10.06.2019 Справа № 756/3340/18
Ун.№756/3340/18
Пр.№2/756/957/19
06 червня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді Майбоженко А.М.
секретаря Ковган О.І.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідачів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_7 , про визначення порядку користування квартирою,
Позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів про визначення порядку користування квартирою. Під час розгляду справи до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_7
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яка була приватизована ними в рівних частках на чотири особи. Вказана квартира складається з трьох кімнат. У квартирі зареєстровані та проживають позивач ОСОБА_4 , відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та її дочка - ОСОБА_7 На даний час сторони не можуть дійти спільної згоди щодо порядку користування квартирою, що подекуди призводить до неприязних стосунків між ними. Позивач намагався в досудовому порядку вирішити дане питання шляхом направлення на адресу відповідачів пропозиції щодо мирного врегулювання спору, однак зазначені дії останніми були проігноровані.
Посилаючись на викладене, просить визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме: виділити у користування позивачу кімнату площею 10,4 кв.м, відповідачам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є подружжям, - кімнату площею 18,6 кв.м, відповідачу ОСОБА_2 , яка проживає зі своєю дочкою ОСОБА_7 - кімнату площею 13,9 кв.м; місця загального користування: кухню, ванну, вбиральню, коридор, вбудовану шафу, балкон та лоджію залишити у спільному користуванні, та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді Андрейчука Т.В. від 16.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження.
Ухвалою суду від 02.11.2018 застосовано процедуру врегулювання спору за участю судді Андрейчука Т.В. та сторін по справі, на час проведення якої зупинено провадження у справі.
Ухвалою судді Андрейчука Т.В. від 04.12.2018 припинено врегулювання спору за участі судді, поновлено провадження у справі та передано справу для здійснення повторного авторозроділу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2018 головуючим суддею у даній справі визначено Майбоженко А.М.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення, оскільки спірна квартира не підлягає реальному поділу між співвласниками, технічна можливість визначення порядку користування квартирою між співвласниками відсутня. До того ж зазначила, що позивач вже більше 20 років не проживає в цій квартирі, комунальні послуги, які у ній надаються, не сплачує.
Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_3 у судовому засідання проти позову також заперечував та просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених вище. Крім того, зазначив, що в квартирі вже склався реальний порядок користування, в кімнаті площею 10,4 кв.м, яку позивач просить виділити у своє користування, проживає відповідач ОСОБА_6 , тобто позивач фактично просить змінити порядок користування, що існував попередньо.
Від третьої особи ОСОБА_7 надійшли пояснення на адресу суду, в яких вона просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_5 та членам його сім'ї: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності в рівних долях квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с. 4).
У вказаній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_4 , відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та дочка останньої - ОСОБА_7 (а.с. 7).
Квартира АДРЕСА_2 складається з трьох кімнат площею 13,9 кв.м, 18,6 кв.м та 10,4 кв.м, кухні площею 7,6 кв.м, ванни площею 2,2 кв.м, вбиральні площею 1,1 кв.м та коридору площею 5,9 кв.м., вбудованої шафи площею 1,1 кв.м. Квартира обладнана балконом площею 3,20 кв.м., лоджією площею 3,40 кв.м. Загальна площа квартири становить 63,46 кв.м, житлова площа 42,9 кв.м (а.с. 6).
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.
Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
За приписами частин першої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно частини першої статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
Порядок користування житловими приміщеннями у будинку, який належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення відповідають за розміром часткам цих осіб у будинку.
Судом встановлено, що спірна квартира перебуває у спільній частковій власності сторін по справі, кожному з яких належить по 1/4 частині квартири. Загальна площа квартири складає 60,80 кв.м (без балкона та лоджії), а житлова - 41,37 кв.м. Отже, ідеальна частка кожного співвласника в житловій площі складає 10,72 кв.м.
Позивач просить виділити собі у користування кімнату площею 10,4 кв.м, яка є єдиною ізольованою кімнатою у квартирі, відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кімнату площею 18,6 кв.м (тобто по 9,3 кв.м на особу), а відповідачу ОСОБА_2 , яка проживає разом з повнолітньою донькою ОСОБА_7 , кімнату площею 13,9 кв.м. Тобто, позивач просить виділити у спільне користування відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кімнату меншої площі, ніж складає їх спільна частка житлової площі в спільній власності. Відповідачі проти такого порядку користування квартирою заперечували.
Таким чином, враховуючи розмір житлової площі, яка припадає на кожного із співвласників, суд доходить висновку, що виділення у відособлене користування кожному з них частини квартири, яка б відповідала їх ідеальним часткам не вбачається можливим, запропонований позивачем варіант не відповідає вимогам законодавства та призведе до порушення прав інших співвласників щодо володіння та користування квартирою, відповідачі не погоджуються на зменшення їхньої частки у праві користування квартирою, а тому встановити порядок користування спірним житловим приміщенням у судовому порядку неможливо.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_7 , про визначення порядку користування квартирою - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М.Майбоженко