарання у виді штрафу.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся. Процесуальні витрати відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- свідоцтво про реєстрацію автомобіля «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , один комплект (2шт.) ключів з брелком дистанційного керування протиугінною сигналізацією, - передати законному володільцю ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1