Рішення від 25.12.2009 по справі 1/500

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/50025.12.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»

До Дочірнього підприємства «Продмережа»

Про стягнення 14 004,71 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Вовк А.А., довіреність № 5 від 01.10.2009р.

від відповідача Мажуга В.Ю., довіреність б/н від 06.10.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Продмережа» (далі -відповідач) про стягнення з останнього 14 004,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 28-08 від 01.01.2008 р.

Ухвалою суду від 07.10.2009р. порушено провадження у справі № 1/500 та призначено розгляд на 20.11.2009р.

20.11.2009р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з хворобою судді Мельник В.І., тому засідання призначено на 04.12.2009р.

27.11.2009р. відповідач подав до канцелярії клопотання про відкладення розгляду справи.

04.12.2009р. позивач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав.

Суд вирішив задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 25.12.2009р.

25.12.2009р. представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов визнав, проте заперечив проти нарахування штрафних санкцій, подав контр розрахунок.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між сторонами Договору № 28-08 від 01.01.2008р. (далі-договір) позивач зобов'язався постачати товар у власність відповідача, який в свою чергу зобов'язався приймати та сплачувати вартість товарів, передбачених умовами договору.

Згідно з умовами п.7.4 договору оплата за товар повинна була здійснюватись в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок позивача після його реалізації кожен 21 день.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на суму 23 307,60 грн., про що свідчать товарно-транспортні накладні, копіяї яких додані до матеріалів справи.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у обсязі 11 707,60 грн.

Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 11 707,60 грн.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 14 004,71 грн. боргу, а саме: 11 707,60 грн. -основного боргу, 447,45 грн. -3% річних, 1849,66 грн. - індексу інфляції, та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В судовому засіданні 25.12.2009р. представник відповідача подав контррозрахунок штрафних санкцій, суму основного боргу визнав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали подані сторонами, встановив, що згідно статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, а відповідно до умов договору поставки строк оплати чітко не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у строк зазначений в вимозі або у семиденний термін з дня надходження вимоги.

Вимога від позивача надійшла 25.03.2009р., отже строк виконання вимоги настав 30.03.2009р., тому період за який повинна розраховуватись відповідальність, а саме нарахування 3% річних та інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України, має здійснюватись з 30.03.2009р.

Виходячи з усього вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача частково, а саме у частині стягнення суми основного боргу, та частково 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач також просив стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 140,05 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Продмережа»(04116, м.Київ, вул. Маршала Рибалка 10/8, корпус 3, код ЄДРПОУ 30929444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(98612, АР Крим, м.Ялта, вул. Жовтнева 8, кв. 32, код ЄДРПОУ 32362063) 11 707 (одинадцять тисяч сімсот сім) грн. 60 коп. -основного боргу, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 98 коп. -3% річних, 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 23 коп. -індексу інфляції, 122 (сто дві) грн. 37 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 15.01.2010р.)

Попередній документ
8244466
Наступний документ
8244468
Інформація про рішення:
№ рішення: 8244467
№ справи: 1/500
Дата рішення: 25.12.2009
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію