ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/20211.12.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/202
за позовом Закритого акціонерного товариства "Трансмост"
до
третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Т"
простягнення 893656,37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача- Барателі Д.Т.
- не з'явився
від відповідача - не з'явився
Закрите акціонерне товариство "Трансмост" (надалі -ЗАТ "Трансмост") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор" (надалі -ТОВ "Виробничий вектор"), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Т" (надалі -ТОВ "Корпорація-Т"), про стягнення 773142,77 грн. основного боргу, 61512,51 грн. пені, 51312,03 грн. інфляційних нарахувань, 7689,06 грн. відсотків річних, а всього -893656,37 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті виконаних позивачем робіт згідно Договору субпідряду № 10-ПОКР/2007 від 20.11.2007 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 20.05.2009 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов'язано виконати певні дії.
В судовому засіданні 20.05.2009 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 14/202 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи господарського суду міста Києва № 31/225 за позовом ТОВ "Виробничий вектор" до ЗАТ "Трансмост" та ТОВ "Корпорація-Т" про визнання договору субпідряду № 10-ПОКР/2007 від 20.11.2007 р. недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2009 р. зупинено провадження у справі № 14/202 до вирішення справи № 31/225 за позовом ТОВ "Виробничий вектор" до ЗАТ "Трансмост" та ТОВ "Корпорація-Т" про визнання договору субпідряду № 10-ПОКР/2007 від 20.11.2007 р. недійсним.
До господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі № 14/202, в зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2009 р. поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи на 11.12.2009, зобов'язано сторін виконати певні дії.
9 грудня 2009 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, проте відповідачем не наведено обставин, відповідно до ст. 77 ГПК України, для відкладення розгляду справи.
Посилання на те, що у зв'язку з заміною представника відповідача, який на час розгляду справи перебуватиме у службовому відрядженні, і тому, відповідач не може забезпечити явку свого представника у судове засідання, суд до уваги не приймає. Слід зазначити, що заміна представника не є підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, не надано доказів того, що представник відповідача на час розгляду справи перебуватиме у службовому відрядженні.
Поряд з цим, відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє заявлене клопотання.
У судове засідання 11.12.2009 р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, вимог ухвали не виконали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 11.12.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з'ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2007 року між ТОВ "Виробничий вектор" (замовник), ТОВ "Корпорація-Т" (генпідрядник) та ЗАТ "Трансмост" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 10-ПОКР/2007 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, субпідрядник зобов'язався виконати на свій ризик та з власних матеріалів за завданням замовника комплекс робіт з улаштування пальового поля та підпірної стіни (надалі -роботи) на об'єкті будівництва "Будівництво житлово-офісно-торгового комплексу, розташованого на території, обмеженій вулицями Глибочицька, Студентська та М. Пимоненка в Шевченківському районі м. Києва" (ЖК "Покровський Посад") (надалі -об'єкт), відповідно до кошторису (Додаток № 2 до Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору генпідрядник та замовник зобов'язуються прийняти, а замовник оплатити роботи за цим Договором, оформлені належним чином.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, відповідно до умов Договору позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 13588368,83 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконання підрядник робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін за Договором та скріплені печатками сторін (містяться в матеріалах справи).
Орієнтовна договірна ціна робіт за Договором (Додаток № 1 до Договору), які доручаються виконати субпідряднику, визначається згідно з кошторисом і складає 17248626,70 грн. (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за Договором проводиться в національній валюті України -гривні, шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок субпідрядника наступним чином: протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами Договору замовник сплачує субпідряднику аванс у розмірі 1000000 грн., в тому числі ПДВ -166666,67 грн.; кожний вівторок календарного тижня замовник оплачує субпідряднику аванс в розмірі 100% від вартості запланованих до виконання робіт на відповідний період згідно з сумісним графіком виконання та оплати робіт (Додаток № 3 до Договору), який є невід'ємною частиною даного Договору; сума, сплачена замовником, коригується щомісячно після виконання робіт на підставі актів прийому-передачі фактично виконаних робіт. Доплата за фактично виконані роботи здійснюються замовником протягом 3 днів з моменту підписання актів прийому-передачі фактично виконаних робіт, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.
Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов'язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 773142,77 грн.
Під час судового розгляду даної справи відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт за Договором в сумі 128857,13, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 128857,13 грн. боргу суд припиняє провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору у відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Станом на день подання позову та розгляду справи в суді відповідач з позивачем в повному обсязі не розрахувався.
Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 644285,64 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.
Крім того, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 61512,51 грн. пені, 51312,03 грн. інфляційних нарахувань та 7689,06 грн. відсотків річних.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В пункті 8.3 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки термінів здійснення фінансових зобов'язань більш, ніж на 2 тижні, замовник виплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми невиконаних фінансових зобов'язань, за кожен день прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 61386,11 грн. пені, 51027,42 грн. інфляційних нарахувань, 7689,06 грн. відсотків річних.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов частково.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом пропорційно на обидві сторони.
На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий вектор" (02230, м. Київ, вул. Боженка, 2, код 31776046) на користь Закритого акціонерного товариства "Трансмост" (58000, м. Чернівці, вул. Гагаріна, 4, код 14262749) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 644285,64 грн. основного боргу, 61386,11 грн. пені, 51027,42 грн. інфляційних нарахувань, 7689,06 грн. відсотків річних, 8932,45 грн. державного мита, 117,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 128857,13 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 12.01.2009 р.