про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2019 року м. Київ № 320/2839/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо порядку обчислення, нарахування та виплати пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію по рішенню суду у справі № 2-а-14009/11, статті 39, 50, 54 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач зазначає повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, позивач, всупереч вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначив у позовній заяві офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін та/або не повідомив суд про їх відсутність.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ознайомившись зі змістом позову судом встановлено, що у ньому не викладено фактичних обставин справи, якими обґрунтовано позов. Крім того, не конкретизовано, відповідно до яких норм чинного законодавства України позивач просить суд визнати протиправними дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та у чому конкретно полягає така протиправність.
Також позивач просить суд здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію по рішенню суду у справі № 2-а-14009/11, статті 39, 50, 54 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року.
Проте жодних пояснень, обґрунтувань щодо того, яким чином відповідач ухиляється від виконання рішення суду, в чому полягають такі дії, яку суму недоотримано позивачем внаслідок виконання не у повному обсязі рішення суду по справі № 2-а-14009/11 та взагалі, яким судом і коли було прийняте таке рішення, позовна заява не містить.
У зв'язку з цим, є абстрактною і незрозумілою також позовна вимога, відповідно до якої позивач просить суд «зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію по рішенню суду у справі № 2-а-14009/11, статті 39, 50, 54 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року».
Суд зауважує, що у зв'язку із розглядом даної категорії справ без виклику сторін не вбачається за можливе уточнити певні обставини по справі у ході її розгляду.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач просить суд «зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію по рішенню суду у справі № 2-а-14009/11, статті 39, 50, 54 за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року».
Позивачем було надано суду копію постанови Ірпінського міського суду Київської області від 29.12.2011, якою позов задоволено та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 у справі № 2-а-14009/2011, якою вищевказану постанову суд залишено без змін. Проте, жодного рішення суду із номером, який зазначає позивач - № 2-а-14009/11, до позовної заяви надано не було.
Виходячи з викладеного суд припускає, що рішення суду прийняте у 2011 році, законної сили набрало у 2013 році. Тобто позивач, починаючи з 2013 року, отримуючи пенсійні виплати по рішенню суду, був обізнаний про її виплату та, як наслідок, невідповідність таких виплат розміру, який визначений у рішенні суду по справі № 2-а-14009/2011.
Водночас з цим позовом до суду позивач звернувся лише у червні 2019 року. Тобто, майже через 6 років після прийняття рішення суду по справі № 2-а-14009/11, якими було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У позовній заві позивач зазначає, що: «із засобів масової інформації позивачеві стало відомо на початку грудня 2018 року, що пенсійний фонд скрив і не виплатив по постанові суду додаткову пенсію за 2014 рік».
Однак жодних доказів на підтвердження наведених обставин позивач не надає.
Крім цього, про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує також на те, що пенсійний фонд навмисно скрив і не зробив перерахунок за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року, скоївши службовий злочин, а також порушив грубо чинне законодавство України. Зазначив також, що його хвороба, постійне лікування потребує значних коштів, що також є, на його думку, поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Однак, жодних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду у взаємозв'язку із зазначеними позивачем аргументами, позовна заява також не містить. Суд констатує, що наведені позивачем підстави поважності пропуску строку звернення до суду, вказані ним у заяві, визнані судом неповажними.
Відтак позивачеві слід навести інші причини пропуску на звернення до суду або ж надати докази на підтвердження уже зазначених.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання безпосередньо до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням підстав та предмета позову, чітко сформульованих позовних вимог, з урахуванням висновків, що наведені у даній ухвалі та відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи;
- належним чином засвідченої копії рішення суду у справі № 2-а-14009/11 (о двох примірниках);
- клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, документів та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.