ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11358/19
провадження № 1-кс/753/3996/19
"10" червня 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, який прийнятий на стажування у ФОП ОСОБА_8 на посаду кур'єра, державні нагороди та пільги відсутні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що має на утриманні малолітню дитину (зі слів), раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України,-
Слідчий СВ Дарницького УП ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12018100020009887 по підозрі ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України КК України.
Досудовим розслідуванням ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні: наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів з метою збуту та прекурсорів з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи те, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування.
Слідчий підтримав думку прокурора.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність заявлених ризиків, невідповідність запобіжного заходу особі підозрюваного, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. На підтверження надала характеристику від депутата Ірпінської міської ради, довідку та характеристику з місця стажування, копію витягу з державного демографічного реєстру та виписку з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання та просив не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Зазначив, що від органу досудового розслідування не переховувався, про зміну номеру телефону не повідомив, оскільки не знав, що він перебуває у розшуку.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
06.06.2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення. Його причетність до інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами, зокрема: протоколом обшуку автомобіля ВАЗ-21124, д.н.з. НОМЕР_1 від 11.11.2018, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протоколом огляду відеозапису від 15.11.2018, протоколом огляду від 11.11.2018, висновками експертів.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що останній уродженець м. Ірпінь, Київської області, громадянин України, з середньою освітою, який прийнятий на стажування у ФОП ОСОБА_8 на посаду кур'єра, державні нагороди та пільги відсутні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітню дитину (зі слів), раніше не судимий. Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу.
Вищевказані дані про особу підозрюваного, суворість можливого покарання вказують на існування ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, ступінь яких є надзвичайно високим.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Враховуючи вимоги Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, ратифіковану Україною ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідідно до якої незаконний обіг є міжнародною злочинною діяльністю, припинення якої вимагає невідкладної та першочергової уваги, характер вчиненого правопорушення, суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, слідчий суддя вважає, що застосування такого запобіжного заходу, як тимчасове утримання підозрюваного під вартою, є найбільш доцільним і обґрунтованим забезпеченням кримінального провадження.
У той час, як доводи сторони захисту з цього питання є такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Обґрунтованість будь-якого строку тримання під вартою, яким би коротким він не був, має бути переконливо доведена владою (Idalov проти Росії § 140; Tase проти Румунії, § 40; Castravet проти Молдови, § 33; Belchev проти Болгарії, § 82).
По даному кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати можливість для здійснення ефективного захисту підозрюваного, уникаючи поспішного суду, а тому строк шістдесят днів визначений процесуальним законом, є об'єктивно виваженим та достатнім для завершення досудового розслідування і направлення обвинувального акту до суду.
Також, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та взяти його негайно під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 обчислювати з моменту його затримання.
У разі внесення застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192 100 гривень, на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_7 зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; уникати спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Дія ухвали закінчується 09.08.2019.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 2.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 14.06.2019.
Слідчий суддя: