ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/1211.01.10
За позовом Приватного підприємства «Крим Чай»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»
про стягнення 34 865,67 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Стариченко А.В. -представник за довіреністю № 3 від 08.01.2010р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»заборгованості за Договором поставки № 444СМФ2008 від 10.12.2007р. в розмірі 34 865,67 грн., в тому числі 30 344,00 грн. -основний борг, 3 631,30 грн. -пені та 890,37 грн. -3 % річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір поставки на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар, за який відповідач, в порушення умов договору, не розрахувався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009р. порушено провадження по справі № 53/12, розгляд справи призначено на 11.01.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 11.01.2010р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 30 344,00 грн. основного боргу та 890,37 грн. 3 % річних.
Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -31 234,37 грн.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду від 14.12.2009р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 14.12.2010р., про що свідчать відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали та реєстр відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.01.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
10.12.2007р. між Приватним підприємством «Крим Чай»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(покупець) був укладений договір поставки № 444СМФ2008, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні -покупцю товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1. Договору).
Поставка товарів здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2000р.) на склад покупця чи/або в магазини, адреси яких вказані покупцем в заявці (п. 2.1. договору).
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
На виконання умов договору поставки № 444СМФ2008 у відповідності до видаткових накладних № КЧ-1007911 від 14.07.2008р., № КЧ-1008020 від 21.07.2008р., № КЧ-1007818 від 07.07.2008р., № КЧ-1007678 від 29.06.2008р., № КЧ-1008276 від 11.08.2008р., № КЧ-1008182 від 04.08.2008р., № КЧ-1008682 від 13.09.2008р., № КЧ-1008449 від 25.08.2008р., № КЧ-1007391 від 31.05.2008р., № КЧ-1007100 від 10.05.2008р., № КЧ-1007106 від 10.05.2008р., № КЧ-1007006 від 28.04.2008р., № КЧ-1006910 від 19.04.2008р., № КЧ-1006806 від 14.04.2008р., № КЧ-1006614 від 01.04.2008р., № КЧ-1006427 від 15.05.2008р., № КЧ-1006348 від 10.03.2008р., № КЧ-1006076 від 19.02.2008р., № КЧ-1005966 від 11.02.2008р., № КЧ-1005829 від 30.01.2008р., № КЧ-1005677 від 21.01.2008р., № КЧ-1000362 від 14.01.2008р., № КЧ-1000037 від 05.01.2008р., № КЧ-1006160 від 23.02.2008р., № КЧ-1005847 від 29.12.2007р., № КЧ-1005590 від 12.12.2007р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні) ТОВ «Вестер Україна»отримало від ПП «Крим Чай» товар на загальну суму 66 788,06 грн.
Факт прийняття товару відповідачем підтверджується відбитком печатки та підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.
Відповідно до п.9.7. договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 32 банківських днів з дня отримання товару покупцем.
Матеріали справи свідчать, що відповідач заборгованість перед позивачем за отриманий на виконання умов договору поставки товар на суму 66 788,06 грн. частково погасив, частину товару повернув, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 30 344,00 грн., що підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов'язання щодо поставки товару, тоді як відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30 344,00 грн., яку позивач просить стягнути як основний борг.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 9.7. договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар не розрахувався.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ПП «Крим Чай»щодо стягнення з ТОВ «Вестер Україна»основного боргу за договором поставки № 444СМФ2008 у розмірі 30 344,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 890,37 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 3 % від простроченої суми, розмір яких відповідно поданого позивач розрахунку становить 890,37 грн.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача то позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 264 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул.. Ризька, 8-А; код ЄДРПОУ 35073676, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства «Крим Чай»(95053, АРКрим, м. Сімферополь, вул.. Воровського, 60, кв. 399; код ЄДРПОУ 30494425) 30 344 (тридцять тисяч триста сорок чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 890 (вісімсот дев'яносто) грн.. 37 коп. 3% річних, 349 (триста сорок дев'ять) грн.. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.