Провадження № 11-сс/793/264/19 Справа № 712/6775/19 Категорія: ст.ст.176-178, 181, 194 КПК УкраїниГоловуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
10 червня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
за участю прокурораОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 травня 2019 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, уродженця с.Лящівка, Чорнобаївського району
Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого
за адресою:
АДРЕСА_1 ,
якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зобов'язавши ОСОБА_7 прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора чи слідчого судді,
20 травня 2019 року до місцевого суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтовувалось тим, що 10.06.2018 р. близько 02 год. 15 хв. ОСОБА_10 проходячи перехрестя вул. Миру та вул.Леніна в с.Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області, зробив усне зауваження ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та ображав ОСОБА_12 . Зробивши зауваження, ОСОБА_10 підійшов до виходу в приміщення кафе-магазину «Перехрестя».
Після цього ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_10 та, перебуваючи безпосередньо перед входом в приміщення кафе-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташовано по АДРЕСА_2 , близько 02 год.17 хв. з хуліганських спонукань, виявляючи зверхність до осіб, які перебували поблизу вказаного закладу та зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, нормальних умов життя, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і було очевидним для ОСОБА_11 , з метою самоствердження за рахунок приниження ОСОБА_10 , намагався нанести удар кулаком правої руки в обличчя останнього, однак потрапив в область шиї, так як ОСОБА_10 зміг ухилитися від удару в обличчя.
Намагаючись захистити себе та припинити конфлікт, ОСОБА_10 руками схопив ОСОБА_11 під коліна та поклав на землю, після чого між ними відбулася словесна розмова.
У цей же день, близько 02 год. 30 хв. під час перебування у громадському місці безпосередньо перед виходом у приміщення кафе-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 у ОСОБА_11 , вже спільно та за попередньою змовою із ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , під час словесного діалогу з ОСОБА_10 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Так, ОСОБА_13 , наблизившись впритул до ОСОБА_10 , завдав останньому кулаком правої руки один удар в ділянку нижньої щелепи справа, після цього схопив ОСОБА_10 за одяг, а саме кофту і почав тягнути на себе. Вирвавшись від ОСОБА_13 , ОСОБА_10 відійшов до проїжджої частини дороги по вул. Миру, щоб уникнути подальшого конфлікту, але ОСОБА_13 не припиняючи свої злочинні дії, наздогнав ОСОБА_10 та наніс йому ще три удари правою рукою в ліву сторону обличчя потерпілого.
У той же час, ОСОБА_7 , який перебував поруч із ОСОБА_13 , діючи умисно, разом та за попередньою змовою з останнім та ОСОБА_11 , з хуліганських спонукань наніс удар ногою в ногу ОСОБА_10 , від чого останній втратив рівновагу та впав на коліна й лікті.
Скориставшись ситуацією, продовжуючи діяти умисно та цілеспрямовано, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 і ОСОБА_7 , з хуліганських спонукань, виявляючи зверхність до осіб, які перебували поблизу кафе-магазину «Перехрестя» та зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, нормальних умов життя, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і було очевидним для ОСОБА_11 , з метою самоствердження за рахунок приниження ОСОБА_10 , ОСОБА_11 сів на спин ОСОБА_10 та, не даючи останньому піднятися, наніс йому не менше чотирьох ударів кулаком лівої руки в ліву сторону обличчя, та в подальшому, підвівшись на ноги, завдав один удар ногою (туфлею) в область голови ОСОБА_10 , а саме ліву частину обличчя, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва.
Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 піднявся з землі, але ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні хуліганські дії, за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , в стрибку наніс ОСОБА_10 удар правою ногою в груди, від чого останній знову впав.
Своїми умисними діями, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
17.05.2019 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 травня 2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено в застосуванні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зобов'язавши ОСОБА_7 прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора чи слідчого судді.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя посилалася на те, що прокурором доведено лише обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, але не доведено ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також слідчий суддя вказувала про те, що надаючи оцінку тим ризикам, на які в клопотанні про застосування запобіжного заходу послався слідчий та прокурор в судовому засіданні, слідчий суддя робить висновок про те, що жоден із таких ризиків не доведено.
Зокрема, в клопотанні міститься лише посилання на ймовірні ризики, що за своїм змістом є цитуванням положень КПК України без надання слідчому судді жодного доказу на підтвердження будь-якого з цих ризиків.
Проте, разом з тим, неможливо не врахувати те, що злочин було вчинено 10 червня 2018 року, з того часу минуло більше 10 місяців, але жодних доказів протиправної поведінки підозрюваного за цей час слідчим чи прокурором слідчому судді не надано.
Не надано також і жодного доказу щодо переховування підозрюваного чи вчинення ним протиправного впливу на потерпілих та свідків.
Відповідно до ч.3 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті (тобто обґрунтованість підозри), але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті (ризики та неможливість обрання менш обтяжливого запобіжного заходу).
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.05.2019 р., через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строків досудового розслідування.
Апеляційні вимоги мотивував тим, що у клопотанні наведено ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, так як він підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості за який Законом, передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 4 років; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення. Однак, слідчий суддя, на думку апелянта, проігнорувала наведені у клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України та ухвалила рішення, яким допустила істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт наголосив, що суд при прийнятті рішення не взяв до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив злочин середньої тяжкості, за який, передбачена кримінальна відповідальність - покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які висловилися проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Колегія суддів апеляційного суду Черкаської області вважає, що висновок слідчого судді про покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_7 є обґрунтованим.
Перевірені матеріали справи свідчать про те, що слідчим та прокурором не дотримані вимоги ст.184 КПК України, оскільки в клопотанні відсутні матеріали, що підтверджують наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків.
Згідно з ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.
В судовому засіданні, як в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді прокурор не довів про існування таких ризиків та не представив матеріалів, які б підтвердили ці обставини.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, всі вищенаведені обставини були в достатній мірі враховані слідчим суддею Соснівського районного суду м.Черкаси.
На думку колегії суддів слідчий суддя виконала вказані вимоги кримінального процесуального закону та при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу вірно врахувала те, що в клопотанні щодо ОСОБА_7 , жоден із наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України не доведено, в ньому міститься лише посилання на ймовірні ризики та не надано жодного доказу на підтвердження будь-якого з цих ризиків, з часу вчинення злочину минуло більше 10 місяців, проте жодних доказів протиправної поведінки підозрюваного за цей час слідчому судді не було надано. Також не було надано доказів і щодо переховування підозрюваного чи вчинення ним протиправного впливу на потерпілих та свідків.
Крім того, у клопотанні слідчий та в апеляційній скарзі прокурор не навели обґрунтування того, що лише тримання ОСОБА_7 на цілодобовому домашньому арешті є тим запобіжним заходом, який би забезпечив його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий та прокурор довів лише обставини, передбачені п.1 ч.1 ст.194 КПК, але не довів обставини, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.194 КПК України.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 травня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зобов'язавши ОСОБА_7 прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора чи слідчого судді - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :