707/1123/19
4-с/707/6/19
14 червня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Морозова В. В.
при секретарі Швидкій І. О.
за участю представника скаржника Григор'єва В.В.,
приватного виконавця Недоступа Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича,-
Скаржник звернувся до суду з указаною скаргою, мотивуючи її тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступи Д.М., перебуває виконавче провадження №58251476 з примусового виконання виконавчого листа №707/2298/13-ц від 17.01.2019 року, виданий Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у сумі 538045,23 грн., судові витрати, що складаються з оплати судового збору в розмірі 3441,00 грн., а всього 541486,23 грн.
Відповідно до іпотечного договору №PCL-F00/207/20007 від 29.08.2007 року забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», виступає нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 94,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .
В ході примусового виконання вищезазначеного рішення, приватним виконавцем Недоступом Д.М. проведено опис та арешт будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В процесі підготовки нерухомого - іпотечного майна до реалізації виконавцем встановлено, що в даному будинку зараєстровані неповнолітні діти боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому виконавець звернувся до Служби у справах дітей Черкаської РДА для надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти, яка відмовила у наданні такого дозволу, на підставі чого приватний виконавець відмовив іпотекодержателю ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у передачі на реалізацію будинку.
Позивач вважає такі дії приватного виконавця незаконними та такими, що порушують права стягувача та просить суд зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М., провести усі необхідні дії щодо примусової реалізації в рамках виконавчого провадження АСВП №58251476, житлового будинку, загальною площею 94,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , без отримання попередньої згоди органів опіки та піклування.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладене у ній обґрунтування.
Приватний виконавець Недоступ Д.М. у судовому засіданні зазначив, що вважає свої дії законними та такими, що відповідають Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністрества юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року та Закону України «Про охорону дитинства».
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду скарги, повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Згідно із договором іпотеки №PCL-F00/207/20007 від 29 серпня 2007 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», виступає нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 94,9 кв.м, що знаходиться за адоесою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та ухвалено стягнути з останнього на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в сумі 538045,23 грн. та 3441,00 грн. судових витрат, що складаються з судового збору.
Згідно довідки Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області №02-17/63 від 21.02.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до постанови від 15.03.2019 року приватним виконавцем Недоступом Д.М. здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника за адресою: с.Леськи Черкаського району Черкаської області, вул. Гоголя, 9 при примусовому виконанні АСВП 58251476 з виконання виконавчого листа №707/2298/13-ц від 17.01.2019 року, який видав Черкаський районний суд Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 541486,23 грн.
Листом-відповіддю приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. повідомлено, що ним розглянуто заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 28.03.2019 року про звернення стягнення, у межах виконавчого провадження №58251476 на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 94,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом його продажу з прилюдних торгів. Та роз'яснено, що в процесі підготовки нерухомого майна до реалізації встановлено, що в будинку за вказаною адресою зареєстрований та проживає неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно відповіда Служби у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації від 21.03.2019 року встановлено, що дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника, право користування яким мають діти не надано. Враховуючи викладене, приватний виконавець не може задовольнити заяву стягувача.
За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов'язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об'єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Як вбачається з матеріалів скарги, на момент винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника від 15.03.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в сумі 541486,23 грн., а тому указана постанова відповідала вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.7 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Частиною 1 ст.33 та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Передбачена можливість реалізації предмета іпотеки за рішенням суду.
Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно ст.50 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
На підставі викладеного та керуючись нормами Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки в ході виконання рішення суду, шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів не є правочином, а є виконанням рішення суду (виконавчого напису), а тому згода органу опіки та піклування не реалізацію квартир, будинків з аукціону в процесі виконання рішення суду (виконавчого напису) не обов'язкова.
Щодо посилань приватного виконавця на неможливість задоволення заяви стягувача та відмови Служби у справах дітей Черкаської РДА у наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна, в зв'язку з реєстрацією у зазначеному будинку неповнолітньої дитини на підставі ст. 18 Закону України “Про охорону дитинства”, пункту 28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 суд зазначає, що такі дії органів державної виконавчої служби порушують принцип обов'язковості судових рішень, зачіпають інтереси стягувачів, суперечать законодавству України та сформованій судовій практиці.
У пункті 44 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, «що згідно зі статтею 32 Цивільного кодексу України, статтею 177 Сімейного кодексу України та статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
На підставі викладено суд зазначає, що необхідно виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.
Судом встановлено, що згідно п.5.1 і) статті 5 іпотечного договору №PCL-F00/207/20007 від 29.08.2007 року у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» іпотекодавець стверджує, що за адресою місцезнаходження Предмета ОСОБА_4 не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати Іпотекодавець, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користуватися Предметом ОСОБА_4 . Отже, ОСОБА_1 укладаючи зазначений договір, будучи повідомлений про те, що у разі встановлення, що будь-які заяви, гарантії, зобов'язання виявляться таким, що не відповідають дійсності, це вважатиметься наданням недостовірної інформації Іпотекодержателю. Тобто, погоджуючись з умовами договору ОСОБА_1 підтвердив, що за вказаною адресою на момент укладення договору неповнолітні діти не зареєстровані та не проживають, проте усвідомлюючи наслідки та будучи повідомленим про умови та обов'язки згідно іпотечного договору зареєстрував у будинку свого неповнолітнього сина.
Враховуючи викладене та те, що будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки, а саме реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування. Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду про звернення стягнення, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якому право користування належить малолітній дитині, не потрібен. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів, а тому суд вважає вимоги скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Зазначена позиція підтверджується також матеріалами судової практики, а саме: ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 вересня 2015 року у справі 6-39908св14; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 8 липня 2015 року у справі №6-8741св15; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 5 лютого 2014 року №6-45859св13; постановою Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 761/4494/13-ц; постановою Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі №367/2506/15-ц.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд, -
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича провести усі необхідні заходи, щодо примусової реалізації в рамках виконавчого провадження АСВП №58251476, житлового будинку загальною площею 94,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 без отримання попередньої згоди органів опіки та піклування.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів, з моменту виготовлення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Повний текст ухвали виготовлено 18.06.2019
Суддя: В. В. Морозов