Справа № 527/2884/15-к
провадження № 1-кп/527/4/19
іменем України
18 червня 2019 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів
судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Глобине кримінальне провадження №12013180140000092 від 12.02.2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радалівка Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого: Фермерське господарство «Хорол-Агробізнес» водієм автотранспортних засобів, депутат Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
ОСОБА_10 вчинив злочини при наступних обставинах.
29.07.2012, близько 23 год., в с. Радалівка Глобинського району Полтавської області, поблизу сільського будинку культури, що розташований по вул. Радянській, 22, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_10 умисно, правою рукою, стиснутою в кулак, наніс один удар в область потилиці ОСОБА_6 та схвативши його двома руками за шию, кинув з прискоренням на асфальтовану поверхню, після чого наніс не менше одного удару ногою в лобну ділянку голови потерпілого, чим спричинив останньому, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації №171 від 17.12.2014 року тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку в лобно-тім'яних долях з обох сторін, субарахноїдального крововиливу, перелому лобної кістки з переходом на верхню стінку правої орбіти, гематому в лобній ділянці з переходом на проекцію внутрішньої та середньої третини правої надбрівної дуги, рану м'яких тканин в ділянці перенісся, крововилив в ділянці правого ока, які у своїй сукупності є тяжкими тілесними ушкодженнями по ознаці небезпеки для життя.
Потерпілим ОСОБА_6 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_10 моральної шкоди завданої злочином у сумі 150000 грн.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що 29.07.2012 року у с. Радалівка було свято «День села», в клубі була дискотека. Близько 23:30 год. він почув, що коло паркану на вході в клуб «заводяться» хлопці з с. Кринки і с. Радалівка. Він підійшов до хлопців та потягнув потерпілого, якого раніше не знав правою рукою за шию і вони разом впали на асфальт поряд, таким чином що голова ОСОБА_11 була коло його ніг. При цьому пояснив, що тільки потягнув ОСОБА_11 , але не бив. Потім коли він намагався встати, до нього підійшов якийсь хлопець і вдарив його, внаслідок чого він впав, коли він підвівся близько через 3 хв., то побачив ОСОБА_11 , який сидів коло колодязя на землі без свідомості і його відливали водою, у якого бачив пухлину на голові в ділянці лобної частини. Він підійшов і запитав, що трапилося, на що хлопці, які були поряд з ним сказали, що це він його побив. Після чого ОСОБА_11 віднесли в авто і повезли в лікарню, а його брат відправив його додому. Після бійки з ОСОБА_11 у нього була бійка з ОСОБА_12 , яку розпочав останній. Потерпілий його не провокував, у нього з ним не було ніяких конфліктів, йому не сподобалося, що він був у футболці та шортах. Чому під час огляду місця події за його участю, він не повідомляв слідчому, що також впав на землю пояснити не зміг. ОСОБА_11 впав поряд з ним, а не на нього, чому свідки захисту кажуть, що він впав на нього пояснити не може. За увесь період давав на лікування ОСОБА_11 грошові кошти його батькам в сумі 9000,00 грн. Цивільний позов визнає частково на суму визначену судом.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_10 вини, його вина у вчиненому злочині підтверджується показаннями потепілого та свідків.
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що 29.07.2012 року близько 22:00 год. він разом з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 приїхали в с. Радалівка відпочивати в клуб. Близько 22-23 год. коли вони з хлопцями стояли коло клубу, він відчув удар в потилицю та коли почав розвертатися, то побачив ОСОБА_17 , який в цей час схопив його за шию та кинув з прискоренням на асфальт, після чого він втратив свідомість. Відразу після зазначених подій його повезли в лікарню у с. В. Кринки, звідки його перевезли до реанімаційного відділення в м. Глобине, а 30.07.2012 перевезли в лікарню в м. Полтаву, де 8 днів він був без свідомості та близько 10 днів перебував у реанімаційному відділенні, а потім 16-17 днів був на стаціонарному лікуванні. Внаслідок дій ОСОБА_10 йому було встановлено групу інвалідності, він перебуває на обліку у невропатолога, постійно проходить обстеження, курси лікування та реабілітації, не може працювати на важких роботах. На даний час йому продовжено групу інвалідності.
Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_18 пояснила, що близько 4-5 років назад в с. Радалівка було свято «День села». Вона разом з чоловіком ОСОБА_19 приїхали відпочивати до клубу. ОСОБА_20 затіяв сварку з хлопцями з с. В. Кринки, а у її чоловіка була бійка з ОСОБА_21 . Після того як вона їх розборонила, то повернулася та побачила ОСОБА_22 , який лежав на спині на асфальтній доріжці та як ОСОБА_23 який стояв коло його голови вдарив його ногою в голову знизу вгору «як м'яч». Після чого ОСОБА_11 був без свідомості та його відвезли до лікарні. Чоловік заступався за хлопців з с. В.Кринки та між ним виникла бійка з ОСОБА_24 . Освітлення біля клубу було таке, що обличчя можна було розгледіти. Бачила події на відстані 4 метрів. ОСОБА_25 був одягнений у світлу сорочку, темні брюки та туфлі. Коли приїхали в лікарню, то бачила ОСОБА_11 без свідомості.
Свідок ОСОБА_26 пояснив суду, що близько п'яти років назад в с. Радалівка було свято «День села». Він з дружиною ОСОБА_27 відпочивав у клубі. Близько 23 год. коли вони зібралися йти додому та біля калітки на виході з клубу почули крики, підійшовши туди побачили конфлікт між хлопцями. В цей час до нього підійшов ОСОБА_23 , який є його однокласником та він йому сказав, що хлопці вже розібралися між собою, на що він сказав, щоб він не заступався за «кринківських хлопців» і між ними виникла бійка, в ході якої він покликав свого брата і між ним та ОСОБА_28 також відбувалася бійка. Через деякий час, побачив ОСОБА_29 який лежав без свідомості і він з відра поливав його водою, потім бачив його в лікарні. ОСОБА_23 був одягнутий в сорочку, брюки та туфлі.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_30 пояснив, що 29 липня 2012 року в с. Радалівка було свято «День села». Близько 22 год. він разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 приїхали з с. В. Кринки до клубу відпочивати. В той час коли ОСОБА_33 стояв на асфальтованій доріжці біля клубу, до нього підійшов ззаду ОСОБА_25 , схопив його за шию та повалив на асфальт. В той час коли ОСОБА_11 лежав на спині, ОСОБА_23 наніс йому один удар правою ногою в область обличчя. ОСОБА_11 із землі не піднімався та відразу втратив свідомість. Момент нанесення удару він бачив з відстані 5-7 метрів і відразу підійшов до ОСОБА_11 . Ніяких конфліктів між обвинуваченим та потерпілим не було. ОСОБА_23 був одягнутий в темні брюки, сорочку та туфлі. Бачив пухлину на голові потерпілого, яка розпочиналася з лоба і продовжувалася до потилиці.
