Справа № 420/1332/19
18 червня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморського управління Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла під час перебування на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, в сумі 11627,42грн.; зобов'язання визнати безнадійною недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11627,42грн., яка виникла під час перебування на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, та її списати в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу; визнання протиправним та скасування Рішення №0028145307 від 06.02.2019р.,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень від 07.06.2019р. вхід.№20605/19), просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо не списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, в сумі 11627,42грн.; зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області визнати безнадійною недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11627,42грн., яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, та її списати в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу; визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0028145307 від 06.02.2019р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що положеннями чинного законодавства України передбачено особливі умови щодо виконання платниками, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, зобов'язань зі сплати єдиного внеску. Зокрема, на думку позивача, ФОП ОСОБА_1 звільнено від виконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014року по 30 квітня 2018року, оскільки у вказаний період позивач, як платник єдиного внеску, перебував на обліку в органах доходів і зборів Кіровського району, які розташовані на території проведення антитерористичної операції в м.Донецьк. Таким чином, на думку позивача, ГУ ДФС в Одеській області заборонено застосувати до ФОП ОСОБА_1 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» через невиконання позивачем обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014року по 30 квітня 2018року. Так само і недоїмка в сумі 11627,42грн., котра виникла у позивача у період після 14 квітня 2014року до 31 грудня 2016року, визнається безнадійною та підлягає списанню, адже відповідач 23 травня 2018року отримав від позивача відповідне клопотання №4. Отже, наявність в картці особового рахунку позивача безнадійної недоїмки станом на 19.01.2017року в сумі 11627,42грн. свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а наявність спірного рішення №0028145307 від 06 лютого 2019року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9826,51грн. - про зловживання відповідачем своєю владою та невиконання посадових обов'язків, які на нього покладено ст.19 Конституції України, та пунктом 9-4 розділу VIII “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 10.04.2019р. вхід.№ЕП/2721/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06.02.2019р. №0028145307, оскільки для визнання податкового боргу безнадійним та його списання наявність від повідного сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непере борної сили та їх вплив на фінансово-господарську діяльність конкретного суб'єкта госпо дарювання є обов'язковою. Відсутність такого сертифікату унеможливлює списання податкового боргу заявни ків з єдиного внеску. Також, відповідач стверджує, що з огляду на здійснення ФОП ОСОБА_1 несвоєчасної сплати боргу з нарахованого єдиного внеску, контролюючим органом, на підставі облікових даних платника, винесено Рішення №0028145307 від 06.02.2019року про застосування 20% штрафної санкції за несвоєчасну сплату вищенаведених зобов'язань.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/1332/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення №0028145307 від 06.02.2019р.
Ухвалою суду від 03.06.2018р. замінено первісного відповідача - Чорноморське управління ГУ ДФС в Одеській області належним відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2019р. закрито підготовче провадження, та призначено справу №420/1332/19 до судового розгляду по суті.
Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 06.02.2019р. начальником Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області Зарицьким А. ОСОБА_2 , на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», прийнято Рішення №0028145307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3528,54грн., та нараховано пеню в сумі 6297,97грн.
Не погодившись з означеним Рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 06.02.2019р. №0028145307, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Вікторівни про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС в Одеській області щодо не списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, в сумі 11627,42грн.; зобов'язання Головного управління ДФС в Одеській області визнати безнадійною недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11627,42грн., яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, та її списати в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу; визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0028145307 від 06.02.2019р., підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 15.10.2012р. проведено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ), що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №816728.
Судом з'ясовано, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на обліку як платник податків перебувала в органі доходів і зборів Кіровського району м.Донецьк.
14.04.2014р. виконуючим обов'язки Президента України, Головою Верховної Ради України Турчиновим О. прийнято Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», пунктом 1 якого уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
У зв'язку з чим, та з огляду на проведення антитерористичної операції, позивач - ФОП ОСОБА_1 змінила місце проживання з АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.05.2017р. №5125001335.
