Іменем України
18 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2243/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про оскарження дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
30.05.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, яким позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 15.05.2019 у виконавчому провадженні № 58615703 та скасувати зазначену постанову.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.05.2019 на адресу управління надійшла оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.
Позивач вважає неправомірними дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у зв'язку з тим, що стягувач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію згідно з вимогами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсія є періодичним платежем, призначається відповідно до українського законодавства довічно (зокрема - за вислугу років). Тобто виплачується не разова виплата, виплачується пенсія як періодичний платіж, призначений довічно. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року в справі № 1240/2936/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 . пенсію. Однак, відповідач протиправно виніс постанову про стягнення виконавчого збору з позивача, оскільки пенсія є періодичним платежем, отже оскаржена постанова суперечить вимогам підпункту 1) пункту п'ятого статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” .
Також позивач зазначив, що згідно з підпунктом 3) пункту п'ятого статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Головним управлінням листом від 21.05.2019 № 7573/03-02 направлено до Пенсійного фонду України інформацію про нараховані суми пенсійних виплат на виконання рішення суду для розгляду питання їх погашення відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у розмірі - 34135,12 грн. Рішення комісії ПФУ з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду головним управлінням не отримувалось.
Крім того вказав, що згідно ч. 4 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Постанова про відкриття виконавчого провадження № 58615703 винесена 14.03.2019, а постанова про стягнення виконавчого збору - 15.05.2019 року, тобто з порушенням строку її винесення. Окрім того, в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору міститься розрахунок виконавчого збору за примусове виконання рішення суду майнового характеру, а саме: виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Але, рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3219/18 немайнового характеру.
Ухвалою суду від 11.06.2019 відкрито провадження в зазначеній справі після усунення позивачем недоліків позовної заяви та призначено до розгляду (а.с. 1-2).
14 червня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду від Відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 11.06.2019 документи та відзив на позов, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив наступне.
13.03.2019 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 № 360/3219/18 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплати перерахованої пенсії ОСОБА_3 «/ Миколайовичу на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3251-ЛК за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
14.03.2019 державним виконавцем, керуючись вимогами Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 26.03.2019 державним виконавцем, керуючись ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.
На адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла відповідь від боржника з якої встановлено, що рішення суду не виконано. Також Відповідач зазначив, що боржником не вчинено навіть дії, щодо зобов'язання здійснення перерахунку заборгованості на користь ОСОБА_2 . Згідно матеріалів виконавчого провадження, боржником не надано перерахунок пенсії ОСОБА_4 на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3251-ЛК за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
15.05.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При винесенні постанови державним виконавцем, помилково зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. При визначені розміру виконавчого збору за виконавчим документом державний виконавець, діяв відповідно до ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Крім того, на думку Позивача, зазначене рішення не відноситься до рішень про стягнення періодичних платежів, а є немайновим рішенням за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії.
Отже, дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області є правомірними та постанова не підлягає скасуванню.
У судове засідання представник позивача не прибув, позовна заяви містить у собі клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив містить у собі клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України, з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев'ятої статті 205 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі № 360/3219/18 позов ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнатно протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення розстрочки у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_6 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний номер 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9) провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3251-ЛК за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Рішення суду набрало законної сили 07.02.2019.
13.03.2019 стягувачу видано виконавчий лист № 360/3219/18 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний номер 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9) провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3251-ЛК за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
14 березня 2019 року Відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58615703 щодо примусового виконання виконавчого листа № 360/3219/18, виданого Луганським окружним адміністративним судом 13.03.2019.
29.03.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області листом № 4640/03-01 повідомлено Відповідача про виконання судового рішення та просило закрити виконавче провадження.
15.05.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконавчого збору в сумі 16692,00 грн, яку було направлено на адресу боржника листом від 15.05.2019 № 2543.
До Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оскаржувана постанова надійшла 20.05.2019, що підтверджено відбитком штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі (а.с. 6), отже строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Вирішуючи спір по суті судом застосовані наступні норми чинного законодавства.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Згідно частин п'ятої, шостої статті 26 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
За частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404 суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає, що, незважаючи на те, що боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, тобто державний орган, вказаний виконавчий лист містить вимогу щодо зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення. Тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», а не Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд по справі № 295/13991/16-а (провадження № К/9901/23260/18).
Стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Необґрунтованими є посилання скаржника на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, оскільки виконавчий лист у справі № 360/3219/18 носить зобов'язальний характер. Вказаний виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання шляхом перерахунку пенсії та подачі органам Державного казначейства відповідних платіжних документів, а не стягнення періодичних платежів.
Отже, в даному випадку, виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому п. 3 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404 не може бути застосований.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд по справі №703/1086/17 (провадження №К/9901/21336/18).
Враховуючи, що у встановлений законом строк для добровільного виконання рішення, підтвердження повного його виконання позивачем не надано, державним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання виконавчого документа та стягнуто виконавчий збір.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку необгрунтованості позовних вимог Головного управління ПФУ в Луганській області та як наслідок відсутність підстав для їх задоволення.
Питання щодо розподілу судового збору не вирішується з урахуванням вимог ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про оскарження дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення виконавчого збору - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Ірметова