Свідок ОСОБА_34 пояснив суду, що 29 липня 2012 року в с. Радалівка було свято «День села». Близько 22 год. він разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_30 та ОСОБА_32 та ще одним хлопцем приїхали до клубу. Близько 23-24 год. стався конфлікт між місцевими хлопцями, у якому вони участь не брали. В той час коли він стояв на доріжці біля колодязя, а ОСОБА_33 на відстані близько 3 м від нього, він побачив як ОСОБА_23 зі сторони клуба підбіг ззаду до ОСОБА_11 та правою рукою схопив його за шию та кинув на асфальт, після того як ОСОБА_11 лежав на асфальті на спині лицем догори, ОСОБА_23 вдарив його один раз знизу уверх ногою в голову та побіг в сторону клубу. Оскільки він побачив цю ситуацію, то підбіг до ОСОБА_35 та вдарив його. Потім хлопці під обидві руки потягли ОСОБА_11 до колодязя, коло якого відливали його водою, оскільки він був без свідомості. ОСОБА_23 був одягнутий у сорочку та брюки. Інших конфліктів у ОСОБА_11 ні з ким не було. Вишнякову та ОСОБА_12 бачив на місці події.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_36 пояснив, що 29 липня 2012 року в с. Радалівка був «День села». Близько 22 год. він разом з ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_31 та ОСОБА_39 приїхали відпочивати до клубу. Близько 23:00 год., в той час як він стояв біля хвіртки, а ОСОБА_33 стояв від нього на відстані близько 3 м боком, він побачив як до нього ззаду підбіг ОСОБА_23 та вдарив його кулаком правої руки в потилицю, потім обома руками повалив його на асфальт та коли ОСОБА_11 впав, він кудись втік. Він з ОСОБА_16 підбігли до ОСОБА_11 та відтягли його за обидві руки обличчям униз до колодязя, де поливали водою та оскільки він не приходив до тями, одразу повезли його до лікарні. Бачив у ОСОБА_11 гематому, яка починалася з голови та тягнулася до лоба. Інших осіб того дня, які наносили ОСОБА_11 тілесні ушкодження не було. Конфліктів між ОСОБА_11 та ОСОБА_23 не було.
Свідок ОСОБА_40 пояснив суду, що в с. Радалівка був «День села», куди приїхали хлопці з с. В.Кринки. Увечері близько 22 - 22:30 спілкуючись з ОСОБА_15 почули крики за клубом. Коли підбігли туди, то побачили біля колодязя ОСОБА_22 , якого обливали водою, оскільки він був без свідомості. У нього була гематома, яка починалася з лобної частини голови і до її середини, потім вони понесли його до машини щоб відвезти у лікарню.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_18 пояснив суду, близько 5 років назад йому зателефонувала сестра ОСОБА_18 та попросила забрати її та її чоловіка ОСОБА_26 з дискотеки, оскільки його побили. Коли він їх забрав, то повіз у лікарню, де бачив потерпілого ОСОБА_22 без свідомості.
Свідок ОСОБА_41 пояснив суду, що потерпілий є його сином та 29 липня 2012 року, вночі після 23 год. йому зателефонували з лікарні та сказали, що привезли його сина. Після того, як він приїхав в лікарню, то побачив в маніпуляційному кабінеті свого сина, який лежав на носилках та у нього були тілесні ушкодження на потилиці, на переніссі, на лобі і на колінах, потім вони відвезли його в м. Глобине, де до ранку він лежав в реанімації, а вранці їм дали направлення в м. Полтаву, де ще син 10 діб лежав в реанімації, а потім його перевели в загальну палату. Загалом його лікування тривало 10 місяців. Після цієї події ОСОБА_23 3 рази приїздив та привозив грошові кошти на загальну суму 9000,00 грн., потім його брат сказав, що платити нічого більше не будуть і будуть вирішувати з прокуратурою. На лікування сина відразу витратив близько 20000,00 грн., чеки віддав слідчому, які в подальшому зникли. Обставини нанесення сину ушкоджень знає зі слів свідків.
