Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4296/19
11 червня 2019 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області та прокурора Черкаської місцевої прокуратури що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
На адресу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси в порядку ст. 303 КПК України надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області та прокурора Черкаської місцевої прокуратури що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Так, в обґрунтування своїх вимог скаржник вказує, що 19.04.2019 року при відчуженні належного ОСОБА_5 автомобіля (придбаного у законному порядку) ВАЗ -2109, держ. реєстр. № НОМЕР_1 , працівниками поліції Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області вилучено вказаний транспортний засіб, начеб - то, за незаконне переобладнання. Вилучено також і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Зі слів ОСОБА_5 , вказаний автомобіль поставлено на штраф майданчик Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, в м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104. При цьому, ніяких документів (протокол вилучення чи опис майна) йому не надали, понятих при цьому не було.
Вказаний автомобіль належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого сервісним центром МВС України в м. Благовіщенське, Кіровоградської області, дата реєстрації - 03.03.2017 року. При придбанні автомобіля було дотримано всіх необхідних процедур, тобто, ОСОБА_5 є законослухняним набувачем.
Підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 не пред'являли, по суті справи не допитували.
Подальша доля автомобіля та документів невідома.
Працівниками поліції при вилученні автомобіля у ОСОБА_5 грубо порушено його конституційне право.
10.05.2019 року, адвокатом ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , керівнику Черкаської місцевої прокуратури та начальнику слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області направлено адвокатський запит про проведення перевірки законності вилучення та утримання автомобіля «ВАЗ -2109», держ. реєстр. № НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належних ОСОБА_5 , а також про зобов'язання повернути вказаний транспортний засіб та документ про його реєстрацію.
Згідно відповіді за № 143-152-19 від 16.05.2019 року Черкаської місцевої прокуратури, отримано інформацію про те, що у провадженні СВ Черкаського відділу ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12019251010001980 від 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Працівниками поліції під час проведення огляду місця події в м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21, вилучено автомобіль ВАЗ 2109 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 .
Прокурором встановлено, що в порушення вимог ст. 171 КПК України слідчий не звертався з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у зв'язку з чим буде направлено лист до начальника ГУНП про проведення службового розслідування. Одночасно, процесуальним прокурором на керівництво Черкаського відділу ГУНП в Черкаській області направлено лист про повернення вищевказаного автомобіля.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 169 КПК України - тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення безпідставним.
Таким чином, прокурор своїми повноваженнями, визначеними вказаною нормою права, щодо повернення безпідставно вилученого майна, не скористався, процесуальну оцінку факту вилучення майна не надав, що вказує на його бездіяльність, рекомендував звернутися до суду для оскарження дій слідчого в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Поданий адвокатський запит начальником слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області в установлений Законом строк не розглянуто, що вказує на ігнорування ним вимог діючого законодавства та процесуальну бездіяльність.
Відповідь від СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області не надійшла.
Враховуючи викладене, скаржник просив вимоги скарги задоволити та визнати протиправною бездіяльність прокурора Черкаської місцевої прокуратури та слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого у ОСОБА_5 автомобіля ВАЗ 2109 держ. реєстр. № НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 . Зобов'язати прокурора Черкаської місцевої прокуратури та слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області повернути незаконно вилучений автомобіль ВАЗ 2109, держ. реєстр. № НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_5 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , вимоги скарги підтримав та просив її задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги визнав, зазначив, що дійсно слідчий після тимчасового вилучення майна не звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, а тому майно має бути повернуто власнику.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, законності, змагальності сторін і забезпеченні права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Неухильне дотримання усіма учасниками кримінального провадження зазначених принципів є запорукою реалізації права на справедливий суд та права на ефективний засіб юридичного захисту, що передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (статті 6 і 13 Конвенції).
Принцип законності, закріплений ст.9 КПК України, передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Зазначеному принципу кореспондує гарантія права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, що закріплене у ст.24 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що 19.04.2019 року при відчуженні належного ОСОБА_5 автомобіля ВАЗ -2109, держ. реєстр. № НОМЕР_1 , працівниками поліції Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області вилучено вказаний транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . На даний час у провадженні СВ Черкаського відділу ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12019251010001980 від 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
10.05.2019 року, адвокатом ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , керівнику Черкаської місцевої прокуратури та начальнику слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області направлено адвокатський запит про проведення перевірки законності вилучення та утримання автомобіля «ВАЗ -2109», держ. реєстр. № НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належних ОСОБА_5 , а також про зобов'язання повернути вказаний транспортний засіб та документ про його реєстрацію.
Згідно відповіді за № 143-152-19 від 16.05.2019 року Черкаської місцевої прокуратури, отримано інформацію про те, що у провадженні СВ Черкаського відділу ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12019251010001980 від 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Працівниками поліції під час проведення огляду місця події в м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21, вилучено автомобіль ВАЗ 2109 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 .
Прокурором встановлено, що в порушення вимог ст. 171 КПК України слідчий не звертався з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у зв'язку з чим буде направлено лист до начальника ГУНП про проведення службового розслідування. Одночасно, процесуальним прокурором на керівництво Черкаського відділу ГУНП в Черкаській області направлено лист про повернення вищевказаного автомобіля.
Згідно частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні на адресу слідчого судді клопотання про накладення арешту на вилучені предмети не подавалося, слідчим суддею відповідне клопотання не розглядалося, рішення про арешт майна не виносилось.
Враховуючи зазначений процесуальний статус щодо вказаних речей, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування положень статті 169 КПК України, згідно якої тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено : 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Таким чином, прокурор своїми повноваженнями, визначеними вказаною нормою права, щодо повернення безпідставно вилученого майна, не скористався, процесуальну оцінку факту вилучення майна не надав, що вказує на його бездіяльність, рекомендував звернутися до суду для оскарження дій слідчого в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для утримання у слідчого вищевказаних автомобіля та свідоцтва.
Згідно ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала слідчого судді, яка може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
За таких обставини, викладені у скарзі доводи в цій частині є обґрунтованими, у зв'язку з чим слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наданий суду, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга адвоката ОСОБА_4 з даного питання підлягає задоволенню, оскільки, у даному випадку, втручання державного органу у право на мирне володіння майном порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника майна, тобто становить "особистий і надмірний тягар для особи" враховуючи його перебування у невизначеному стані, адже лише у даний спосіб, на цей час, є можливим усунути усі наслідки незаконної дії та відновити стан, який найімовірніше існував би, якби не було вчинено цю дію, а саме шляхом застосування єдино можливого шляху виправлення наслідків у такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, ситуацію, яка існувала до проведення такої дії. З цього приводу ЄСПЛ у справі "П'єрсак проти Бельгії" (Piersack v. Belgium) (Article 50), Series A N 85, C. 16, зазначив, що він "виходитиме з того принципу, що заявник має бути, по можливості, повернений у становище, в якому він перебував", якби не було порушено його права, адже таким чином підкреслюється верховенство обов'язку відновлення status quo ante, а в рішенні від 31 жовтня 1995 року у справі "Папамічалопулос та інші проти Греції" (Papamichalopoulos and Others v. Greece) (стаття 50), Series A N 330-B, суд застосував принцип restitutio in integrum та вказав, що виправлення здійсненого порушення повинне, по можливості, усунути усі наслідки незаконної дії та відновити стан, який найімовірніше існував би, якби не було вчинено цю дію та застосувати в цих цілях всі можливі шляхи такого виправлення наслідків у такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, ситуацію, яка існувала до порушення шляхом повернення майна, особі, яка подала скаргу (див. рішення у справах "Маестрі проти Італії" [ВП] (Maestri v. Italy [ВП]), заява N 39748/98, п. 47, ECHR 2004-І; "Ассанідзе проти Грузії" [ВПl] (Assanidze v. Georgia [ВП]), заява N 71503/01, п. 198, ECHR 2004-II; "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" [ВП] (), заява N 48787/99, п. 487, ECHR 2004-VII).
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове завдоволення скарги, а саме: про визнання протиправною бездіяльність прокурора Черкаської місцевої прокуратури та слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого у ОСОБА_5 , а саме: автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 ; та зобов'язання уповноважену особу слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області повернути незаконно вилучений автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_5 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 , які вилучені під час проведення огляду місця події в м. Черкаси вул. Лесі Українки, 21 в межах кримінального провадження №12019251010001980 від 20.04.2019 року
Керуючись ст.ст. 167,169,171,303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області та прокурора Черкаської місцевої прокуратури що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність прокурора Черкаської місцевої прокуратури та слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого у ОСОБА_5 , а саме: автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 .
Зобов'язати уповноважену особу слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області повернути незаконно вилучений автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_5 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 , які вилучені під час проведення огляду місця події в м. Черкаси вул. Лесі Українки, 21 в межах кримінального провадження №12019251010001980 від 20.04.2019 року
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 14.06.2019 року о 13 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1