Провадження № 1-кп/537/92/2019
Справа № 524/9601/18
18.06.2019 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участю прокурорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , при секретарі ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12018170090003569 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука Полтавської області, громадянки України, освіта середньо-технічна, непрацюючої, одруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- вироком від 05.04.2017 року Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт; звільнена 26.10.2017 від відбування покарання на підставі п. «в» ст..1 Закону України «Про застосування амністії у 2016 році»;
- вироком від 18.10.2018 року Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
- вироком від 27.11.2018 року Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- вироком від 28.12.2018 року Крюківського районного суду м. Кременчука за ч.2 ст.185 КК, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- вироком від 04.02.2019 року Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_6 скоїла злочини за наступних обставин:
30.09.2018 близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_6 зайшла до магазину «Алангрі», розташованого за адресою: вулиця Перемоги, будинок 25-б у місті Кременчуці, де за прилавком на столі помітила мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi PRO», після чого в неї виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що її дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу таємно викрала із прилавку мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi PRO», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що належить потерпілій ОСОБА_8 , вартість якого, згідно висновку експерта № 4259 від 16.11.2018 року становить 3600,00 грн. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Також, 08.10.2018 близько 16 год. 15 хв. ОСОБА_6 зайшла до приміщення ЗОШ № 20 по вулиці Академіка Маслова, будинок 12 у місті Кременчуці, де у класі № 34 на парті помітила мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 3S», після чого в неї виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що її дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу таємно викрала з парти мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 3S», ІМЕІ: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , що належить потерпілому ОСОБА_9 , вартість якого згідно висновку експерта № 4259 від 16.11.2018 року становить 2 375 грн. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши матеріального збитку потерпілому на вказану суму.
Крім цього, 21.10.2018 близько 16 год. 15 хв. ОСОБА_6 зайшла до приміщення ЗОШ № 10 по вулиці Лейтенанта Покладова, будинок 8 у місті Кременчуці, де в одному з класів на парті помітила мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5А», після чого в неї виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_6 повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що її дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом, зайшовши до класу, шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5А», ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , що належить потерпілій ОСОБА_10 . Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши матеріального збитку ОСОБА_10 на суму 2425,89 грн.
Також, 29.10.2018 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 зайшла до маршрутного таксі № 17 на зупинці громадського транспорту «Вулиця 1905 року» у місті Кременчуці, де побачила невідомого чоловіка, у якого на плечі висіла чорна барсетка. В цей час у ОСОБА_6 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилося в барсетці. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що її дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу таємно засунула руку до барсетки, звідки викрала мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 4Х», ІМЕІ: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , що належить потерпілому ОСОБА_11 , вартість якого згідно висновку експерта № 4259 від 16.11.2018 року становить 3696,65 грн. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши матеріального збитку потерпілому на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину в скоєнні встановлених судом злочинів - таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, - визнала повністю і пояснила про обставини і мотиви скоєного, як вказано в описовій частині вироку. Додала, що викрадені речі відразу здавала до ломбарду, кошти витрачала на свій розсуд, у вчиненому щиро розкаюється та допомагала слідству.
Враховуючи покази обвинуваченої, суд вважає, що ОСОБА_6 усвідомлює той факт, що вона скоїла встановлений судом злочин та правильно розуміє обставини справи, і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.
Вина обвинуваченої в скоєнні встановлених судом злочинів підтверджується її показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються. Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачена ОСОБА_6 вину свою у вчиненні злочинів - таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, - визнала у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за наявності згоди учасників процесу за недоцільне досліджувати інші, зібрані у кримінальному провадженні докази, із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що вони будить позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, так як обвинувачена повторно таємно викрала чуже майно.
Вирішуючи питання, пов'язане з визначенням міри та виду покарання обвинуваченій, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, кількість епізодів, дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила та знову скоїла корисливий злочин, разом з цим заздалегідь до злочинів не готувалася, не працює, не вчиняла дій, направлених на відшкодування шкоди потерпілим, на обліку в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері не перебуває, перебуває на обліку в Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері з діагнозом синдром залежності від опіатів, має постійне місце мешкання, негативних характеристик не має, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей, вину визнала повністю та активно сприяла розкриттю злочину.
Під обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Суд не вважає, що обвинувачена щиро кається у вчинених злочинах та переконаний, що каяття ОСОБА_6 носить лише формальний характер. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині та щирий жаль з приводу цього і осуд своєї поведінки. Насамперед це повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. У матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_6 намагалась відшкодували завдані збитки потерпілим, стати на шлях виправлення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не виявлено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у межах, установлених у санкції частини 2 статті 185 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставину, що пом'якшує покарання, та вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, що, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення останньої і попередження нових злочинів. Також слід визначити остаточне покарання ОСОБА_6 із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст..100 КПК.
Потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 , де ОСОБА_8 просить стягнути з ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 6000 грн. та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Обвинувачена ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_8 визнала частково, а саме визнає, що завдала потерпілій матеріальної шкоди на суму 3600 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, чи самій фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Суд вважає позовні вимоги потерпілої про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 3600 грн., оскільки спричинена ОСОБА_8 матеріальна шкода обвинуваченою не відшкодована, її розмір підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 4259, доказів завдання матеріальної шкоди у більшому обсязі суду не надано, належність викраденого майна ОСОБА_8 обвинуваченою не заперечується.
Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно п. 9 вказаної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Що стосується позовних вимог потерпілої про відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд вважає, що вони також підлягають до часткового задоволення, зважаючи на характер та тривалість моральних переживань, емоційних та душевних страждань потерпілої ОСОБА_8 в зв'язку з вчиненням обвинуваченою щодо неї злочину та позбавленням потерпілої майна, порушенням звичного життєвого укладу, пов'язаним із необхідністю витрачати час на участь у проведенні слідчих дій. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням майнового стану та конкретних обставин справи, суд вважає, що з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 слід стягнути 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином.
Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватою в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2019, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_6 рахувати з 18.06.2019.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання час перебування під вартою з 27.11.2018 по 17.06.2019 за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2019.
Цивільний позов ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 3600 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Речові докази, а саме відеозапис відеокамери «Canon HD» HFR-706 на CD-Rдиску 7МВ слідчого експерименту від 16.11.2018 за участі підозрюваної ОСОБА_6 залишити в матеріалах кримінального провадження № 12018170090003569.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Роз'яснити засудженій право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1