Справа № 712/8112/19
Провадження № 1кс/712/4651/19
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
м. Черкаси 17 червня 2019 року
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Черкаської області ОСОБА_3 , слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Арганськ Іркутської області Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
17 червня 2019 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019250000000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин РФ ОСОБА_7 здійснював збір інформації про військові об'єкти, що розташовані на території Уманського району. Через глобальну електронну мережу «Інтернет» ОСОБА_7 придбав електронні ювелірні ваги з точністю до сотих грам, вогнетривкий посуд, низку хімічних речовин, зокрема: перекис водню 50%, формалін, гідроксид натрію, бутіловий спирт, бромистий натрій, індикаторний універсальний папір, сухий спирт, які використовуються при виготовленні вибухової речовини.
14-15.06.2019 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено:
- балон з монтажної піни з двожильним дротом, клемної колодки для батареї типу крона та електричної лампочки переробленої на електро-спалахувач, споряджений сипучою речовиною чорного кольору, яка має склад, який характерний для вибухової речовини - димного (чорного) пороху. Згідно пояснень спеціаліста вибухотехніка, який був присутній під час проведення обшуку вказаний предмет схожий собою на саморобний вибуховий пристрій;
- два металеві балончики споряджені стопіном, який є передавачем імпульсу вогню на основі димного пороху, з сипучою речовиною чорного кольору, яка згідно пояснень спеціаліста вибухотехніка схожа на чорний димний порох, яка в свою чергу є вибуховою речовиною;
- сипучу речовина чорного кольору, яка згідно пояснень спеціаліста вибухотехніка схожа на чорний димний порох, яка є вибуховою речовиною, вагою 0,47 г;
- речовину білого кольору ГМТД (гексаметилентрипроксиддиамин), яка згідно пояснень спеціаліста вибухотехніка є особливо небезпечною вибуховою речовиною, яка відноситься до першої категорії катигорування вибухових речовин, саморобна ініціююча вибухова речовина, яка була відібрана з циліндричної трубки обмотаної поліетиленом;
- пачку з під цигарок «Вінстон», в якій містилося 12 цигарок з речовиною білого кольору ГМТД (гексаметилентрипроксиддиамин), яка згідно пояснень спеціаліста вибухотехніка є особливо небезпечною вибуховою речовиною, яка відноситься до першої категорії катигорування вибухових речовин, саморобна ініціююча вибухова речовина;
- Цигарку, в яку поміщено речовину білого кольору ГМТД (гексаметилентрипроксиддиамин), яка згідно пояснень спеціаліста вибухотехніка є особливо небезпечною вибуховою речовиною, яка відноситься до першої категорії катигорування вибухових речовин, саморобна ініціююча вибухова речовина;
- годинник з виведеними оголеними проводами;
- інші речовини та речі, які являються компонентами для виготовлення саморобних вибухових пристроїв та вибухових речовин.
Відповідно до акту перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів № 344 від 14.06.2019, який складений вибухотехнічним відділом ГУ НП в Черкаській області речовина чорного кольору масою приблизно 600 г. схожа на димний порох, а речовина загальною масою близько 130 г. схожа на вибухову.
Згідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № 2/889 від 15.06.2019 вказана сипуча речовина чорного кольору, має склад, який характерний для вибухової речовини - димного (чорного) пороху.
15.06.2019 ОСОБА_7 у порядку ст. 208 КПК України затримано безпосередньо під час вчинення злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі та цього ж дня вручено повідомлення про підозру у зберіганні ним вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
З урахування того, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та знаходячись на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, вважає доцільним застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі та просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 521 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1000841 тис. грн.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків на які посилається слідчий та прокурор, та не спростування того факту, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що використовував вилучені у нього предмети з метою хімічних досліджень та підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019250000000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України.
15.06.2019 ОСОБА_7 у порядку ст. 208 КПК України затримано за вчинення злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі та цього ж дня вручено повідомлення про підозру у зберіганні ним вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
У рішенні ЄСПЛ від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції» суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. Розглядаючи скаргу у справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року ЄСПЛ підкреслив, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів». У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації, постійно проживав на території даної держави, у 2014 році приїхав до міста Умань на запрошення знайомої, жительки міста Умань, де познайомився з ОСОБА_8 і з якою у 2016 зареєстрував шлюб та в 2017 році отримав посвідку на проживання в Україні. Інших родичів чи знайомих на території України він не має. На даний час у нього з його дружиною склалися неприязнені відносини на побутовому грунті, і з кінця 2018 року вони разом не проживають. У зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що у підозрюваного відсутні сталі соціальні зв'язки, які будуть стримувати його від неналежної процесуальної поведінки, зокрема щодо можливості ухилення від органу досудового розслідування та суду шляхом виїзду на територію іншої держави, в тому числі і Росію, громадянином якої підозрюваний являється.
Крім цього, як встановлено в судовому засіданні відсутні і інші чинники, які б свідчили про сталі соціальні зв'язки ОСОБА_7 , а саме відсутність будь-яка нерухомість, постійного місця роботи на території України.
З урахуванням обставин даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виходячи з того, що ОСОБА_7 висловлював погрози знищити будинок та інші будівлі у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає його колишня дружина. Також, на даному етапі розслідування кримінального провадження підозрюваний може впливати на інших свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення ним злочину, а тому запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Таким чином встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно п. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Також у відповідності до цієї ж статті КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, що перевищує встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави та призначити заставу в розмірі 521 (п'ятсот двадцять один) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 000 841 грн. (один мільйон вісімсот сорок одна гривня).
Такими виключними обставинами слідчий суддя враховує, що під час проведення санкціонованого обшуку у підозрюваного було вилучено вибухову речовину, яку він виготовляв, і яка використання якої є небезпечною для оточуючих, необхідність виготовлення якої він пояснював проведенням хімічних дослідів. Можливість використати вказану вибухову речовину відносно оточуючих та заподіяння шкоди як здоров'ю так і майну зазначених осіб. На даний час органом досудового розслідування проводяться як оперативно-розшукові заходи, які спрямовані на встановлення всього обсягу виготовлених вибухових речовин. Також слідчий суддя враховує, що вилучені вибухові речовини маскувались ним під побудові предмети, зокрема цигарки.
У вказаному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Крім того, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_7 ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Також слідчий суддя з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації з якою на даний час існує конфлікт на сході України, з метою недопущення порушення його прав шляхом застосування заходів фізичного впливу зі сторони інших підозрюваних, які на даний час утримуються в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» і які можуть бути пов'язані з політичними мотивами вважає що існують підстави застосувати заходи безпеки відносно підозрюваного та забезпечити утримання окремо від інших осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, які утримуються в даній установі.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 182, 183, 309, 310, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 13.08.2019 року включно.
Визначити розмір застави 521 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1000841 грн. (один мільйон вісімсот сорок одна гривня 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на нього зобов'язання:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися зі свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Для утримання підозрюваний направляється до державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Виконання ухвали щодо забезпечення ОСОБА_7 заходів безпеки та утримання окремо від інших осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, які тримаються в даній установі, покласти на начальника ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_7 негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Ухвала мені оголошена, порядок та строк її оскарження роз'яснено.
«__» ___________ 2019 року __________________ ОСОБА_7