Справа № 753/10668/19
2/753/6102/19
про відкриття провадження у справі
"11" червня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., перевіривши виконання вимог стст. 27 - 28, 30, 175 - 177 ЦПК України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні та зміна черговості у спадкування
Позивач звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні та зміна черговості у спадкування.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, зокрема з резолютивної її частини, позивач звернулася до суду з трьома немайновими вимогами про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення частки майна померлого у праві спільної сумісної власності на грошові кошти та зміну черговості у спадкуванні, а також з майновими вимогами про визнання права власності на частку грошових коштів у спільному сумісному майні, ціна заявлених майнових вимог визначення у розмірі 800 000 грн.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 якого, за подання досуду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.). А п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 грн.).
Так, відповідно до Закону України «Про судовий збір» суд, визначає позивачу суму судового збору на загальну суму 10 305,20 грн. (за вимоги майнового характеру у розмірі 8 000 грн. + за три вимоги немайнового характеру у розмірі 2 305,20 грн. (768,40+768,40 +768,40)).
При цьому, як встановлено судом, позивачем додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 2 536,80 грн. та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на важкий матеріальний стан.
Як вбачається з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Взявши до уваги матеріальний стан позивача, суд приходить до висновку про задоволення клопотаня ОСОБА_1 шляхом відстрочення сплати судового збору до 01 листопада 2019 року.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивачу необхідно до 01 листопада 2019 року сплатити недоплачений судовий збір у розмірі 7 768,40 грн. (10 305,20 грн. - 2 536,80 грн.).
Позовна заява подана з дотримання правил предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Підстави для залишення без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкритті провадження відсутні.
Враховуючи вимоги стст. 19, 187 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Провадження по цивільній справі за вищеназваним позовом підлягає призначенню до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні.
Керуючись стст. 136, 187-192, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Визначити ОСОБА_1 суму судового збору за заявленими вимогами майнового та немайнового характеру у розмірі 10 305,20 грн.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 7 768,40 грн. до 01 листопада 2019 року.
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні та зміна черговості у спадкування.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васько Альбіну Василівну (м. Київ, вул. Дмитрівська, 58, оф. 1)).
Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васько Альбіни Василівни, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні та зміна черговості у спадкування в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 15 серпня 2019 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, зал. 120.
Надіслати копію даної ухвали сторонам у справі та копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів - відповідачу та третій особі.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк (01.11.2019 року) судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву на позов в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження та доданих до неї документів.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити сторонам права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст. 43 ЦПК України), зокрема сторони мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 49 ЦПК України: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dr.ki.court.gov.ua.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно у випадку відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині недотримання правил підсудності подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя Каліушко Ф.А.