Дата документу 03.06.2019 Справа № 554/9301/18
Провадження № 1-кс/554/6380/2019
03 червня 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадженн № 12017170300000754 від 28.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,-
26 квітня 2019 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 10.01.2019 року про закриття кримінального провадження № 12017170300000754 від 28 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
В обґрунтування скарги зазначив, що 28.07.2017 року за його завою внесені відомості до ЄРДР за фактом шахрайських дій, що мали місце 6-7 грудня 2015 року з боку ОСОБА_6 та заявник вказує, що останній, зловживаючи довірою, заволодів його ноутбуком марки «Асус К56СВ (К56СВ-ХХ035Н)», чорного кольору.
17.04.2019 року представник заявника отримав постанову від 10.01.2019 року про закриття вказаного кримінального провадження, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення, однак слідчий жодним чином не повідомив потерпілого про закриття справи. Заявник вважає, що слідчим не було проведено необхідних та достатніх слідчих дій по кримінальному провадженню, направлених на закінчення досудового розслідування зі з'ясування всіх обставин справи та прийняття законного рішення, що вказує на формальний підхід. Зазначає, що у постанові про закриття кримінального провадження слідчий посилався на цивільно-правовий характер відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і що в діях останнього відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Також заявник стверджує, що, отримавши його ноутбук під приводом використання на курсах підвищення кваліфікації депутатів, ОСОБА_6 фактично його продав на наступний день, не маючи на меті його повертати. Крім того, заявник вказує, що слідчим не було здійснено ряду слідчих дій, серед яких: допити свідків, очна ставка між ним та ОСОБА_6 ; не встановлено, чи були які-небудь курси підвищення кваліфікації, на яких мав брати участь ОСОБА_6 ; не встановлено майновий стан ОСОБА_6 тощо. Крім того, вважає неконкретизованою постанову слідчого, оскільки в ній не зазначено про відсутність складу кримінального правопорушення в діях певної особи. Таким чином, постанова про закриття кримінального провадження винесена слідчим передчасно та підлягає скасуванню, а досудове розслідування має бути відновлене, на підставі чого просить задовольнити скаргу.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав, просив задовольнити та скасувати постанову про закриття кримінального провадження з підстав, наведених у скарзі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 12017170300000754 від 28 липня 2017 року, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Так, статтею 284 КПК України чітко визначені підстави до закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а, також, на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого приймається виключно у формі постанови. Постанова слідчого, прокурора складається з обов'язкових частин, передбачених ч.4 ст.110 КПК України, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього кодексу.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, що слідує зі змісту ст.94 КПК України.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального процесу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 28.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170300000754 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України (арк. крим. провадж. 1).
Судом установлено, що 10 січня 2019 року слідчим СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області була винесена оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження №12017170300000754 від 28.07.2017 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (арк. крим. провадж. 115-119).
Вказану постанову про закриття кримінального провадження представник заявника отримав 17.04.2019 року, що не було спростовано стороною обвинувачення під час розгляду скарги в суді.
Заявник звернувся до суду зі скаргою 26.04.2019 року, а тому заявником не пропущено строк звернення до суду зі скаргою.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження та постанови про закриття вказаного кримінального провадження встановлено, що слідчим не у повній мірі дотримано вищевказаних вимог процесуального закону, а тому передчасно прийнято оскаржувану постанову.
Вказана постанова не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України та є такою, що винесена передчасно, з огляду на таке.
Так, слідчим не перевірено обставин того, чи надавав потерпілий власне майно - ноутбук «Асус» ОСОБА_6 як депутату Микільської сільської ради Полтавського району для потреб використання на курсах підвищення кваліфікації, а також чи проводилися взагалі такі курси та чи був на них сам ОСОБА_6 , не витребувано відповідної інформації про такі курси, а також не встановлено майновий стан ОСОБА_6 на той період часу.
Разом із тим, під час розгляду скарги заявником надано копію відповіді №753 від 06.05.2019 року на адвокатський запит, з якої вбачається, що курси підвищення кваліфікації депутатів Микільської сільської ради Полтавського району у 2015-2016 роках не проводились, а відповідно ОСОБА_6 у них участі не брав (а.с.28), що не було належним чином перевірено слідчим і не надано цьому правову оцінку у сукупності з іншими доказами.
Крім того, у кримінальному провадженні не допитано як свідка голову Микільської сільської ради Полтавського району ОСОБА_7 з приводу вказаних обставин, а також не проаналізовано покази, надані свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Також у судовому засіданні встановлено, що очна ставка між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не проводилася.
Таким чином, слідчий передчасно, без з'ясування всіх обставин, допиту всіх осіб, яким можливо відомо про обставини кримінального правопорушення, прийняв рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у п.67 рішення від 4 квітня 2006 року у справі «Шевченко проти України» розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані.
Слідчим вищевказаних вимог закону не було дотримано. Отже, відсутні підстави вважати, що досудове розслідування проведене всебічно і повно.
При проведенні досудового розслідування суд не виключає проведення інших дій щодо встановлення обставин справи.
Таким чином, у постанові про закриття кримінального провадження слідчим не оцінено вказані докази, а лише встановлено факт їх наявності, не проведено всіх можливих слідчих дій для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, висновок про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення винесений завчасно.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно та підлягає скасуванню, оскільки слідчим не здійснено всіх заходів щодо збирання доказів в порядку ст.ст.91-94 КПК України не проведено їх оцінку як кожного доказу окремо, так і в їх сукупності.
Керуючись ст.303-307,309,369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 від 10 січня 2019 року про закриття кримінального провадження за № 12017170300000754 від 28.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №12017170300000754 від 28.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України повернути до СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області для організації досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1