Також вина ОСОБА_10 у вчиненому злочині підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами та висновками експертиз, а саме:
-довідкою Глобинської центральної районної лікарні Полтавської області № 1716 від 22.09.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_6 30.07.2012 року о 01:10 год. звертався до Глобинської центральної районної лікарні Полтавської області з тілесними ушкодженнями отриманими внаслідок бійки (т.3 а.п.259);
-протоколом огляду місця події від 16.11.2012 року та фото таблицями до нього, відповідно до яких встановлено, що сільський будинок культури знаходиться в центрі с. Радалівка Глобинського району, пригода мала місце на території прилеглої місцевості біля сільського клубу 29.07.2012 року близько 23 год. біля паркану яким огороджена територія клубу, під час якого потерпілий ОСОБА_6 пояснював, що він стояв коли його хтось вдарив в затилок голови, в той час коли він намагався повернутися, його хтось схопив ззаду та передпліччям руки повалив на асфальт. Аналогічні пояснення дали свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_43 . ОСОБА_10 пояснив суду, що він схопив ОСОБА_6 ззаду двома руками за одяг в районі плечей і потягнув на себе і той впав на асфальт вдарившись головою. Також ОСОБА_10 показав яким чином він повалив ОСОБА_6 (т.3 а.п.191-194);
-актом судово-медичного обстеження № 245 від 29.10.2012 року, відповідно до якого на основі даних судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_6 по медичній документації на його ім'я, пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому лобної кістки з переходом на верхню стінку правої орбіти, забою головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, забійної рани носа, саден голови, обличчя та обох колінних суглобів, гематоми голови утворилися від дії тупих предметів можливо при вказаних обставинах і вказаний строк, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення (т.3 а.п.195-196);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_6 та фототаблицями до нього, в ході якого останній на манекені продемонстрував момент спричинення йому тілесних ушкоджень та пояснив, що ОСОБА_10 підійшов до нього ззаду та наніс правою рукою стиснутою в кулак удар в область потилиці, після чого він зігнувся у поясниці та повертав голову на ОСОБА_10 , а останній в цей час схопив його двома руками ззаду за шию та з наданим прискоренням штовхнув на асфальтобетонне покриття, після чого він втратив свідомість (т.3 а.п. 197-201);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2013 року за участю свідка ОСОБА_44 та фототаблицями до нього, в ході якого останній на манекені продемонстрував момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та показав, що ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_6 та правою рукою стиснутою в кулак спричинив удар в область потилиці ОСОБА_6 , після чого останній зігнувся у поясниці, повертав голову, в цей час ОСОБА_10 двома руками схопивши останнього за шию, перебуваючи за спиною останнього та з наданим прискоренням кинув його на асфальтобетонне покриття, після чого ОСОБА_6 втратив свідомість. Він разом з товаришами відтягли ОСОБА_6 до колодязя, що знаходився неподалік та намагалися привести останнього до тями (т.3 а.п. 202-206);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2013 року за участю свідка ОСОБА_45 та фототаблицями до нього, в ході якого останній на манекені продемонстрував момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . ОСОБА_10 , які за своїм змістом є аналогічним поясненням свідка ОСОБА_44 дані ним в ході проведення слідчого експерименту за його участі (т.3 а.п. 207-211);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2013 року за участю свідка ОСОБА_46 та фототаблицями до нього, в ході якого останній на манекені продемонстрував момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ОСОБА_10 , які за своїм змістом є аналогічним поясненням свідків ОСОБА_44 та ОСОБА_45 дані ними в ході проведення слідчих експериментів за їх участі (т.3 а.п. 212-216);
-висновком комісійної судово-медичної експертизи обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації № 47 від 07.06.2013 року, відповідно до якого зокрема лінійний перелом лобної кістки по середній лінії з переходом на верхню стінку орбіти в ділянці внутрішньої половини правої надбрівної дуги з підшкірною гематомою в проекції внутрішньої частини правого надбрів'я та крововиливом правого ока могли утворитися від дії у дану анатомічну область тупого предмету як з переважаючою, так і з обмеженою контактуючому поверхнею, забійна рана в ділянці перенісся утворилася від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті чи інший предмет з подібними характеристиками (т.3 а.п. 220-229);
