Справа № 420/5374/18
18 червня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Аракелян М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача щодо розподілу судових витрат у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року “Про стягнення виконавчого збору” у виконавчому провадженні №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області у справі №2-2317-11,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року “Про стягнення виконавчого збору” у виконавчому провадженні №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області у справі №2-2317-11.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця задоволено повністю.
11.06.2019 року за вх..№21018/19 від позивача надійшла заява щодо розподілу судових витрат, згідно якої він просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, зокрема:
судовий збір сплачений за подання адміністративного позову у розмірі 10 219,6 грн.
судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги на ухвалу суду щодо залишення позову без розгляду від 03.12.2018 року у розмірі 1762,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 10219,6 грн., у тому числі 8810 грн. за позовну заяву майнового характеру про визнання протиправною та скасування Постанови від 19.09.2018 року “Про стягнення виконавчого збору”, а також 1409,6 грн. за дві вимоги немайнового характеру.
Оскільки судом розглянуто по суті позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року “Про стягнення виконавчого збору” у виконавчому провадженні №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області у справі №2-2317-11, а факт сплати судового збору підтверджено документально (а.с. 5, 68), то стягненню з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) підлягають судові витрати у розмірі 8810 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень).
З цих підстав рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року стягнуто з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 8810(вісім тисяч вісімсот десять)грн.
Таким чином, в цій частині розподілу судових витрат питання вже вирішено судом.
Положеннями статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Судом встановлено, що Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 року провадження у справі, щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року “Про відкриття виконавчого провадження” №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення суду від 21 березня 2012 року у справі №2-2317-11 та визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року “Про арешт майна боржника” у виконавчому провадженні №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення суду від 21 березня 2012 року у справі №2-2317-11 закрито.
Згідно ч.5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Так, згідно п. 5 зазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми судового збору, сплаченого при поданні двох позовних вимог немайнового характеру, провадження стосовно яких закрито, відповідно до Квитанції №113-1441G/1 від 16.10.2018 р. у розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев'ять)грн. 60коп. (оригінал Квитанції №113-1441G/1 від 16.10.2018 р. знаходиться в матеріалах справи №420/5374/18).
Суд зазначає, що згідно положень ст..143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до п.п.«в» п.4 ч.1 ст.322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з: резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Із змісту постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 року не вбачається вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо розподілу судових витрат. Разом з тим, суд першої інстанції не праві вирішувати питання щодо розподілу судових витрат із судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, це питання має розглянути П'ятий апеляційний адміністративний суд, який ухвалив постанову від 27.03.2019 року.
Керуючись ст. ст. 132, 143, 248, 256,295 КАС України, суд,-
Клопотання позивача щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму судового збору, сплаченого за подання двох позовних вимог немайнового характеру, провадження стосовно яких закрито, відповідно до квитанції №113-1441G/1 від 16.10.2018 р. у розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев'ять)грн. 60коп. (оригінал квитанції №113-1441G/1 від 16.10.2018 р. знаходиться в матеріалах справи №420/5374/18).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Аракелян