Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4659/19
10 червня 2019 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва прокуратури Черкаської області юриста 1 класу ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12019251010001221 від 9 березня 2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 294 КК України, -
встановив:
В провадженні СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019251010001221 від 9 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 294 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи громадянином України, грубо ігноруючи конституційні права громадян України про свободу, честь і гідність особи, передбачені Конституцією України, а саме статтями 21, 28, 29, разом з іншими невстановленими особами організував та вчинив активну участь у масових заворушеннях, які мали місце 9 березня 2019 року у м. Черкаси Черкаської області.
Так, ОСОБА_6 9 березня 2019 року, перебуваючи у м. Київ на вул. Банковій під час проведення мітингу представників «Національного корпусу» та «Національної дружини», проявляючи організаційні дії, разом з іншими невстановленими організаторами мітингу, висловив намір скоординувати рух вказаних вище представників до м. Черкаси для зустрічі з Президентом України ОСОБА_7 .
Зазначені особи, заздалегідь підготувавши предмети для застосування їх як зброї, а саме: піротехнічні засоби «фальшфаєри» (так звані «фаєри»), невстановлені вибухові предмети, димові шашки, аерозольні балончики з газом дратівливої дії, невідому речовину жовтого кольору, невідому речовину за запахом схожу на розчинник, у невстановленому місці в м. Київ, сіли до транспортних засобів, пристосованих для пасажирських перевезень, та вирушили до м.Черкаси.
Уподальшому ОСОБА_6 спільно з невстановленими особами, маючи умисел, направлений на організацію та активну участь у масових заворушеннях, з метою вчинення протиправних дій, 9 березня 2019 року, близько 17 години 30 хвилин, разом з іншими невстановленими особами прибув на площу імені Богдана Хмельницького, біля палацу культури «Дружба народів», який розташований по бульвару Шевченка, буд. 249 в місті Черкаси, де в цей час відбувалась зустріч Президента України ОСОБА_7 з громадою міста.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 , керуючи діями та шляхом підбурювання невстановлених на даний час осіб, спрямував їх дії на насильницький прояв і демонстрацію невдоволення діяльністю органів державної влади, що виразилося у закликах до порушення публічного та громадського порядку, активного застосування фізичної сили до працівників поліції, блокування пересування службових автомобілів поліції.
При цьому, ОСОБА_6 , реально усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, грубо ігноруючи встановлені в суспільстві загальноприйняті правила поведінки та суспільної моралі прийняв активну особисту участь у масових заворушеннях.
Так, після завершення промови Президента України ОСОБА_7 , ОСОБА_6 організував та скерував діяльність невстановлених на даний час осіб, одягнених в цивільний одяг і камуфляжну форму із написами «Національний корпус» та «Національні дружини», які використовуючи заздалегідь приготовлені предмети та речовини, які використовувались як зброя (піротехнічні засоби «фальшфаєри» (так звані «фаєри»), невстановлені вибухові предмети, димові шашки, аерозольні балончики з газом дратівливої дії, невідому речовину жовтого кольору, невідому речовину за запахом схожу на розчинник) здійснили напад на працівників поліції, у тому числі з нанесенням ударів руками та ногами останнім, спричинивши працівникам поліції тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких на цей час встановлюється, а також пошкодили 2 транспортних засоби Головного управління Національної поліції України в Черкаській області.
Крім того, продовжуючи порушення публічного та громадського порядку ОСОБА_6 , приймаючи активну участь у масових заворушеннях, перешкоджав руху службового транспорту поліції, та в подальшому застрибував на службовий автомобіль «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , закликав до активного спротиву працівникам поліції. Своїми активними, демонстративними діями, підбурював натовп на продовження масових заворушень.
На неодноразові вимоги поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області припинити порушення публічного порядку та розблокувати проїзд для службових автомобілів поліції, ОСОБА_6 проігнорував ці вимоги та організував активний вплив на працівників поліції невстановлених на даний час осіб, одягнених в цивільний одяг і камуфляжну форму із написами «Національний корпус» та «Національні дружини», з частково закритими обличчями «балаклавами», які мали при собі заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень предмети, та які використовувались як зброя.