-відеозаписом проведення слідчого експерименту від 23.11.2013 року за участю свідка ОСОБА_18 , відповідно до якого остання розповіла, що стояла коло клубу зі сторони колодязя, побачила ОСОБА_11 , який вже лежав на асфальті на спині, хлопець на ім'я ОСОБА_47 стояв з правої сторони його обличчя та вона побачила як він вдарив його 1 раз правою ногою знизу уверх у лобну частину обличчя, після чого його підняли і відтягнули до колодязя. Потім бачила ОСОБА_11 у лікарні та бачила, що він був без свідомості. На манекені показала механізм нанесення тілесних ушкоджень (т.3 а.п.230-234, 299);
-відеозаписом проведення слідчого експерименту від 23.11.2013 року за участю свідка ОСОБА_45 , відповідно до якого останній розповів, що ОСОБА_11 стояв з хлопцями коло клубу і в цей момент до нього підбіг ОСОБА_23 і вдарив його кулаком в область потилиці, ОСОБА_11 нахилив голову, а він взяв його рукою за шию та повалив на асфальт на спину, після чого вдарив правою ногою знизу уверх в ділянку голови і відразу відбіг, а він підійшов до ОСОБА_35 та вдарив його. Потім вони взяли ОСОБА_11 під обидві руки і потягли до колодязя, коли тягли можливо він подряпав коліна. На манекені показав механізм нанесення тілесних ушкоджень. ОСОБА_23 був одягнений у рубашку та брюки, тому був у туфлях (т.3 а.п.240-244, 299);
-відеозаписом проведення слідчого експерименту від 23.11.2013 року за участю свідка ОСОБА_48 , відповідно до якого останній пояснив, що він заходив на територію клубу та в цей час побачив як ОСОБА_11 впав на спину, а ОСОБА_23 1 раз вдарив його правою ногою у голову і відразу відбіг, а якийсь хлопець підбіг до ОСОБА_25 та вдарив його, інших осіб, які наносили удари ОСОБА_11 не бачив. Потім хлопці взяли ОСОБА_11 під обидві руки і потягли до колодязя. На манекені показав механізм нанесення тілесних ушкоджень. (т.3 а.п.235-239, 299);
-висновком комісійної судово-медичної експертизи обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації №171 від 17.12.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які умовно можна поділити на наступні групи: а) закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку в лобно-тім'яних долях з обох сторін, субарахноїдальний крововилив, перелом лобної кістки з переходом на верхню стінку правої орбіти, гематома в лобній ділянці з переходом на проекцію внутрішньої та середньої третини правої надбрівної дуги, рана м'яких тканин в ділянці перенісся, крововилив в ділянці правого ока. Лінійний перелом лобної кістки по середній лінії з переходом на верхню стінку правої орбіти в ділянці внутрішньої половини правої надбрівної дуги з підшкірною гематомою в проекції внутрішньої частини правого надбрів'я та крововилив правого ока могли утворитися від дії у дану анатомічну область тупого предмету як з переважаючою, так і з обмеженою контактуючою поверхнею. Забійна рана в ділянці перенісся утворилася від дії тупого предмету обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті чи інший предмет з подібними характеристиками. Анатомічна локалізація та морфологічна характеристика перелому кісток склепіння та основи черепу з забоєм головного мозку та гематомою м'яких тканин у лобній ділянці, їх взаєморозміщення із раною м'яких тканин в області перенісся не дозволяють виключити можливість їх утворення внаслідок ударної дії тупого предмету, подібного до ноги людини у взутті та не є характерними для утворення від дії пальців руки людини стиснутих в кулак. Утворення кожного з цих утворень могло супроводжуватися розвитком еквівалентів черепно-мозкової травми, а тому по ступеню тяжкості можуть бути оцінені лише у своїй сукупності як тяжкі по ознаці небезпеки для життя. б) садна шкіри колінних суглобів, які утворилися внаслідок дії тупих предметів, що можливо при падінні на площину як з раніше наданим прискоренням, так і без такого, і відносяться як у своїй сукупності, так і кожне окремо до легких тілесних ушкоджень (т.3 а.п.245-257);
-допитом експерта ОСОБА_49 , яка надала роз'яснення по висновку комісійної судово-медичної експертизи обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації №171 від 17.12.2014 року та пояснила суду, що тілесні ушкодження виділені в групу а) не могли утворитися тільки внаслідок падіння та могли також утворитися від не менш як одного удару ногою в ділянку лобу, але могло бути ударів і більше. Покази ОСОБА_18 та ОСОБА_45 дані ними в ході допиту та слідчих експериментів є слушними та повністю описують механізм заподіяння тілесних ушкоджень.