16.06.2017р. ФОП ОСОБА_1 взято на облік до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Овідіопольське відділення), що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Витягу з реєстру платників єдиного податку від 16.06.2017р.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII, за приписами статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30 жовтня 2014року, та №1275-р від 02.12.2015р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до переліку яких також включено м.Донецьк.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014року №1053" від 05.11.2014р. №1079-р було зупинено дію Розпорядження Розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р.
У подальшому, на виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження від 02.12.2015р. №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких Розпоряджень Кабінету Міністрів України".
Відповідно до Додатку до Розпорядження №1275-р від 02.12.2015р. до зазначених населених пунктів, зокрема, належить місто Донецьк Донецької області.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що протягом спірного періоду позивач - ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність в м.Донецьк, яке відповідно до вищеозначених розпоряджень Кабінету міністрів України належить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.
Судом також з'ясовано, що 23.05.2018р. ФОП ОСОБА_1 звернулась до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Овідіопольське відділення) із заявою №1 щодо визнання недоїмки безнадійною та її списання, оскільки у зв'язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції роботу ФОП ОСОБА_1 , яка знаходилось в місцях проведення АТО, тимчасово припинено. Тимчасове припинення роботи виникло не з вини Фізичної особи-підприємця, а обумовлене загрозою житлу і здоров'ю підприємця. Терміном дії простою вважається період з 14.04.2014р. до закінчення дії обставин, що створюють загрозу життю і здоров'ю, закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. У зв'язку з виниклими обставинами, у період з 01.07.2014р. по 31.12.2016р. не нараховувався та не сплачувався єдиний соціальний внесок, та виникла недоїмка у розмірі 11627,42грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до частини 2 статті 2 якого виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачено статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до частини 8 якої платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015року - 10 відсотків).
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02 вересня 2014року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначено, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Таким чином, надаючи правову оцінку обставинам даної справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення, та притягнення до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
З огляду на дію абзацу 3 пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, позивач - ФОП ОСОБА_1 звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 06 лютого 2019року відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Судом з'ясовано, що в межах спірних правовідносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 21 жовтня 2014року до 18 січня 2019року, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення такої операції, без врахування положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який забороняє притягнення до відповідальності, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов'язок платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а лише надає, на період проведення антитерористичної операції, можливість не виконувати його у встановлені строки (своєчасно), та в повному обсязі.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що застосування до позивача - ФОП Собко Аліна Вікторівна штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 01 липня 2014року до 31 грудня 2016року є протиправним.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у Постановах від 13.06.2018р. по справі №805/1183/15-а, від 16.04.2019р. по справі №812/5/17.
При цьому, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3 Вікторівни про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС в Одеській області щодо не списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, в сумі 11627,42грн.; зобов'язання Головного управління ДФС в Одеській області визнати безнадійною недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11627,42грн., яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, та її списати в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, оскільки зазначені правовідносини врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та позивача може бути звільнено від його сплати лише за умови дотримання відповідної процедури, а саме надання документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, котрим, зокрема, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Означена правова позиція наведене Верховним Судом у Постановах від 10.05.2018р. по справі №826/27323/15, від 23 жовтня 2018року по справі №№805/1596/17-а.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморського управління Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла під час перебування на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, в сумі 11627,42грн.; зобов'язання визнати безнадійною недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11627,42грн., яка виникла під час перебування на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, та її списати в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу; визнання протиправним та скасування Рішення №0028145307 від 06.02.2019р., підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморського управління Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не списання безнадійної недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла під час перебування на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, в сумі 11627,42грн.; зобов'язання визнати безнадійною недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11627,42грн., яка виникла під час перебування на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, та її списати в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу; визнання протиправним та скасування Рішення №0028145307 від 06.02.2019р., задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0028145307 від 06.02.2019р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1921(одна тисяча дев'ятсот двадцять одна)грн.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.