11 березня 2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, тобто в організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, а також активній участі у масових заворушеннях.
12 березня 2019 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 11 березня 2019 року та повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, тобто в організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами та опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя, а також активній участі у масових заворушеннях.
12 березня 2019 року слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_8 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 10 травня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 від 6 травня 2019 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 задоволено частково, продовжено запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати квартиру АДРЕСА_2 з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин ранку наступної доби строком до 11 червня 2019 року включно з покладанням на підозрюваного обов'язків: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні №12019251010001221 за його викликом та за першою вимогою прокурора та суду; не змінювати місце проживання, а про його зміну повідомляти слідчого, прокурора та суд.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
6 червня 2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні завершено та сторонам надано доступ до матеріалів досудового розслідування. На теперішній час ОСОБА_6 та його захисник не ознайомилися в повному обсязі з матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до ч. З ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Зважаючи на викладене та враховуючи те, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту застосованого відносно ОСОБА_6 закінчується 11червня 2019 року, виникла необхідність у продовженні строку зазначеного запобіжного заходу до 6 серпня 2019 року.
Без виконання вимог ст. 290 КПК України неможливо провести об'єктивний судовий розгляд кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, застосування вказаного запобіжного заходу, також, унеможливить незаконний вплив підозрюваним на потерпілих, свідків, експертів.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, свідомо вчинив протиправні дії відносно правоохоронців під час несення ними служби, у зв'язку з чим інші менш суворі запобіжні заходи, окрім домашнього арешту, не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_6 своїх обов'язків перед органом досудового розслідування через неповагу до правоохоронців та вчинення злочину відносно останніх, при цьому будучи особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за іншим кримінальним провадженням, усвідомлюючи свій статус такої особи, вчинив новий умисний злочин, що вказує на ризик подальшого вчинення злочинів з його боку. Крім того, ОСОБА_6 у різний спосіб може впливати на свідків, потерпілих, експертів, інших осіб, причетних до вчинення злочину 9 березня 2019 року, тим самим перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі наведеного просив суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 6 серпня 2019 року з покладанням до нього заборон та обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 від 6 травня 2019 року.
Підозрюваний ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_4 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, при цьому доводили, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом з 12 березня 2014 року ОСОБА_6 сумлінно виконує вказівки суду: цілодобово перебуває за місцем свого проживання, з'являється за першим викликом слідчого та суду, приймає участь у слідчих діях та судових засіданнях, виконує інші обов'язки покладені на нього судом. Крім того ОСОБА_6 є телевізійним журналістом та ведучим програми «Антена Студіо», приймав участь у бойових діях в АТО з 2014 по 2015 роки та був неодноразово нагороджений медалями, почесною відзнакою, грамотами, він є помічником народного депутата України ОСОБА_10 , позитивно характеризується. ОСОБА_6 є одруженим, має постійне місце проживання, позитивну репутацію. Перебування під домашнім арештом ОСОБА_6 позбавляє його можливості працювати, щоб утримувати свою сім'ю. Крім того, ОСОБА_11 є кандидатом в народні депутати України, а тому позбавлений належним чином здійснювати свою діяльність.
Крім цього адвокат зазначив про те, що прокурор зазначає, що 6 червня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та разом з тим він звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу до суду.
На думку сторони захисту такі твердження прокурора суперечать положенням ч. 1 ст.290 КПК України, і вказані обставини не виправдовують часткової ізоляції підозрюваного після завершення досудового розслідування поза строком 90 днів, (строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні).
Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 114 КПК України, будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Приписом ч.2 ст. 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
При цьому, нормами кримінально-процесуального закону визначено подальший порядок продовження строків досудового розслідування. В даному випадку він був продовжений до З місяців, до 11червня 2019 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України: строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу Тобто строк дії домашнього арешту обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
Крім того, відповідно до ч. З ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею . Однак за наявності інших запобіжних заходів встановлених ч.1, 2 ст. 176 КПК, лише строк тримання під вартою і строк домашнього арешту обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього переліку не має. Отже наведене дає змогу прийти до висновку, що вимоги ч.3 ст.219 КПК застосовні до запобіжних заходів, які не обмежують право на особисту свободу.
У справі «Чопенко проти України» (Заява № 17735/06) у п. 62. Суд повторно зазначає, що саме національні органи, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення національного законодавства. Проте Суд повинен перевірити, чи спосіб, в який тлумачиться та застосовується національне законодавство, породжує наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії (№ 1)" (Scordino V. Italy (по. 1)) [ВП], заява № 36813/97, пп. 190, 191, ECHR 2006).
А тому врахування домашнього арешту по за строками досудового розслідування обов'язково призведе до невиправданого та незаконного тримання підозрюваного під домашнім арештом, що є неприпустимим.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді домашнього арешту обґрунтовано продовжувалася згідно ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 травня 2019 року, термін дії закінчується 11 червня 2019 року. Суд належно оцінив суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що обґрунтовано інкримінується обвинуваченому, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого та дійшов висновку про існування певних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор.
Разом з тим, вирішуючи питання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені чинним кримінально-процесуальним законодавством України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Запобіжні заходи, які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Доводи клопотання прокурора в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, є Головою Черкаської обласної партійної організації політичної праттії «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС» та членом Вищої Ради політичної партії «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС» він є телевізійним журналістом та ведучим програми «Антена Студіо», він є учасником бойових дій, молодшим лейтенантом поліції запасу, він приймав участь в АТО з 2014 по 2015 роки та був нагороджений медаллю «Захиснику Маріуполя», нагрудним знаком МВС України «За відзнаку в службі», почесною відзнакою Черкаської ОДА «Холодний яр», Грамотою президента Фонду підтримки національної безпеки України, грамотою Виконавчого комітетеу Черкаської міської Ради, він є помічником народного депутата України ОСОБА_10 , виключно позитивно харектеризується міським Головою м. Черкаси ОСОБА_12 та його заступником - ОСОБА_13 , секретарем Черкаської міської Ради - ОСОБА_14 , народним депутатом України ОСОБА_10 та за місцем проходження служби. ОСОБА_6 є одруженим, має постійне місце проживання та роботи, що в цілому свідчить про стійкість соціальних зв'язків, покладені на нього судом процесуальні обов'язки протягом строку дії обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту виконував належним чином, будь-яких порушень не допускав.
Отже, судом встановлено, що підстав для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту немає. Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину, враховуючи дані про обвинуваченого, не можуть слугувати підставою обмеження права на свободу та особисту недоторканість, гарантовані Конституцією України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладанням відповідних обов'язків, оскільки саме такий запобіжний захід на переконання суду забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Щодо твердження захисника про те, що врахування домашнього арешту по за строками досудового розслідування обов'язково призведе до невиправданого та незаконного тримання підозрюваного під домашнім арештом, що є неприпустимим, то слідчий суддя вважає вказати на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Відповідно до постанови керівника Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_15 від 2 4 квітня 2019 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 11 червня 2019 року.
Згідно з дорученням прокурора заступника начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 від 6 червня 2019 року у порядку ст. 290 КПК України доручено надати підозрюваним та їх захисникам, потерпілому по кримінальному провадженню №12019251010001221 від 9 березня 2019 року доступ до матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, в силу норм п. 5 ч. 1 ст. 3 та ст. 219 КПК України досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, однак, воно не вважається закінченим, оскільки у даному випадку обвинувальний акт до суду не направлено, у зв'язку з тим, що здійснюється виконання вимог ст. 290 КПК України - ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, на виконання яких строки досудового розслідування не поширюються.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва прокуратури Черкаської області юриста 1 класу ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12019251010001221 від 9 березня 2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання і покласти на нього наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначити тривалістю до 10 липня 2019 року
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 480,25грн до 3842 грн.
Копію ухвали після проголошення негайно вручити підозрюваному і прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 13 червня 2019 року о 08 год. 15хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1