Обвинувачений в ході судового розгляду зазначив, що він лише потягнув потерпілого і повалив на асфальт, більше ніяких тілесних ушкоджень йому не наносив.
Надаючи оцінку зазначеним твердженням, суд зазначає наступне.
Потерпілий ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_36 пояснили, що ОСОБА_10 наніс рукою стиснутою в кулак удар в область потилиці потерпілого. Під час проведення слідчого експерименту 02.04.2013 року аналогічне зазначали потерпілий та свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_34 та ОСОБА_50 .
Потерпілий та свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_34 та ОСОБА_36 в ході судового розгляду пояснювали, що ОСОБА_10 схопив ОСОБА_6 та повалив на асфальт. Аналогічні обставини зазначав обвинувачений ОСОБА_10 під час проведення огляду місця події 16.11.2012 року та під час свого допиту в ході судового розгляду, а також аналогічне зазначали потерпілий та свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_34 та ОСОБА_36 під час проведення слідчого експерименту 02.04.2013 року.
Зазначені покази потерпілого, свідків та самого обвинуваченого стосовно механізму нанесених тілесних ушкоджень також узгоджуються з висновком комісійної судово-медичної експертизи обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації №171 від 17.12.2014 року в якому зокрема зазначено, що закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку в лобно-тім'яних долях з обох сторін, субарахноїдальний крововилив, перелом лобної кістки з переходом на верхню стінку правої орбіти, гематома в лобній ділянці з переходом на проекцію внутрішньої та середньої третини правої надбрівної дуги, рана м'яких тканин в ділянці перенісся, крововилив в ділянці правого ока. Лінійний перелом лобної кістки по середній лінії з переходом на верхню стінку правої орбіти в ділянці внутрішньої половини правої надбрівної дуги з підшкірною гематомою в проекції внутрішньої частини правого надбрів'я та крововилив правого ока могли утворитися від дії у дану анатомічну область тупого предмету як з переважаючою, так і з обмеженою контактуючою поверхнею.
Також у п.п 11.15., 13 зазначеного висновку зокрема вказано, що показання дані ОСОБА_51 та ОСОБА_18 дані ними в ході слідчого експерименту не суперечать анатомічній локалізації, давності та механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 .
Свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_30 та ОСОБА_34 під час судового розгляду пояснили, що ОСОБА_10 після того, як ОСОБА_6 впав на землю наніс йому удар ногою в голову в область обличчя.
Зазначені покази стосовно механізму заподіяних тілесних ушкоджень узгоджуються з висновком комісійної судово-медичної експертизи обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації №171 від 17.12.2014 року, відповідно до якого зокрема забійна рана в ділянці перенісся утворилася від дії тупого предмету обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті чи інший предмет з подібними характеристиками. Анатомічна локалізація та морфологічна характеристика перелому кісток склепіння та основи черепу з забоєм головного мозку та гематомою м'яких тканин у лобній ділянці, їх взаєморозміщення із раною м'яких тканин в області перенісся не дозволяють виключити можливість їх утворення внаслідок ударної дії тупого предмету, подібного до ноги людини у взутті та не є характерними для утворення від дії пальців руки людини стиснутих в кулак.
Аналізуючи усі докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання, що в судовому засіданні доведено механізм нанесення ОСОБА_10 ударів потерпілому ОСОБА_6 , а саме спочатку він наніс потерпілому один удар в область потилиці, після чого схопивши його руками кинув з прискоренням на асфальтовану поверхню, а потім наніс не менше одного удару ногою в лобну ділянку голови потерпілого.
В ході судового розгляду на спростування вини обвинуваченого, судом було допитано свідків сторони захисту.
Свідок ОСОБА_52 пояснив суду, що обвинувачений є його рідним братом. В селі Радалівка років 5 назад було свято «День села». Близько 23 год. він пішов в сторону толпи, бо побачив, що там почалася бійка і там знаходився його брат. Щоб пройти туди він штовхнув одного хлопця в груди та він його вдарив, внаслідок чого він впав, коли піднявся, то побачив, що ОСОБА_25 та ОСОБА_53 вже лежали на асфальті, ОСОБА_11 лежав головою на ОСОБА_54 . Він підійшов, та витягнув брата з-під ОСОБА_11 , піднявши його за руки та виштовхав в спину за калітку, щоб він йшов додому. Потім бачив зі спини ОСОБА_22 , якого обливали водою та на голові у нього була гематома. Самого початку бійки він не бачив. Гроші на лікування брат давав і він їх відвозив в Полтаву у лікарню, точного розміру не пам'ятає близько від 6000 до 10000 грн.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_55 пояснив, що був день села у с. Радалівка та перед клубом була дискотека. Близько 23:00 год. побачив «заворушку», та коли підійшов поближче, то побачив як ОСОБА_25 впав, а на нього впав ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_56 надав суду пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_57 .
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_58 пояснив суду, що йшов з магазину повз клуб та почув крик. Побачив бійку приблизно о 23:00 - 24:00. Бачив, що ОСОБА_25 правою рукою потягнув потерпілого і вони впали вдвох на асфальт. Потім він нічого не бачив, бо відвернувся. Після чого побачив, що хлопця відвели під руки в сторону до колодязя і лили воду на нього.
Покази свідків ОСОБА_52 , ОСОБА_59 ОСОБА_56 та ОСОБА_58 в частині того, що ОСОБА_10 впав на асфальт, а потерпілий ОСОБА_6 впав на нього повністю спростовуються поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , протоколом огляду місця події від 16.11.2012 року та фототаблицями до нього, який відбувався в тому числі в присутності ОСОБА_10 , в ході якого останній пояснював, що схопив ОСОБА_6 ззаду двома руками за одяг в районі плечей і потягнув на себе і ОСОБА_6 впав на асфальт вдарившись головою. При цьому ОСОБА_10 не пояснював, що він також впав на землю разом з потерпілим.
Крім того, в ході судового розгляду обвинувачений пояснив, що ОСОБА_6 на нього не падав, а вони падали вдвох на асфальт поряд.
Також покази свідка ОСОБА_60 в частині того він витягнув ОСОБА_10 з-під потерпілого ОСОБА_6 , повністю спростовуються поясненнями наданими обвинуваченим в ході судового розгляду, який пояснив, що його брата ОСОБА_60 підчас виникнення конфліктної ситуації між ним та ОСОБА_6 взагалі не було поряд.
Отже, покази свідків захисту є неспроможними, оскільки суперечать показам даним самим обвинуваченим та дослідженим в ході судового розгляду письмовим доказам та висновками експертиз.
Суд не покладає в основу вироку висновок експерта № 245-А/55 від 09 квітня 2013 року, оскільки висновки, які зазначені в ньому суперечать показам потерпілого, свідків, обвинуваченого, а також іншим письмовим доказам дослідженим в ході судового розгляду, з яких вбачається, що падіння ОСОБА_6 відбувалося саме на спину, а у п.2 зазначеного висновку вказано, що виявлені тілесні ушкодження утворилися при падінні потерпілого на тверде покриття з подальшим ударом головою (лобною ділянкою та обличчям) (т.3 а.п.217-219).
Інших доказів, які спростовували б висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_10 у вчиненні зазначеного злочину суду не надано.
Разом з тим, сторона обвинувачення інкримінує обвинуваченому заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у виді саден шкіри колінних суглобів, які є легкими тілесними ушкодженнями.
