ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11534/19
провадження № 1-кс/753/4081/19
"11" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець республіки Грузія, громадянин Грузії, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , № НОМЕР_1 , одружений, дітей немає, працює в ТзОВ "Лесінвест" на посаді директора по закупкам, раніше не судимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12019100020004308 від 09.06.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думки підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєданого з проникненням у житло.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що групою слідчих слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12019100020004308, відомості про яке 09.06.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 розробили спільний план по проникненню в чуже житло та вчиненню крадіжки чужого майна із житла.
09 червня 2019 року близько о 02 год. 00 хв. ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 приїхали на автомобілі марки «Мегcеdes-benz МL 350», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 до буд. АДРЕСА_3 з метою підшукування зручної квартири для вчинення крадіжки чужого майна.
Того ж дня, приблизно о 02 год. 10 хв. ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вийшли з вказаного автомобіля та попрямували до першого під'їзду буд. АДРЕСА_3 , з метою вчинити крадіжку з квартири. В подальшому, ОСОБА_12 залишився біля під'їзду спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 піднялись на 16 поверх вказаного будинку та з метою власного збагачення вирішили проникнути в квартиру АДРЕСА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, зламали циліндричний механізм замка вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4 , після чого ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 проникли до приміщення даної квартири, звідки викрали майно, а саме перфоратор марки «Зенит РОО-1200» вартістю 2000 грн. 00 коп. та подовжувач білого кольору вартістю 150 грн. 00 коп., а всього таємно викрали майно на загальну суму 2150 гривні 00 копійок, які належать потерпілому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого, ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на автомобілі марки «Mercedes-benz ML350», сірого кольору, н.з. НОМЕР_3 з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли, вважаючи, що таке майно належить йому на праві власності або він має право розпорядитися цим майном. Однак невдовзі були затримані працівниками поліції та під час обшуку вказаного автомобіля виявлено та вилучене викрадене майно, а саме перфоратор марки «Зенит PGD-1200» та подовжувач білого кольору.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу, пославшись на обставини викладені в ньому.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання у повному обсязі вважав клопотання необґрунтованим пославшись на недоведеність не обґрунтованість заявлених у клопотанні ризиків, оскільки жодного належного обґрунтування неможливості запобігання ризику, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у клопотанні не наведено, та необґрунтованість підозри ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зазначив, що з огляду на зміст підозри та долучених доказів посилався на те, що повідомлення про підозру ж не обґрунтованим, яке ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення, а деякі твердження взагалі не відповідають дійсності. Крім того просив врахувати що підозрюваний має постійне місце проживання, місце роботи, одружений, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується добре, що вказує на наявність міцності соціальних зв'язків
Підозрюваний у судовому засіданні вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав, підтримав доводи свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.
На підставі наданих слідчим матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що 09.06.2019 ОСОБА_9 , о 04 год. 45 хв. затриманий безпосередньо після вчинення злочину на підставі ст. 208 КПК України, та 09.06.2019 - ОСОБА_15 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Чеботарь проти Молдови»), яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Вивчивши матеріали провадження, слідчий суддя вважає, що обставини підозри ОСОБА_14 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні усупереч твердженням сторони захисту викладених у запереченнях, що полягає у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєданого з проникненням у житло., мають місце та підтверджуються достатніми на даному етапі досудового розслідування доказами, які містяться у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протоколі огляду місця події від 09.06.2019; протоколі допиту потерпілого; протоколах допитів свідків; протоколі обшуку від 09.06.2019; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; повідомленні про підозру та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Разом з тим, у відповідності до статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про практику Суду як джерело права. У частині 5 ст. 9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому рішення Європейського суду з прав людини містять положення відносно того, що посилання на тяжкість обвинувачень як головний чинник при оцінці ймовірності того, що підозрюваний переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини - є недостатнім.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючи дані підозрюваного, а саме: громадянство республіки Грузія, постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, працюючого у ТзОВ «Лесінвест» на посаді директора по закупкам, одружений, раніше не судимий, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків та необхідним застосування до останнього запобіжного заходу як такого.
У той же час, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4, ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Оскільки, прокурором у клопотанні не були доведені обставини, зазначені у п. 3, ч. 1, ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити.
Перевіривши доводи клопотання на предмет наявності ризиків, вважаю, що одного лише зазначення у клопотанні про застосування запобіжного заходу про те, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1, ст. 177 КПК України, без достатнього обґрунтування, є недостатнім.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic) № 31315/96 від 25.04.2000 суд визнав, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб'єктами за договірними відносинами, зокрема, страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Перевіривши доводи клопотання на предмет наявності ризиків, вважаю, що одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу про те, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, без достатнього обґрунтування, є недостатнім.
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому, враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, з урахуванням вище вказаних обставин, вважаю за необхідне, у якості альтернативи тримання під вартою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважаючи, що перспектива втрати застави у такому розмірі може бути достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти вищевказаним ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що необхідним за умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_16 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 309, 369, 372, 395 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07.08.2019 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці України.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 2.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: