Справа № 420/1891/19
18 червня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521, посилаючись на те, що базовим податковим періодом за нарахування та сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, є саме 2015, 2016, 2017, 2018роки, та до 01 липня кожного року відповідач повинен був провести розрахунок та надіслати, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України, відповідне повідомлення. Однак, спірні податкові повідомлення-рішення від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521 контролюючим органом на адресу позивача надіслано лише в кінці січня 2019р.
Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 25.04.2019р. вхід.№15159/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521, оскільки Податковим кодексом України встановлено обов'язок громадянина сплачувати податок за 2015р., 2016р., 2017р., 2018р. незалежно від наявності рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/1891/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521.
Ухвалою суду від 18.06.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі.
Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 14.01.2019р. з урахуванням положень п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено спірні податкові повідомлення-рішення №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521.
Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521, позивач - ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними, та скасування.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521 є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, до 28.09.2018р. ОСОБА_1 на праві приватної власності належав торгівельно-виставочний центр, загальною площею 2648кв.м., котрий розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.02.2019р. №156018186, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.09.2018р. №139513802, Технічного паспорта на виробничі та невиробничі будівлі від 29.01.2007р.
Судом з'ясовано, що Рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 15 липня 2014року №987-V «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району на 2015рік», встановлено на 2015р. ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1 % від мінімальної заробітної плати.
Рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 18 червня 2015року №1331-V «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Авангардівської селищної ради Одеської області на 2016 рік», встановлено на 2016р. ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати.
Рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 26 січня 2017року №620-VІ «Про внесення змін до рішення №333-VI від 14.07.2016р. «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Авангардівської селищної ради на 2017рік», встановлено на 2017р. ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати.
Рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29 червня 2017року №752-VІ «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Авангардівської селищної ради Одеської області на 2018рік» ставка податку на І квартал 2018року становить 1,5% від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.03.2018р. №279-VII «Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради №752-VI від 29.03.2018р. «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Авангардівської селищної ради на 2018рік», встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ-IV квартали 2018р. в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, як встановлено судом, та вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не заперечується факт наявності у неї в межах спірного періоду на праві власності об'єкта нерухомого майна, а саме торгівельно-виставочного центру, загальною площею 2648кв.м., котрий розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Сонячна,43, а відтак, на думку суду, контролюючим органом податок на нерухоме майно нараховано ОСОБА_1 з передбачених законодавством підстав, та з урахуванням змісту позовних вимог підстави для іншого висновку у суду відсутні.
Між тим, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилання позивача на те, що ГУ ДФС в Одеській області спірні податкові повідомлення-рішення від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521 прийнято поза мажами законодавчо визначених строків, з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521 прийнято з урахуванням положень п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Згідно з п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п.266.10.2 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Згідно з п.п.266.10.3 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що обов'язок сплати податкових зобов'язань у позивача - ОСОБА_1 виник з часу отримання спірних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для висновку про фактичну зміну контролюючим органом строків сплати податку на нерухоме майно.
Що стосується тверджень ОСОБА_1 відносно не дотримання ГУ ДФС в Одеській області вимог п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України в частині строків надсилання (вручення) оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зокрема, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), суд вважає за необхідне зазначити, що предметом спору в межах розгляду даної справи є правомірність прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521.
Водночас, дії посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області, та його структурних підрозділів щодо своєчасності здійснення адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачем в даній справі не оскаржуються.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що затримка у надісланні (врученні) контролюючим органом у встановлений підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України строк оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), може свідчити лише про процедуру їх направлення (вручення), яка не змінює суті спірних рішень, та не повинна сприйматись як безумовною підставою для висновку щодо протиправності спірних рішень суб'єкта владних повноважень і, як наслідок, для їх скасування.
Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його надсилання (вручення), передбачені Податковим кодексом України.
Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, жодним чином не впливає на його законність.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 13.02.2018року по справі №820/1975/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, наявність затримки у формуванні податкових повідомлень-рішень не вливає на обов'язок позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є беззаперечною підставою для визнання таких рішень протиправними, та для їх скасування, у зв'язку з чим суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019р. №0000750-5307-1521, №0000751-5307-1521, №0000753-5307-1521, №0000755-5307-1521, відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.