Як встановлено в ході судового розгляду, характер та механізм нанесених ОСОБА_10 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 свідчить про неможливість їх утворення від дій обвинуваченого, оскільки перший удар він наніс в область потилиці, після чого з прискоренням повалив потерпілого на асфальт, внаслідок якого він впав на спину та наніс удар ногою в область лобної ділянки, крім того, свідки під час судового розгляду пояснили, що після нанесених тілесних ушкоджень потерпілому, вони за обидві руки тягли його до колодязя лицем униз, внаслідок чого могли утворитися садна шкіри на колінах.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв'язку з цим, суд вважає необхідним виключити з пред'явленого обсягу обвинувачення ОСОБА_10 , посилання на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у виді саден шкіри колінних суглобів, які є легкими тілесними ушкодженнями.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, ОСОБА_10 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України є тяжким злочином.
В судовому засіданні захисник просив суд, визнати пом'якшуючими обставинами часткове визнання вини обвинуваченим, часткове відшкодування збитків в розмірі 9000,00 грн., його щире каяття та перебування на його утриманні двох малолітніх дітей.
Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд зазначає, що щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, разом з тим, в ході судового розгляду обвинувачений вину не визнав, не розкаювався. Така пом'якшуюча обставина як добровільне відшкодування завданого збитку, передбачає сплату обвинуваченим на користь потерпілої особи збитків в повному обсязі, разом з тим, як встановлено під час судового розгляду обвинувачений сплатив на користь потерпілого 9000,00 грн., тому зазначену обставину суд не визнає як пом'якшуючу. Перебування на утриманні малолітніх дітей є обставиною, яка характеризує особу обвинуваченого.
Тому, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_10 .
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вивчивши особу обвинуваченого суд встановив.
ОСОБА_10 є особою раніше не судимою (т. 3 а.п. 168-169), одружений (т. 3 а.п. 233-234, т.4 а.п.59), має на утриманні малолітніх дітей (т. 4 а.п. 60-61), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 3 а. п. 162), працює (т.4 а.п. 55), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (т. 3 а.п.163, 279, 283, т.4 а.п.56 -58), є депутатом Землянківської сільської ради (т.3 а.п.164-167, 286).
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує думку потерпілого, який просив застосувати до обвинуваченого найсуворіше покарання, поведінку обвинуваченого відразу після вчиненого злочину, направлену на відшкодуванням матеріальних збитків в розмірі 9000,00 грн., а також те, що в подальшому матеріальні збитки обвинувачений потерпілому не відшкодовував.
Враховуючи викладене, з метою виправлення ОСОБА_10 та запобіганню вчиненню ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті та не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України, у зв'язку з відсутністю пом'якшуючих обставин.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_10 є особою раніше не судимою, позитивно характеризується за місце роботи та проживання, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, а також враховуючи те, що призначене обвинуваченому покарання пов'язане з позбавленням волі в значній мірі обмежить потерпілого в можливості отримувати відшкодування заподіяної шкоди в майбутньому, суд дійшов висновку що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за необхідне застосувати до нього положення ч. 3 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Вирішення цивільного позову потерпілого.
Потерпілим ОСОБА_6 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_10 моральної шкоди завданої злочином у сумі 150000 грн. (т. 1 а.п.175).
Відповідно до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Як зазначено в ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 після перенесених травм по стану здоров'я потребує періодичного стаціонарного, санітарно - курортного лікування (т.1 а.п.193-194), перебуває на обліку у лікаря невропатолога (т.1 а.п.184), з 28.03.2013 року йому встановлено ІІ групу інвалідності, в зв'язку з чим протипоказана праця, пов'язана з важкими фізичними навантаженнями та психоемоційними перевантаженнями (т.1 а.п. 178-179, 182, 187, т. 4 а.п.62), внаслідок отриманих травм потерпілий ОСОБА_6 систематично перебуває на стаціонарному лікуванні (т.1 а.п.188-191), проходить лікування на денному стаціонарі та проходить курси реабілітації (т.1 а.4.180-181, 183,185-186, 188, 192, т.4 а.п.65).
Також суд враховує, що обвинувачений офіційно працює та на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей.
Тому з урахуванням встановлених судом обставин та враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню на суму 80000,00 грн.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ч. 1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_10 такі обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_6 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1