№707/472/19
1-кп/707/257/19
14 червня 2019 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси об'єднане кримінальне провадження №12019250270000159 та №12019250270000323 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Леськи Черкаського району Черкаської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 ,
раніше судимої: 20.08.2009 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу, який не сплачено;
20.02.2013 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, 14.06.2016 року звільнена на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р,-
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 19 січня 2019 року близько 01 годин 30 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , повторно, незаконно, таємно ( скориставшись тим, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих), умисно (усвідомлюючи протиправність своїх дій, направлених на таємне викрадення чужого майна), з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу викрала з під дерев'яного навісу, поруч з господарською спорудою домоволодіння, наступні речі, а саме: бензопилу помаранчевого кольору марки «OLEO MAC GS 35 C», вартість якої відповідно до висновку експерта № 8/200 від 26.03.2019 року на момент скоєння крадіжки, а саме 19.01.2019 року могла становити 3111 грн., алюмінієву каструлю об'ємом 40 л вартість якої відповідно до висновку експерта № 8/200 від 26.03.2019 року на момент скоєння крадіжки, а саме 19.01.2019 року могла становити 500 грн. та з викраденим майном з місця вчинення злочину зникла, чим завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 3611 грн.
Вона ж, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 03 лютого 2019 року близько 00 годин 30 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , повторно, незаконно, таємно (скориставшись тим, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих), умисно (усвідомлюючи протиправність своїх дій, направлених на таємне викрадення чужого майна), з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу викрала з під дерев'яного навісу, поруч з господарською спорудою домоволодіння, наступні речі: електричну духовку марки «Мечта» сірого кольору потужністю 800 Вт, вартість якої відповідно до висновку експерта № 8/93 від 15.02.2019 року складає 300 грн., металеву штикову лопату з дерев'яним держаком вартість якої відповідно до висновку експерта № 8/93 від 15.02.2019 року складає 53,33 грн., металеву совкову лопату без держака вартість якої відповідно до висновку експерта № 8/93 від 15.02.2019 року складає 41,67 грн., 5 металевих форм для випікання, вартість яких відповідно товарного чеку № 37 складає 114 грн., та з викраденим майном з місця вчинення злочину зникла, чим завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 509 грн.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєних злочинах визнала повністю і підтвердила обставини справи викладені в обвинувальних актах, зокрема щодо дати, часу та місця скоєння злочинів, способу та наявністю умислу на вчинення протиправних дій.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, проте подала через прокурора заяву від 13.06.2019 року про розгляд справи без її участі, відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої та визначення міри покарання на розсуд суду.
У порядку ст. 325 КПК України, вирішено питання про можливість розгляду провадження без потерпілої, так як з урахуванням думки учасників судового провадження, є можливим за її відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, у ракурсі норм ст. 91 того ж Кодексу.
Учасники судового провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальних актах. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Відтак суд, пояснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, провів судовий розгляд даного кримінального провадження щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації N 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд, допитавши обвинувачену, врахувавши думку потерпілої щодо міри покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, так як вона здійснила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України є - щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України є - рецедив злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченої до вчиненого, зокрема остання розкаювалась у своїй протиправній поведінці; ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості, особливості й обставини вчинення злочинів: форму вини (прямий умисел), мотив (корисливий) і мету (збагачення), спосіб (шляхом вільного доступу до майна), характер і ступінь тяжкості наслідків (відсутність тяжких наслідків), що настали; поведінку обвинуваченої під час та після вчинення злочинних дій, яка була активною і спрямована на встановлення обставин скоєних злочинів; особу обвинуваченої, яка повністю визнала себе винною, щиро розкаялася в скоєному, на час вчинення злочину має не зняті та непогашені судимості, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувала, а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій слід призначити у виді позбавлення волі.
Проте з урахуванням обставин, які сприяли вчиненню злочину (викрадене майно знаходилось у вільному доступі, трудову не зайнятість обвинуваченої, що впливає на її матеріальне становище і спонукає шукати шляхи фінансового збагачення, в т.ч. і незаконні) та проаналізувавши поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, зокрема її щире каяття, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку що при призначенні покарання також має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення нею нових злочинів можливе без ізоляції останньої від суспільства, у зв'язку з чим є можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, в порядку ст.75 КК України, визначивши їй іспитовий строк та поклавши обов'язки відповідно до ст. 76 КК України. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Майнова шкода становить 4120 грн.
Цивільний позов не заявлено.
З обвинуваченої необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта на загальну суму 1430 грн.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:
електричну духовку «Мечта», металеву брачну лопату без держака, металеву штикова лопату з дерев'яним держаком, 5 металевих форм для випікання, які передані під зберігальну розписку ОСОБА_5 - залишити останній як власнику.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у справі на суму 1430 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1