Справа № 524/5569/18
Провадження № 4-с/524/3/19
07 червня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
секретаря судових засідань Крижановської Я.О.,
за участі представника скаржника ОСОБА_1 , представника ВДВС Шамало Ю.В., представника заінтересованої особи Галасун Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця,-
10.07.2018 року до суду звернувся ОСОБА_2 зі скаргою на дії державного виконавця Автозаводського ВДВС м Кременчука ГТУЮ в Полтавській області Коротких Д.Г.
Скаргу ОСОБА_2 обґрунтував тим, що 02.07.2018 року він ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-267/12, виданого 20.03.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука і виконавчого листа № 2-1428/12, виданого 20.11.2012 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, та дізнався про порушення своїх прав. Це порушення полягало у тому, що державним виконавцем було накладено арешт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , призначено суб'єкта оціночної діяльності та визначено вартість описаного та арештованого майна, але при цьому визначено його як незавершене будівництво. Також вказував, що державним виконавцем було неправомірно звернуто стягнення на зазначене нерухоме майно, оскільки законом встановлена заборона на його примусове відчуження та посилався на підпункт 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Представник заінтересованої особи Автозаводського ВДВС м Кременчука ГТУЮ в Полтавській області Шамало Ю.В. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, надала суду відзив на скаргу.
Представники третьої особи ПАТ «ВТБ Банк» Пономарьов А.О. та Галасун Г.І. проти задоволення скарги заперечували, надали письмовий відзив.
Суд, вислухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши надані докази, встановив наступне.
На виконанні в Автозаводському ВДВС м Кременчука ГТУЮ в Полтавській області перебуває перебуває зведене виконавче провадження № 51083856 з примусового виконання виконавчого листа № 2-267/12 виданого 20.03.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості у сумі 1040679,78 грн. та виконавчого листа №2-1428/12 виданого 20.11.2012 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості у сумі 1424110,58 грн.
14 вересня 2017 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС було складено постанову про опис та арешт майна боржника ВП № 50101752, якою описано та накладено арешт на незавершене будівництво 2-х поверхового житлового будинку загальною площею 206,55 м. кв. який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1000 кв.м. за цією самою адресою.
28 вересня 2017 року державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» для надання письмового висновку про вартість описаного та арештованого майна боржника.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна № 521 складеного 05.10.2017 року Приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи» в рамках виконавчого провадження було визначено вартість об'єкту оцінки - незавершеного будівництва 2-х поверхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки у розмірі 1272200,00 грн.
27.10.2017 року державний виконавцем було складено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна - незавершеного будівництва 2-х поверхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . та земельної ділянки, належних ОСОБА_2
Арештоване майно ОСОБА_2 не було реалізоване на третіх електронних торгах, тому державним виконавцем було складено постанову від 11.05.2018 року та акт від 11.05.2018 року про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу 890 540,00 грн.
Вирішуючи скаргу, суд виходить з наступного:
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цього, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Скаржником не доведено, той факт, що помилкове зазначення державним виконавцем «незавершене будівництво» замість «житловий будинок» у постанові про опис та арешт, у постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності та у висновку про вартість арештованого майна, так само як і відсутність підпису оцінювача у постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності, призвело до порушення його прав, та вплинуло чи могло вплинути на результат прилюдних торгів, які не відбулись тричі.
Так, експерт оглядав об'єкт оцінки і висновок про його вартість зробив, виходячи з фактичного стану будівлі та господарських споруд. У постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 28.09.2017 року міститься попередження про кримінальну відповідальність за відмову від надання звіту або за завідомо неправдивий звіт (п. 3 постанови).
Разом з тим, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення виконання зобов'язань, поширюється на нерухоме житлове майно в межах процедур здійснення примусового стягнення майна.
Станом на час розгляду справи судом та здійснення державним виконавцем заходів, спрямованих на передачу стягувачу в рахунок погашення боргу предмета іпотеки, у власності боржника ОСОБА_2 зареєстрований один об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . та земельні ділянка за цією ж адресою. Загальна площа даного будинку складає 206,55 м.кв., у власності боржника ОСОБА_2 не перебуває інше нерухоме житлове майно, що підтверджується наявними у справі інформаційними довідками.
Також вказаний будинок використовується ОСОБА_2 як місце постійного проживання з 2012 року, що підтверджується, наявним у справі актом від 25.07.2018 року.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору іпотеки № 12-30/1ф від 11 вересня 2007 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_2 переданий в іпотеку банку в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 12-30/ф, наданим в іноземній валюті у сумі 150 000 доларів США, заборгованість за яким і підлягала примусовому стягненню державним виконавцем.
При цьому суд знаходить необґрунтованими доводи представника Автозаводського ВДВС стосовно того, що за даними реєстру речових прав на нерухоме майно при пошуку інформації за даними фізичної особи ОСОБА_2 було відображено інформацію про належність боржнику на праві власності житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , оскільки вказана нерухомість з 2013 року належить іншій особі.
Станом на час розгляду справи судом стягувач ПАТ «ВТБ Банк» не зареєстрував право власності на нерухоме майно на підставі складених державним виконавцем постанови та акту про передачу предмета іпотеки в рахунок погашення боргу.
Право на нерухоме майно не оформлено на стягувача, отже ефективним способом захисту прав боржника є оскарження дій державного виконавця, оскільки не вбачається спору про цивільне право.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ч. 1 ст. 5 Закону зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до пункту 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;
У даному випадку законом встановлена заборона на звернення стягнення на належний ОСОБА_2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 відповідно до підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
За таких обставин постанова про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 11.05.2018 року та акт про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 11.05.2018 року ухвалені з порушенням вимог зазначених норм, а скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 353, 450-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними та скасувати постанову про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 11.05.2018 року, винесену державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області Коротких Денисом Геннадійовичем у зведеному виконавчому провадженні № 51083856 та акт про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу від 11.05.2018 року, складений державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області Коротких Денисом Геннадійовичем у зведеному виконавчому провадженні № 51083856.
У задоволенні скарги в іншій частині - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Повний текст ухвали буде виготовлено 12.06.2019 року.
Суддя