Справа № 528/1016/18
Провадження № 1-кп/539/92/2019
«18» червня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю : прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області матеріали кримінального провадження №12018170150000279 про обвинувачення:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, уродженця м. Гребінка, освіта середня, не одруженого, має малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
24.09.2018 року приблизно о 12 год. 10 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на задньому сидінні салону автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , проїжджаючи домогосподарство АДРЕСА_2 , діючи умисно, накинув на шию потерпілого ОСОБА_7 ремінь із своїх штанів, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіку орбіти правого ока з осадненням правої брови та набряку третього пальця правої кисті, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 126 від 3.10.2018 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах фактично визнав повністю, пояснив, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння викликав таксі, після чого як таксі прибуло, то сів до салону автомобіля. За кермом був ОСОБА_7 , якого він раніше знав. Приблизно через 20 хвилин, як сів до автомобіля, на нього щось найшло та він вирішив полякати потерпілого і спробував накинути тому на шию ремінь із власних штанів. Після чого автомобіль зупинився та потерпілий в подальшому доправив його до відділення поліції.
Вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України за обставин, викладених у мотивувальній частині вироку також підтверджується :
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що 24.09.2018 року близько 11-30 год. до нього зателефонували та сказали, що є клієнт, якого треба кудись відвезти. Він приїхав на виклик, а особа, яка мала їхати сіла до автомобіля позаду нього та сказав, що треба їхати в село Олександрівка. Це був ОСОБА_10 , якого він раніше бачив. По дорозі на підйомі до с. Наталівка він почув позаду якийсь шелест та побачив як щось махнуло перед ним і виставив руку та встиг застромити два пальці під ремінь, який йому накинув на шию ОСОБА_10 . Після чого він порвав даний ремінь, вижав зчеплення та нажав на тормоз і машина заглохла. Коли автомобіль зупинився, то він витяг за собою із автомобіля ОСОБА_10 , який схопив його ззаді руками, після чого заламав ОСОБА_10 руку та посадив до автомобіля і доставив того до відділення поліції;
-показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що він стояв біля переїзду та бачив як приїхав на автомобілі ОСОБА_7 , який повідомив, що на нього було здійснено напад. Там ще був ОСОБА_10 , який просився, був в неадекватному стані, таке як п'яний;
-показаннями свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що в той день 24.09.2018 року працювала на вокзалі та побачила як приїхав автомобіль і з нього вийшов ОСОБА_8 та зайшов до магазину і попросив таксі викликати. Їй здалося, що ОСОБА_10 був не тверезий. Вона зателефонувала до ОСОБА_7 . Коли приїхав ОСОБА_7 , то ОСОБА_10 сів до машини за водієм. Потім бачила як автомобіль повернувся та з нього вийшов ОСОБА_10 та просився, ставав на коліна;
-протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 24.09.2018 року, відповідно до якого Гребінківським ВП від ОСОБА_7 було прийнято заяву про те, що 24.09.2018 року коли він підвозив знайомого йому хлопця на автомобілі, той накинувся на нього ззаді та наніс йому тілесні ушкодження (а.с. 97);
-протоколом огляду місця події від 25.09.2018 року, а саме ділянки автодороги в с. Наталівка по вул. Мічуріна, 14, де ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_7 , в ході якого було виявлено та вилучено фрагмент паску яким ОСОБА_8 спричинив тілесні ушкодження (а.с. 98-102);
- висновком експерта № 126 від 3.10.2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіку орбіти правого ока з осадненням правої брови та набряку третього пальця правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. У висновку експертизи зазначено, що дані тілесні ушкодження могли утворитися при звільненні від паска. (а.с. 103);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 3.10.2018 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_7 розповів та показав як саме йому були спричинені ОСОБА_8 тілесні ушкодження 24.09.2018 року (а.с. 104-111);
-висновком експерта № 127 від 9.10.2018 року, відповідно до якого показання потерпілого ОСОБА_7 дані ним в ході проведення слідчого експерименту підтверджуються отриманими об'єктивними судово медичними даними (а.с. 112);
-висновком щодо результатів медичного огляду від 24.09.2018 року №46, відповідно до якого у ОСОБА_8 об 15-15 год. 24.09.2018 року встановлено стан алкогольного сп'яніння (а.с. 117).
При вирішенні питання щодо кваліфікації дії винного, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З викладеного вбачається, що суд за власною ініціативою не може вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Під час судового розгляду справи прокурор не змінював обвинувачення та не висував ОСОБА_8 додаткового обвинувачення.
В судовому засіданні потерпілий та його представник зазначали, що у даному випадку дії обвинуваченого містять інший склад злочину, а саме склад злочину замаху на вбивство.
Судом роз'яснювалося потерпілому та представнику потерпілого, що оскільки, дане провадження є провадженням у формі приватного обвинувачення відповідно до ст. 477 КПК України, то потерпілий, якщо він не підтримує обвинувачення у формі приватного обвинувачення, то він має право відмовитися від обвинувачення, що відповідно до ст. 284 КПК України матиме наслідком закриття кримінального провадження.
За вказаних обставин потерпілий заявив, що він підтримує обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК України та не відмовляється від нього.
Враховуючи викладене, діючи в межах судового розгляду та висунутого обвинувачення, суд вважає за необхідне зазначити, що фактично вчинене ОСОБА_8 відносно потерпілого ОСОБА_7 діяння містить склад злочину, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
При цьому суд не встановлює наявності чи відсутності в діях ОСОБА_8 у даному випадку складу незакінченого злочину, передбаченого ст. 115 КК України.
Таким чином, оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України поза розумним сумнівом.
Суд вважає, що вина ОСОБА_8 в заподіянні ОСОБА_7 умисного легкого тілесного ушкодження, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, оскільки ним було вчинено даний злочин.
Обставин справи, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що лише сам факт визнання ОСОБА_8 своєї вини за ч.1 ст. 125 КК України, не є достатньою підставою вважати, що у даному випадку має місце пом'якшуюча вину обставина щире каяття. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений вживав заходи щодо відшкодування шкоди потерпілому.
Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 22.03.2018 року по справі № 759/7784/15-к.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною справи, що обтяжує покарання ОСОБА_8 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується як висновком щодо результатів медичного огляду так і визнанням даної обставини самим обвинуваченим.
Cуд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який не є тяжким, особу винного ОСОБА_8 , який раніше не судимий, має малолітню дитину, станом на час розгляду справи не працює, задовільно характеризується за місцем проживання (а.с. 121), висновок досудової доповіді відділу пробації (а.с. 57-59), обраний спосіб вчинення злочину та заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, думку учасників судового провадження, вважає за необхідне призначити наближене до максимального покарання ОСОБА_8 за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.
Речовий доказ підлягає вирішенню згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 374 КПК України,
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді 170 (ста сімдесяти) годин громадських робіт.
Речовий доказ по справі : фрагмент паску - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1