про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2019 року м. Київ № 320/2944/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов ТОВ «Світоч два» до Броварського управління ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування акту та рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Світоч два» з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними вимоги Броварського управління ГУ ДФС у Київській області, які викладені в листі від 11.06.2018 № 3688/10/10-36-52-03 та зобов'язати утриматись від здійснення опису майна;
- визнати протиправним та скасувати рішення Броварського управління ГУ ДФС у Київській області від 29.05.2018 № 148 про опис майна у податкову заставу;
- визнати протиправним та скасувати акт Броварського управління ГУ ДФС у Київській області від 11.06.2018 № 67 про опис майна.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження, зокрема, вимог, які викладені в листі від 11.06.2018 та акту про опис майна від 11.06.2018.
Суд звертає увагу позивача на те, що вказані лист та акт не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки самостійно вони не є підставою для виникнення у нього прав та обов'язків.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 5 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 29.05.2018 та акт про опис майна у податкову заставу від11.06.2018 .
До суду позивач звернувся з даним позовом 12.06.2019, тобто, з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин позивачу необхідно надати докази поважності пропуску строку звернення до суду.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ТОВ «Світоч два» до Броварського управління ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування акту та рішення - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.