печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7621/18-ц
05 червня 2019 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Боженка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва та просить відшкодувати шкоду завдану у розмірі 106 456,37 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 за кермом автомобіля Nisan X-Trail, 2012 року випуску, власником якого є позивач, приблизно о 17 год. 00 хв. 26 червня 2017 року став учасником дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок падіння дерева, що спричинило пошкодження даного транспортного засобу.
Вислухавши представника позивача, який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а також представника відповідача, який проти його задоволення заперечував, а тому суд, дослідивши матеріали, наявні у справі, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що приблизно о 17 год. 00 хв. 26 червня 2017 року ОСОБА_2 рухаючись за кермом автомобіля Nisan X-Trail, 2012 року випуску, який належить ОСОБА_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок падіння дерева, що спричинило пошкодження даного транспортного засобу.
Також встановлено, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва є балансоутримувачем зелених насаджень по вулиці Лейпцизькій.
Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб Nisan X-Trail, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 10).
Факт пошкодження вказаних автомобілів внаслідок стихійного лиха підтверджується актом про факт падіння дерева (а.с. 24), матеріалами перевірки, проведеної працівниками Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (а.с. 26-27), та не заперечується сторонами.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наяність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між винними діями та наслідками, що настали.
Закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.
Пунктом 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами, або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації. У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 21 цього ж Закону зелені насадження є елементом благоустрою.
Згідно з пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 13, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
У відповідності до п. 2 Порядку, видалення зелених насаджень здійснюється у разі виявлення аварійних, сухостійних і фаутних дерев.
Пункт 7 Порядку передбачає, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень.
Згідно з п. 3.1. Правил, до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово- паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.
У п. 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» визначено, що елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до ст. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах м. Києва на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.
Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.
Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.
Пунктом 6.2 Правил встановлений обов'язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об'єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення, тощо.
Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне (п.9.1.11.Правил)
Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
Згідно з розділом 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тещо
Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Отже, відповідно до вищезазначених Правил, Порядку та Статуту Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, на останнього покладений обов'язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що пошкодження транспортного засобу позивача сталося внаслідок падіння дерева, яке розташовувалося на території, що належала до балансу відповідача.
Відповідно до рахунку № 256 від 27 липня 2017 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nisan X-Trail, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на день його складення становила 106 456,37 грн. (а.с. 35-36), а відповідно до звіту від 15 липня 2017 року про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ внаслідок пошкодження складала 58 233,59 грн. (а.с. 90-113)
Таким чином, відповідальність за завдану позивачу шкоду покладається на балансоутримувача зелених насаджень, яким є відповідач - Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи встановлені судом обставини і досліджені докази, зважаючи на те, що з боку відповідача в ході судового розгляду не надано доказів щодо дотримання підприємством вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок утримання в належному стані зелених насаджень балансоутримувачем яких воно є, суд приходить до висновку, що шкода, завдана позивачу, настала внаслідок бездіяльності відповідача, який і повинен нести відповідальність за завдані збитки.
Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику майна, регламентується ст. 1192 ЦК України.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.
Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Тобто, протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитками, що виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки заподіювача.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та відшкодування завданих відповідачем збитків суд, виходить із роз'яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
За встановлених обставин суд вважає доведеним факт заподіяння шкоди майну позивача з боку відповідача, як особи відповідальної за спричинену шкоду, в силу вимог чинного законодавства та меж відповідальності відповідача, з урахуванням правового статусу даної юридичної особи, при вирішенні спору щодо визначення розміру заподіяних збитків, які мають бути компенсовані відповідачем, суд враховує, що на час звернення з цим позовом до суду позивачем не проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу з використанням нових вузлів, деталей та комплектуючих, тому відсутні підстави для відшкодування шкоди в розмірі, визначеному позивачем, та присуджує до стягнення за рахунок відповідача матеріальної шкоди, яка складає вартість матеріального збитку у розмірі 58 233,59 грн., визначений звітом від 15 липня 2017 року про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ, тобто з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, як про це зазначено у вищевказаній Постанові Пленуму Верховного Суду України.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України відповідач має сплатити позивачу судові витрати за розгляд справи судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 133, 141, 174, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва (01014, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 61, код ЄДРПОУ 03359760) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 58 233,59 у відшкодування матеріальної шкоди та 704,80 грн. судового збору.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14 червня 2019 року.
Суддя В. А. Писанець